Ганна Ковпак
Редакторка До річниці Чорнобильської катастрофи команда телеканалу "Україна" створила цикл пізнавальних історій про різні аспекти, пов'язані з аварією; її наслідки для живих організмів; сучасний стан зони відчуження; міфи та факти про радіацію і атомну енергетику. Прем'єра "Вартові мирного атома" відбулася на YouTube-каналі телеканалу "Україна".
Спецпроєкт "Вартові мирного атома" складається з п'яти коротких інтерв'ю з ученими, які досліджують вплив радіації на людину і навколишнє середовище, впроваджують новітні стандарти безпеки в галузі атомної енергетики і займаються питаннями безпеки об'єктів укриття над четвертим енергоблоком ЧАЕС. Герої проекту розвінчують міфи про Чорнобильську зону, доступно розповідають про зміни, які тут відбулися за роки після катастрофи, пояснюють, що нині відбувається в зоні відчуження і яким може бути її майбутнє.
Як радіація вплинула на екосистему в Чорнобильській зоні
Так, Олена Бурдо, молодша наукова співробітниця відділу радіобіології та радіоекології Інституту ядерних досліджень Національної академії наук України, розповість про те, як радіація вплинула на екосистему в Чорнобильській зоні і чи є там двоголові монстри.
"Чутки про те, що тварини тікають з Чорнобильської зони, не відповідають дійсності. По-перше, тварини не тікають, а якщо вони і переміщаються, то це нормальна міграція. Тварини не переносять на собі радіацію з Чорнобиля, якщо якісь радіонукліди і є, то вони знаходяться всередині організму цих тварин. Їсти тварин, які живуть на території Чорнобильської зони, не можна", – зазначає вчений.
Як радіація впливає на воду і продукти харчування
Ігор Гудков, лікар біологічних наук, професор академії НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, познайомить з тим, як радіація впливає на воду і продукти харчування, як sз наслідками аварії борються в сільському господарстві і чи можна захиститися від них.
"Характер забруднення Зони відчуження – дуже нерівномірний, плямистий. Там є місця, які можна вважати чистими, як у Києві, як в інших регіонах країни. А є місця дуже забруднені. Наприклад, озеро Глибоке, де ми проводимо свої експерименти, дослідження з рибами. Рівень радіації тут – у 100 разів вище, ніж у Києві. А є місця ще більш забруднені. Туристам вкрай небажано відвідувати такі райони. Ну їх безперечно ніхто туди не пустить", – зазначає вчений.
Чи захищають побудовані укріплення – саркофаг і арка – в Чорнобилі від наслідків радіації
Сергій Паскевич, радіобіологиня, кандидатка біологічних наук, розповість, наскільки захищають побудовані укріплення – саркофаг і арка – в Чорнобилі від наслідків радіації, а також про те, як уберегтися від небезпеки опромінення в повсякденному житті.
"Саркофаг будували дистанційно в надзвичайно складних радіаційних умовах. Незважаючи на це, побудували його всього за сім місяців. Наприкінці 1986 року він був введений в експлуатацію. Унікальність саркофага полягає в тому, що для його будівництва було використано понад п'ять тисяч тонн конструкцій, це вдесятеро більше металу, ніж пішло на будівництво монумента "Батьківщина-Мати" в Києві. Для спорудження його стін використовували 350 тисяч тонн бетону, це майже половина того бетону, який було використано для будівництва Київської ГЕС", – інформує вчений.
Що відрізняє дві найбільші аварії світу – Чорнобиль і Фукусіму
Олена Паренюк, радіобіологіня, кандидатка біологічних наук, старша наукова співробітниця Національного університету біоресурсів і природокористування, повідомить про те, що відрізняє дві найбільші аварії світу – Чорнобиль і Фукусіму.
"Основні радіонукліди, які були викинуті в результаті аварії на Чорнобильській АЕС – це радіоактивний цезій, стронцій і йод. У випадку з Фукусімою в основному – це радіоактивний цезій і йод. Але при цьому Чорнобиль значно обганяє Фукусіму за кількістю радіоактивних викидів. Насправді дві аварії забруднили територію настільки, що виникла необхідність формування зони відчуження і зони евакуації, і припинення ведення господарської діяльності і там, і там", – розповіла дослідниця.
Як влаштована АЕС і які там є заходи безпеки
Маргарита Макаренко, науковий співробітник відділу аналізу безпеки Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки, розповість, як влаштована АЕС і про організацію заходів безпеки на ній.
"Думки про дешевизну атомної електроенергії помилкові. Для того, щоб АЕС працювала безпечно, потрібні колосальні кошти. Також з урахуванням нормативних вимог великі кошти потрібно акумулювати на подальше виведення з експлуатації АЕС", – підкреслює вчений.
Спецпроект "Вартові мирного атома" складається з п'яти коротких історій, прем'єра яких протягом тижня відбудеться на YouTube-каналі "Україна". Нині до перегляду доступна перша історія циклу, розповідь радіобіологіні Олені Бурдо про те, що трапилося з тваринами після аварії, і який вигляд нині має "портрет живого" в зоні відчуження.
Тим часом телеканал Україна влаштує для кіноманів ніч Оскара .
Читайте також:
Головні теми