Юлія Ткачук
Team Lead Life Сьогодні 
Вони долають сотні кілометрів, щоб опинитись у безпечному місці. З початку російського вторгнення з України виїхали понад 2 мільйони людей за даними ООН. Найбільше жінки з дітьми. Як пояснити дитині, чому довелося покинути дім, і чи можна використовувати слово "війна" – у нашому матеріалі.
"НА НАС НАПАЛИ РОСІЯНИ"
Шестирічна Аміна сидить у кімнаті орендованої квартири і розповідає, як потрібно поводитися у разі обстрілів.
"Треба сховатися у підвал, або метро, або поїхати", – каже дівчинка.
Для її сім'ї найактуальнішим став останній варіант. Район Харкова, де мешкала сім'я, обстрілюють майже щодня. Школа, куди Аміна пішла до першого класу, стоїть із вибитими вікнами.
"Зараз я у Туреччині, а раніше була в Україні. На нас напали росіяни", – розповідає дитина. Над відповіддю на запитання, що саме сталося, коли країну атакували, довго не думає. "Бомбили".
З Харкова вона з мамою машиною виїхала 25 лютого. За кермом був батько.
За кілька днів сім'я дісталася кордону з Румунією, звідти вже автобусом доїхала до Бухареста. Кінцевою точкою маршруту стало місто Аланія в Туреччині. Там були родичі, які переїхали туди ще на початку цього року – на кілька місяців.
ГОВОРИТИ ПРАВДУ, АЛЕ НЕ В ЖОРСТКОМУ РАКУРСІ
Моя думка така: дитині, звичайно, треба говорити правду. Але не в такому жорсткому ракурсі, як ми бачимо її через екрани наших телефонів, канали, розповіді наших знайомих", – розповіла мама Аміни Лілія.
Про те, хто саме і чому напав на Україну, говорити дитині вона почала, коли сім'я опинилася у відносній безпеці.
"Хто такі українці, хто такі росіяни, чому вони напали, що таке бомба, як ми захищаємося, які ми об'єднані, чому ми тікаємо не в Росію, чому ми тікаємо в інші країни, чому нам допомагають… В будь-якому разі дитина має знати та бути певною, що все буде добре.
Також чесно Лілія розповідає Аміні чому з ними не зміг поїхати батько, що перетинати кордон України зараз мають право не всі чоловіки, а, наприклад, ті у кого багато дітей. Рідних братів та сестер у Аміни немає. Дівчинка говорить: за батьком сумує, але знає, що він допомагає Україні. На запитання: "Чи хочеш ти додому, в Україну?", впевнено відповідає: "Так".
ЧИ ВАРТО ГОВОРИТИ З ДИТИНОЮ ПРО ВІЙНУ
За словами психолога Катерини Тищенко, говорити про війну з дитиною необхідно.
Мовчання батьків завжди у дитини викликає нестачу інформації, а значить підвищений рівень тривоги. Дитина відчуває, що вона в небезпеці, адже батьки знають щось про що, вони мовчать. А отже – цей світ щось не договорює мені, – запевнила вона.
Дитячий психолог Оксана Сидун додала:
Говорити необхідно з позиції сили – про те, що дорослі обовʼязково захистять дітей, про те, що Збройні сили України роблять все, щоб настав мир в нашій країні.
Нині діти можуть бути схвильованими та наляканими, можуть плакати. Важливо дати їм можливість відреагувати на те, що відбувається.
ЯК ГОВОРИТИ З ДИТИНОЮ ПРО ВІЙНУ:
- Бути спокійним та впевненим під час розмови.
- Відповідати на запитання, які виникають у дитини.
- Говорити правдиву інформацію, зважаючи на вік дитини.
- Дати дитині відчуття безпеки, пояснюючи, що батьки зроблять все можливе для її захисту.
- Дати тілесний контакт (обійми, тримання за руку).
У разі ж, якщо ви вирішили покинути своє місто чи країну, то, за можливості, дитині необхідно дати час, щоб вибрати, яку саме важливу для неї іграшку чи іншу річ вона хоче взяти з собою. І, звісно, потрібно чесно говорити – чи плануєте ви повертатися додому. Якщо точно знаєте, що ні, то про це варто попередити дитину одразу. Зрештою, найголовніше, щоб малеча розуміла – із вами їй нічого не загрожує.
Читайте також: Як розважити дитину в укритті чи вдома – 6 ідей для дозвілля
Головні теми