Ганна Ковпак
Редакторка Діти ростуть і починають жити своїм життям часто окремо від батьків. І коли це відбувається, батьків нерідко огортає туга і почуття самотності, яке зазвичай називають синдромом спорожнілого гнізда.
Звичайно, не всі батьки схильні до синдрому спорожнілого гнізда в повній мірі, але все ж варто знати, до чого слід бути готовими.
Як це – відчувати синдром спорожнілого гнізда?
Він частіше зустрічається у матерів, чия основна відповідальність – це турбота про своїх дітей. Синдром може посилюватися іншими життєвими подіями, що відбуваються одночасно: вихід на пенсію, менопауза або розлучення. Батько, чиє життя обертається навколо життя його сина, безперечно відчуватиме негативні емоції, коли дитина вилітає з гнізда і більше не знаходиться під його прямим керівництвом і наглядом. Знову ж таки, рівень відчутної печалі і туги варіюється. Чим сильніше батько залучений в життя і діяльність своєї дитини, забувши про себе, тим більша ймовірність виникнення емоційних потрясінь, страждань і горя.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Як уникнути синдрому спорожнілого гнізда?
Чарівного рецепту в природі не існує. Проте є способи запобігти цьому стану. Деякі ключові моменти включають в себе підготовку вашої дитини до "вильоту" з гнізда, його підтримка, наявність власних інтересів і потреб, а також інвестиції в свій шлюб або стосунки.
1. Допоможіть дитині підготуватися до "вильоту" з гнізда
Для багатьох батьків, які відчувають цей синдром, почуття туги часто пов'язано з думками, що їх дитина ще не готова вийти в світ. Значить підготуйте її заздалегідь. Чи вміє вона готувати собі їжу? Чи справляється з домашньою технікою? Чи є у неї все необхідне для проживання в новому житлі? Допоможіть їй підготуватися до від'їзду, навчивши основним життєвим навичкам, які знадобляться, щоб вижити і стати успішною.
2. Заспокойте себе і свою дитину
У вашої дорослої дитини теж може бути стрес в зв'язку зі змінами в житті. У неї тепер є новий будинок (квартира, гуртожиток). Нехай дитина знає, що двері рідної домівки завжди для неї відкриті. Ви як і раніше одна сім'я, навіть якщо перебуваєте на відстані один від одного. Ви завжди будете їй захистом і опорою. Обов'язково говоріть дитині про свою безумовну любов і підтримку. Це основа, яка забезпечує близькі і здорові стосунки. До речі, це не означає, що ви повинні бути "гаманцем" для своїх дорослих дітей.
3. У вас мають бути інтереси і діяльність крім ваших дітей
Щоб не відчути порожнечу в житті, коли ваша дитина залишає будинок, знайдіть час для своїх захоплень та інтересів, які виходять за межі сім'ї і дітей. Нам всім необхідно займатися тим, що нам цікаво. Справа не в тому, що ми егоїстичні – це дійсно корисно і повертає вас до повноцінного життя. Не забувайте про себе як про самостійну особистість, повністю занурившись в турботи про своїх близьких.
4. Не забувайте про свій шлюб (стосунки)
Поки ваша дитина все ще вдома, почніть зміцнювати свій взаємозв'язок з чоловіком або партнером. Взаємодійте один з одним щодня так, щоб ваші розмови не стосувалися тільки дітей. Знайдіть інтереси і хобі, цікаві і захоплюючі для вас обох. Коли дитина виросте і поїде від вас, ви залишитеся разом в порожньому будинку. Ця тиша може бути приголомшливою, якщо ви не знаєте, як жити тільки удвох один з одним.
Тим часом психолог пояснила, чому не потрібно нічого терпіти у стосунках. За словами Марії Долгих, терпіння ніяк не пов'язане з коханням і турботою про себе.
Головні теми