Головна Сьогодні

Пам'яті нашого фотокора: репортаж Сергія Ніколаєва з розгромлених Пісків

А ще в Києві пройде виставка найкращих знімків Серьоги

У середу, 8 квітня, виповнюється 40 днів з дня загибелі нашого фотокореспондента Сергія Ніколаєва в селищі Піски Донецької області. "Сегодня" за відеозаписами, зробленими під час його фатальної поїздки на Схід, зібрала репортаж.

Місцеві жителі, яких залишилося в розгромлених Пісках менше півсотні з декількох тисяч, поділилися з фотокореспондентом "Сегодня" своїми думками про війну і перемир'я і розповіли, чому не хочуть виїжджати з селища, яке постійно обстрілюють з мінометів і танків. Вони показали зруйновані будинки своїх сусідів і умови, в яких живуть зараз разом з бійцями "Правого сектора", обмінюючись ліками і продуктами.

Вічна пам'ять. Одна з останніх фотографій Сергія Ніколаєва, зроблена під час роботи в кроці від небезпеки...

МІСЦЕВІ: "Не перемир'я, а "перемір'я"

До війни в Пісках жили 6500 осіб. Зараз залишилося 48 місцевих жителів, їх охороняють бійці "Правого сектора". Будівлі зруйновані, місцеві туляться в підвалах п'ятиповерхівок і приватних будинків. Селище розбомбили дочиста за два дні до оголошення перемир'я...

До середини лютого там залишалося близько 100 осіб, серед них – голова сільради: вона допомагала бійцям дізнаватися новини, телефонуючи знайомим у Донецьк. Але після того як майже все було зруйновано, залишилися тільки ті, кому нікуди їхати. Серед них – одна дитина, хлопчик Даня. Йому 10 років.

"Сегодня" поспілкувалася з його батьком. Вони з сином встигають сховатися від снарядів завдяки слуху Дані: "Малий – він на фазі пострілу визначає, куди снаряд летіти буде. Навіть міномет знає, куди він стрельне, і який в нашу сторону звук. Коли в нашу, у нас є близько хвилини – втекти в підвал".

Їхати з Пісків він не хоче: "Це мій дім, тут все моє, куди я поїду? Дочка живе в 20 км звідси в селі Керамік. В ту сторону теж стріляють. Старики мої – трохи далі, і там стріляють. А їхати туди, де немає ні родичів, ні знайомих, ні роботи, нічого?". Ті, хто виїхав, за словами місцевого жителя, що не дуже раді: "Ось пацани в Костянтинівці переїхали, перша хвиля. Влаштувався один на роботу, і що з того? За квартиру плати, за все плати, він там з розуму сходить... А скільки зараз коштує літр олії, при його-то 1500 грн зарплати? 40 грн – літр! Дожилися, в Україні, де цього добра неміряно. Як там можна жити? Тут мені хоч за квартиру платити не треба. За світло, за газ я не плачу – його і нема".

Чоловік розповідає, що будинок з батьком вони будували своїми руками: "Стільки працювали... Три друга – дядько Льоша, дядько Женя і старий мій ходили, один одному допомагали, фундаменти клали, а тепер ось дядькові Льоші в дах снаряд влучив, дядько Женя теж геть згорів, поганий снаряд в його двір поцілив, старого зразка".

У перемир'я чоловік не вірить: "Це не "перемир'я", а "перемір'я". Калібрами міряються – у кого більше впав снаряд... Минулого разу теж перемир'я було, а потім три танкових снаряда мені "бабах" у двір – 125-ки поклали з різницею у вісім секунд, один за одним, а у сусідів під час перемир'я кухню рознесло".

Поспілкувався фотокор "Сегодня" і з 65-річною пенсіонеркою, яка живе разом з чоловіком Олександром та бійцями "Правого сектора". До листопада їх будинок був практичний цілий, каже жінка: "Тільки скла були побиті, а потім торохнуло в фасад – одна міна маленька, ще дві міни з іншого боку – півдаху знесло. Одна міна поблизу воріт у дворі розірвалася, одна – близько гаражних воріт". Тепер люди живуть у підвалі, готують на дровах, миються в тазику. Їхати літній парі нікуди: "У нас будинок в Ясинуватій – там та ж історія. Тут ми хоч можемо сховатися, а там у нас немає такого підвалу. Разом з нами тут живуть ще кішки і собаки. А так у нас нікого немає, донька на Кіпрі, сини в Туркменії...".

За словами пенсіонерки, син умовляв її виїхати: "Син каже: я гроші пришлю... Але, ви знаєте, ми люди старого гарту, мені вже за 60 далеко, як я кину свій будинок? Ну, я поїду, а потім як? Життя прожили майже... У Росії повно родичів, але в Росію не хочу, я до Росії дуже антагоністично ставлюся в цей момент".

Ліками стареньким допомагають бійці, а їжею вони діляться одне з одним: "Хлопці ліки привозили нам слабенькі безкоштовно, за дорогі ми платили: вважаємо, вони не повинні на нас витрачатися. І їжею ділилися: коли їм привезли гуманітарку – свинину, вони нам і м'ясо відрізали, і сала... Хоча сало-то у нас є, картоплю накопав дід по осені, консерви є. А першим хлопцям, які сюди прийшли, я сама пропонувала закатки, картоплю, гриби, капусту солону. Вони із задоволенням їли...". Привозили їм і гуманітарку, розповіла "Сегодня" жінка: "У нас Лена тут була Лошадкіна із чоловіком Ігорем, поки на їхньому будинку дах зовсім не знесло. Вона якось пов'язувалася з Донецьком – дала список, хто тут залишився, і вони гречку, цукор, макарони, тушонку, пакети нам привезли".

Пенсію пара не отримувала з липня. Говорячи про війну, жінка плаче: "Кому вона потрібна? Люди споконвіку жили в світі, ось цей Донбас – ну навіщо? Я – за єдину Україну... Мені дуже подобалася ця країна, завжди, хоч і в Туркменістані ми довго жили і з волі випадку приїхали. Ось керівники, Порошенко, Путін, невже вони не розуміють, що жінці ось як – втратити свого сина? Тут хлопці були молоденькі, 17-річні пацани... Адже найстрашніше – ховати своїх дітей...".

На наступний день наш Сергій загинув від розриву міни...

1_52

У підвалах. Місцеві готують на дровах і купаються в тазику.

2_45

У селищі. Більшість будинків в лютому були зруйновані повністю.

10_09

Даня з батьком. Хлопчик вже за звуком визначає, куди впаде снаряд.

ВИСТАВКА В ПАМ'ЯТЬ ПРО СЕРГІЙКА: репортаж з Пєсков і кращі кадри

На знак пам'яті та поваги до нашого друга й колеги Сергія Ніколаєва "Сегодня" організувала виставку його прекрасних робіт, приурочену до 40 днів з дня його загибелі. Відкриття виставки відбудеться в Києві у вівторок, 7 квітня, о 19:00 за адресою: вулиця Червоноармійська, 111-113 ("8 bit Gallery", вхід з двору). Всі охочі побачать його останній фоторепортаж з селища Піски, де він і був смертельно поранений, а також одні з найяскравіших Сергійкових кадрів за всі сім років роботи в газеті "Сегодня". Виставка триватиме до 19 квітня.

На вході кожен зможе зробити добровільний благодійний внесок для галереї, яка вирішила надати своє приміщення безкоштовно. Саме тут проходила Сергійкова виставка "Недитяче дитинство"...

4_28

Топ-кадр. Femen під час суду над ЮВТ в Печерському суді Києва.

6_13

Вердикт – 4 роки. Юрій Луценко з дружиною в момент винесення вироку.

5_19

Боротьба за мову. Жорсткий мітинг на захист української мови.

12_04

У Божественному світлі. Свято Курбан Байрам в мечеті Ар-Рахма.

7_10

Сестринська зустріч. Жіночий монастир на Житомирщині. Сергійко вмів ловити приголомшливі моменти.

9_08

У самій гущі протестів. Зіткнення активістів Майдану і силовиків на Грушевського в столиці.

8_10

Петро Мамонов. Суцільна емоція.

11_07

Мама і дочка. Радіодіва Соня Сотник презентувала свій альбом.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися
Читайте Segodnya.ua у Google News
Джерело: Сьогодні

Новини партнерів

Популярні статті

Новини партнерів

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти