Я не знаю, хто за часів мого дитинства спостерігав за тим, щоб кожен учень класу був задіяний в громадській роботі, – держава, школа, райком комсомолу або класний керівник. Але в моєму радянському минулому учень обов'язково повинен був бути якщо не старостою або командиром ланки, то хоча б квіткарем або бібліотекарем. Деякі моменти цього залучення в громадське життя мігрували і в школи незалежної України. Але, як завжди, прийняли незвичайні форми.
Зараз можна зустріти найнесподіваніші посади – наприклад, в одній з київських шкіл прекрасно уживаються староста і лідер класу (це різні посади), а в іншій – президент, міністри та їх заступники. На сайтах шкіл публікуються "Положення про вибори". Так, наприклад, на сайті запорізького ліцею "Логос" в "Положенні про кандидата на пост президента" читаємо, що "висувати свою кандидатуру на пост президента мають право учні 8-11 класів, які відповідають наступним вимогам: показують достатній і високий рівень навчальних досягнень; виконують правила для учнів; володіють лідерськими якостями; користуються авторитетом серед однокласників і вчителів".
Здавалося б, здорово, що є самоврядування. Але часто воно стає каменем спотикання і яблуком розбрату в колективі. Так, деякі батьки розповідають, що такі вибори розділили клас: староста була нав'язана класним керівником тільки тому, що вона дочка глави батьківського комітету. Та й багато дітей неоднозначно ставляться до посад (дуже непросто "користуватися авторитетом" одночасно у однокласників і вчителів). Так, одеська школярка Катерина Сінькова вважає, що їх староста подає поганий приклад: у нього "кульгає" поведінка, а "владою наділили" його тільки через положення батьків. "Сегодня" розібралася, що таке самоврядування в наших навчальних закладах і яка його роль.
ВСІ ДОКУМЕНТИ ЗА МІСЦЕВИМ РЕГЛАМЕНТОМ
Лідерів і міністрів щонеділі викликають на засідання школи. Фото: М. Джапоридзе/ТАСС
САМОВРЯДУВАННЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ДОСВІДУ
Думкибатьківз питаннястарострозділилися-взалежностівіддосвідуівікудитини.Сучаснідорослібільшпедантично ставлятьсядо відносинвколективіімісцяїхчадавньому.Багато хто вважає,щовмолодшій школів посадістарости,лідераіт.д.немаєпотреби:
"Староста в початковій школі – це ябеда! Таке доручення привчає дитину стежити за однокласниками і доносити на всіх вчителю. А оскільки діти в цьому віці погано відрізняють хороше від поганого, то переказують все, що почують. Як правило, таке на руку недобросовісному вчителю: не працюючи з кожною дитиною індивідуально, можна знати все про кожного. А яка користь для дитини-старости? Одна тільки шкода, оскільки ця посада привчає до підозріливості, наклепів і доносів. Батькам треба намагатися берегти своїх дітей від таких доручень", – вважає учасниця групи "Батьки SOS" Ірина Іщук.
ПОМІЧНИКИ. "Цедійснопомічникивчителя,-розповідаємамакиївськоїучениці7-гокласуІринаОмельченко.-Старостастежитьзапорядком,носитьжурнал,замовляєобідиіт.д.Азалідеромкласузакріпленірізнізаходи:віннагадуєпро дати,визначаєролівякихосьзаходах.Унасєтематичніпроекти,якікожна дитинаробитьзаякийсьперіод.Або,наприклад,унасйшовхлопчиквіншушколу-знимкрасивопрощалися,зробилийомупроектнапам'ятьпро клас:загальніфото,різніпобажання тощо".
ДУМКА ПСИХОЛОГА
"Якщо в класі більше 16 осіб, то лідери класу потрібні, – вважає керівник "Центру раннього розпізнавання дітей" Олександр Прима. – Така людина сканує, збирає і висловлює педагогічній групі консолідоване розуміння, очікування класу. З іншого боку, він ретранслює, адаптує інформацію, запит, коридор норми від вчителя – в клас. Але ця людина не може бути призначена учителем. У ній, в її природі, в її генетичному потенціалі повинні бути передумови відповідних якостей – здатність почути і авторитет, щоб висловити і донести. Якщо дивитися на це завдання через призму Дизайну Людини (напрямок саморозвитку), то в рейв-карті дитини, карті її життєвих сил і енергій повинні бути конкретні активації в лідерських каналах".
ПРОФІ.Яківсюди,тутпрацюєлюдськийфактор,якийбудь-якугарнуідеюможедовестидоабсурду."Унашкласприходиливчителі-психологиіпроводилитестналідерство.З'ясувалидітей,зякиминіхто нехотівдружити,іназагальних зборахназвалипрізвищаізгоївігероїв,що ітакбуловсімвідомо.Апотімнамагалисяпохвалитисяшвидшеіголосніше,щотаклегкоішвидковсевизначили",-згадуєхарків'янкаЛарисаЛук'яненко.
