Марина Попович
Заступник Подієвого лідера Сьогодні Прослухати інтерв'ю з Оленою Токар:
У дитинстві мої мене, молодшу, якими тільки солодощами не балували. Снікерси, кіндери, баунті – все було доступно. Але, скажу чесно – в нашій родині є секретний рецепт, який мені поки повторити не вдалося. І знає його одна людина – мій старший брат. А секрет адже не в тому, що брат рецептом ділитися не хоче, а в тому, що ніхто не може приготувати так, як він. І це всіма улюблені з дитинства льодяники-півники на сірнику замість палички. Але світ не стоїть на місці, і нинішнє покоління живе вже за іншими "солодкими" законами..
І поки я обмежувалася пошуком форми для "півників" і "зайчиків" у закутках будинку, Олена Токар разом з чоловіком розгорнули ціле виробництво карамелі і не тільки. Вони обійшли секретні сімейні рецепти і зрозуміли самі, що й до чого. А потім ще й закріпили знання з австралійським майстром своєї справи. LOL&POP – це солодке дітище родинної пари маркетолога і IT-шника. Я зустрілася з Оленою в її магазині, де готується і продається смакота. Скажу відразу, рецептів не вивідувала, але про те, як вдається вести бізнес і не здаватися, питала. Вашій увазі її історія.
- Олено, як у вас з'явилася ідея виготовлення цукерок ручної роботи?
- Ідеї ми відбирали і проводили між собою внутрішній аудит, щоб розуміти, від чого залежатимемо. Ідеї були дуже різні. І виїзний салон краси, і грумінг для тварин... Було дуже широке поле для того, щоб генерувати ідеї. Але потім ми дали собі час і сказали, що наша ідея ще не прийшла. Потрібно просто розслабитися і вона з'явиться. І якось ми це відпустили. Коли я шукала щось по своїй роботі, я абсолютно випадково потрапила на відео Марти Стюарт, як вона в магазині в Нью-Йорку робить цукерки ручної роботи. Там на відео катають неймовірних розмірів цукерку, потім витягують, нарізають, всередині виходить сердечко, розповідають, що всередині можна зробити що завгодно.
У цю ж секунду я розумію, що ось вона моя ідея. Я розумію, що ми робитимемо цукерки, я розумію, які у мене будуть замовники, я розумію, як взагалі виглядатиме все. Як тільки я зрозуміла ідею, як маркетолог вже почала дивитися, хто робить подібне в Україні. Виявилося, що такого тоді не робили, і я була дуже щаслива!
Потрібно просто розслабитися, і ідея з'явиться
Детальніше про ідею створювати незвичайну карамель дивіться на відео:
- Звідки черпали інформацію для організації виробництва?
- Ми дуже багато на цю тему стали читати. Зараз вже дуже багато інформації. А тоді, 2012 року, інформації про це не було взагалі! Ми проревізуйте дуже багато ресурсів. Аж до того, що з японських і китайських сайтів за допомогою Google-перекладача переводили щось, дивилися якісь фотографії, дивилися, як це роблять різні компанії.
У відеовідповіді Олени дивіться, як їх з чоловіком навчав кондитер з Австралії:
- Знайти людину, яка всього навчить, було не просто. А як реагували на інші труднощі?
- Коли я загорілася цією ідеєю, я зрозуміла, що йтиму далі. Будь-які труднощі, навпаки, говорять, що подолавши їх – буде ще краще і краще. Якщо ти загоряєшся ідеєю, то навіть якщо вся доля проти, ти приймаєш це, як виклик, який потрібно пройти. Бажання все кинути не було. Навпаки, був інтерес, до чого це можна довести. Запал, драйв цілковитий.
З чого роблять цукерки карамельної LOL&POP – дивись на відео:
- Яких принципів в роботі зі своїм продуктом ви дотримуєтеся?
- Чесність, відкритість, відповідальність. І перед клієнтами, і перед собою.
- Скільки людей зараз у вас в колективі працює?
- У нас є постійний склад – це шість осіб. І сезонні працівники, тому що це все-таки сезонний бізнес. У передсвяткові періоди замовляють однозначно більше. Тому, якщо підрахувати всіх, то виходить 12 осіб.
Дочка у нас – головний дегустатор і натхненник
- Але ви, я так розумію, до своєї справи всю родину залучили?
- Так, маму, тата. Доньку теж, вона у нас головний дегустатор і натхненник. Наприклад дино-мікс (з динозаврами) зроблений завдяки доньці. Вона фанатіє від динозаврів і терпіти не може ляльок. Ми вирішили, що багато дітей такі ж, як вона, і придумали дино-мікс, який тепер радує всіх.
- А виробництво більше орієнтоване на корпоративних клієнтів чи на роздріб?
- Коли ми тільки починали, то у нас не було фізичного магазину і навіть інтернет-магазину не було. Тому ми спочатку це робили з думками про корпоративний сегмент. Але в процесі роботи і розширення плани в будь-якому випадку переглядаються. І таким чином у нас сьогодні йдуть і продажі в мережі, але не можна сказати, що орієнтація тільки на корпоративний сегмент. Ми виконуємо і приватні замовлення на дні народження, весілля, враховуємо будь-які побажання.
- Скільки у вас зараз магазинів?
- Магазин у нас один, в Києві, в ньому знаходиться і виробництво. Є франчайзинговий об'єкт в Запоріжжі, і ми продаємо нашу продукцію в мережі "Еко-лавка", Good Wine, "Антошка", Wine Time, кав'ярні та просто клієнти у нас купують.
2013 року було дуже складно людям пояснити, що таке маршмеллоу
Насправді, ідея фізичного магазину прийшла після того, як ми зробили маршмеллоу. Мені 2013 року було дуже складно людям пояснити, що таке маршмеллоу. Хтось думав, що це, як пастила, як рахат-лукум, як зефір. Але це маршмеллоу. Ми до покупок давали невеликі пробники, щоб люди могли з'їсти і зрозуміти, що це, чи подобається їм це. Потім з'явилася можливість зробити невеликий магазин, ми почали всіх запрошувати і тоді люди вже розсмакували, що таке маршмеллоу. І я дуже рада, що це сталося.
- У вас був магазин в Польщі. Де було легше вести справи – за кордоном чи в Україні?
- Мені простіше в Україні, тому що я українка. Якби я була з Польщі, то мені було б простіше там. Ти там, як чистий аркуш. А тут у мене багато друзів і знайомих, і якщо я когось не знаю, то я можу дізнатися через знайомих. А там ти ніхто, у тебе немає ні друзів, ні попередньої історії, ні точок дотику. І ментально ми, все-таки, різні. Магазин ми там закрили. Але там є наші замовники, які періодично у нас купують продукцію.
- Яка ваша глобальна мета в бізнесі?
- У мене є велика глобальна мета – зробити завод. Але не в класичному розумінні, а завод-мануфактуру. Коли ми збережемо ручне виробництво, але зробимо більше робочих місць, не автоматизуємо все, не замінимо людей машинами, у кожного буде своя робоча станція, відповідно ми зможемо зробити і поширювати набагато більше продукції.
Бліц-інтерв'ю з Оленою Токар:
Також читайте інтерв'ю з засновницею сервісу оренди та обміну суконь Oh My Look! і співзасновницею б'юті-просторів G.Bar Лєрою Бородіною про ведення бізнесу з подругами і свою велику мрію.
Головні теми