Марина Попович
Заступник Подієвого лідера Сьогодні Церемонія нагородження четвертої Національної кінопремії "Золота Дзиґа" відбудеться 28 квітня (цього року в онлайн-форматі). А поки пропонуємо докладніше ознайомитися з кожним з 10 фільмів у номінації "Премія глядацьких симпатій".
Крути 1918
- Історичний екшн від режисера Олексія Шапарєва розповідає про бій під Крутами, який стався взимку 1918 року між військами УНР і російськими окупантами.
Січень 1918. До Києва стрімко наближаються більшовицькі загони, які прагнуть встановити на українських землях радянську владу. Місто наповнене агентами Троцького, йде агітація пролетарів. Михайло Грушевський видає IV Універсал – про захист України. На захист батьківщини стають всі боєздатні військові УНР. Залізничну станцію Крути, через яку в напрямку столиці повинні пройти більшовики, захищатимуть 400 юнаків, студенти і курсанти. Серед захисників – Андрій і Олексій Савіцкіни, сини генерала. Фільм заснований на реальних подіях.
Ідея створення фільму про героїчні події 1918 року належить сценаристові Костянтину Коновалову. Він почав працювати над сценарієм ще 10 років тому, але тоді задум автора не підтримали продюсери, тому що вважали його неактуальним. Втім, сценарій побачив режисер Олексій Шапарєв, який не залишився байдужим.
Щоб достовірно відтворити події минулого, творці вивчали архівні документи, пресу діаспори, мемуари учасників бою під Крутами. Але основним джерелом написання сценарію став щоденник Аверкія Гончаренка. Він був командиром військових частин УНР у бою під Крутами. Крім того, були корисними свідчення учасників бою Ігоря Лоського та Валентина Отамановського.
"Сценарій стрічки був написаний Костянтином Коноваловим досить давно, ще 10 років тому. Він пролежав деякий час, "відлежався", як у нас кажуть, і ми використовували можливість спеціальної категорії в пітчингу Держкіно до 100-х роковин трагедії під Крутами, вигравши конкурс кінопроєктів 2017 року. Хоча автором ідеї є Костянтин, однак створювала фільм велика творча команда: режисер і сценарист, художники і кастинг-директор, оператор і продюсер. Всі ми вносили правки до майбутнього фільму.
Основою сценарію послужили спогади Аверкія Гончаренка. Це реальний персонаж, один з героїв тих подій столітньої давності, бачив бій під Крутами на власні очі та описав його. На основі його спогадів була випущена книга "Бій під Крутами", і ми спиралися в історичній частині фактично саме на ці спогади. Звичайно, вносився в фільм і художній вимисел, щоб глядачам було цікавіше його дивитися. Ми придумали сім'ю Савицьких, батька і двох братів Андрія та Олексія, придумали шпигунську лінію з німецькими шпигунами, які працювали на більшовиків. Для жіночої глядацької аудиторії додали туди ліричну, романтичну лінію. У нас є героїня Софія, яка стоїть перед вибором – з ким їй бути з двох братів. Оскільки ми знімали не реконструкцію, чи не документальний, а художній фільм, тому додали вигадку, яка добре вписався в історичний бекграунд кіно", – розповів Андрій Корнієнко, продюсер фільму "Крути 1918".
Цікаві факти про фільм "Крути 1918"
- Кінострічка присвячена 100-річчю бою під Крутами, в якому загін з 400 курсантів призупинив наступ чотирьохтисячного підрозділу Червоної армії в напрямку Києва.
- У зйомках брали участь близько тисячі акторів, а під час батальних сцен – 150 військових Нацгвардії України.
- Акторів вибирали на кастингах, які тривали два місяці. Однак режисер відразу планував взяти до фільму актора Віталія Салія, який грає в Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра. У стрічці Віталій зіграв командира Червоної гвардії Михайла Муравйова.
- Історичний екшн "Крути 1918" знімався з вересня 2017-го по січень 2018-го.
- Символічно, що перший знімальний день фільму про незалежність нашої країни відбувся саме у "Хонці" президента-втікача в Межигір'ї. У колишній резиденції експрезидента знімали Францію і ставку генерала Фоша.
Кадр з фільму "Крути 1918" / Фото: прес-служба - Основні зйомки велися на вулицях Києва, на Косому капонірі – у Київській фортеці. Станцію Крути знімали на Черкащині, в селі Сигнаївка – на самій станції Крути на Чернігівщині зараз зведений меморіал героям-крутянам. А в Сигнаївці залізнична станція, її давня Вокзальний будівля (побудована в кінці XIX століття) майже на 100% відповідає архітектурі та духу епохи часів оборони станції Крути. До речі, місцеві жителі прийняли участь в зйомках фільму в ролі акторів масових сцен.
- Також в зйомках взяли участь реконструктори з Києва та Вінниці. Завдяки реконструкторам, сцени з їх участю виглядають точнішими, оскільки вони володіють історичним матеріалом, розбираються в речах і побуті минулих часів. Реконструктори грали юнкерів, воїнів-офіцерів, козаків загонів Вільного козацтва, які разом зі студентами брали участь в бою біля станції Крути. Всю свою амуніцію і зброю реконструктори принесли на зйомку самі.
- Під час зйомок були використані загалом близько двох тисяч одиниць зброї початку XX століття, яка не тільки ефектно виглядала, але і по-справжньому стріляла (холостими, звичайно). Близько 2 тисяч холостих набоїв – саме стільки було витрачено під час зйомок. Майже вся зброя, зокрема, й унікальні зразки, з колекції Сотника 19 сотні "Самооборони Майдану", бійця 2-й афганської роти 24 ОШБ "Айдар" Володимира Правосудова ("Штурм").
- Відбувалися зйомки і на станції Крути, де встановлений монумент героям-крутянам. Там знімалися сучасні кадри за участю пластунів з Національної скаутської організації Пласт. З цими дітьми легко працювалося – на відміну від акторів-дітей, скаути все робили згуртовано, швидко і чітко.
- Батальні сцени запеклих боїв між крутянамі і більшовиками і фінальні сцени знімали під час сильних морозів. Позначка термометра досягала температури 17-20 градусів морозу. Тоді актори 100% синхронізувалися зі своїми героями, які 100 років тому були одягнені не так, як зараз екіпіровані сучасні українські військові.
- У фільмі є персонаж – кондитер, прототипом якого став кондитер Соломон Біленький – за однією з версій, саме він першим виготовив відомі Київський торт і Київське сухе варення (цукати).
Нагадаємо, Ада Роговцева отримає почесну нагороду "Золота Дзиґа" за внесок в розвиток українського кіно.
Головні теми