Аліна Бонд
редактор Актор і продюсер Андрій Бурим має великий професійний бекграунд. Він встиг знятися в декількох серіалах каналу НЛО TV ( "Деффективи", "СуперКопи", "Швидка") і одночасно був продюсером цих проектів.
Андрій поділився, що для нього найважливіше в роботі, як ставиться до роботи у вихідні та "чи включає" він актора у позаекранному житті.
Андрію, як і коли ви почали працювати актором і продюсером?
Актором я себе відчував завжди. Мої перші проби були ще в самодіяльності в педагогічному училищі, потім – в КВН. А професійна робота актором в кадрі почалася десь з 2012 року. Що стосується продюсерства, то все почалося ще з гри в КВН, де я був капітаном команди. Це такий формат міні-продюсерства. Телевізійним продюсером я став у 2013 році, коли почав співпрацювати з каналом НЛО TV. Відразу скажу, що мій перший проект був невдалим – багато в чому, через мою недосвідченість. Потім, звичайно, все налагодилося.
У вас було бажання працювати за офісним графіком або в іншій сфері?
Звичайно! Адже моя кар'єра почалася в 90-х, тоді працювати в офісі було модно. У той час я метався між професіями, хоча в підсумку так і не став офісним працівником. Про що жодної секунди не шкодую, тому що офісний графік, та й сам офіс – це не зовсім моя історія. Але треба визнати, що я хотів стати юристом і адвокатом, щоб потім працювати в адміністрації. А ще у мене було бажання працювати в поліції, але слава богу, доля мене від цього вберегла.
Як ставитеся до роботи у вихідні дні?
Складно відповісти на це питання, оскільки я не знаю, що таке вихідні дні в класичному розумінні цього слова (сміється). У мене навіть коли запитують: "Що ти робиш у понеділок?" – я завжди уточнюю: "А яке це число?". Просто у працівників нашої сфери завжди є числа, а не дні тижня. Тому у мене вихідний (та й будь-який робочий день) може бути в понеділок або в суботу. До слова, тимчасових рамок в моїй професії (на кшталт роботи з 9:00 до 18:00) теж не існує. Наша робота дуже часто виходить за межі звичного робочого часу більшості людей.
Який показник для вас є найважливішим у роботі?
Для мене важать як гроші і впізнаваність, так і суспільний вплив. Але сказати, що вони для мене дуже важливі, я не можу – це скоріше засоби для підтримки себе в формі. Найважливішим фактором у роботі для мене є правильно зроблена робота і її результат у вигляді відгуків глядачів. Я радію, коли моя робота комусь подарувала посмішку, а чиєсь життя і зовсім змінила на краще.
Як робота актора вплинула на ваше життя?
Швидше, моє життя вплинуло на мою роботу актором. У мене немає професійної акторської освіти. Тому все, що я роблю, йде від відчуттів, внутрішнього розуміння і бажання зібрати максимум реакцій і емоцій людей, яких я бачу. Щоб у кінцевому підсумку відтворити все це в своєму власному оригінальному варіанті.
Якщо не актором і продюсером, то ким би ви хотіли бути і чому?
Складно зараз сказати про іншу професію, адже я хотів стати актором і продюсером, і я ними став. Але за умови, якщо б ця робота добре оплачувалася і у мене був контракт років на 30 (сміється), я б із задоволенням попрацював начальником відділу кадрів. У мене є така жилка – знаходити людей. Багато з акторів, сценаристів та інших людей нашої сфери, яких я колись знайшов, зараз домоглися великих успіхів у своїй професії.
У вас є мрія зіграти певну роль?
Конкретної мрії про роль у мене немає. Просто я намагаюся кожного свого персонажа робити несхожим на попереднього.
Що найбільше любите і ненавидите в своїй роботі?
Як актор найбільше люблю, коли мені на 100% подобається те, що я роблю. Я купаюся в своїй ролі, і це приносить задоволення не тільки мені, але й глядачеві. Моє найбільше нелюбиме заняття в акторській роботі – це очікування. Коли у тебе перерва між сценами, 1 година, 2 години або 6 годин, після яких потрібно знову заходити в кадр. Мабуть, це найнеприємніше в акторській професії, тому що байдикування – це гірше, ніж 12 годин поспіль не виходити з кадру.
В роботі продюсера приємні моменти – це коли у тебе добре виходить твій продукт. За це тебе люблять, тобі довіряють – багато в чому твоєму смаку і чуттю. Найогидніша частина роботи продюсера – це коли ти говориш людині, яка розраховує на певну роль, що вона не буде зніматися. Для цього можуть бути різні причини – далеко не завжди її непрофесійність. Це для мене максимально неприємно.
Ви плануєте в майбутньому змінювати сферу діяльності?
Незважаючи на ризики, проблеми та інші складності моєї роботи – я її люблю і не планую міняти сферу діяльності. Єдине, що хотілося б, переходити на більш високий рівень, але поки нічого конкретного про це не розповім, бо не хочеться наврочити.
Як ви ставитеся до класичного радянського формату "тато працює, мама – красива"? Як розподіляються ролі у вашій родині?
Я за цим принципом живу, адже це улюблена фраза моєї дружини (посміхається). Хоча багато в чому це суспільна омана, адже стільки, скільки тягне на собі мама, поки тато працює, – це ще більша робота за обсягом. На мамі будинок, дитина, побут, затишок і навіть тео, щоб тато на роботі був нагодований і охайно виглядав.
Вам би хотілося, щоб ваш син теж пішов вашими стопами в професії?
Звичайно! Я і зараз прекрасно розумію, що у нього це може вийти. Але, все-таки, щоб він не обрав – це буде тільки його рішення. Наразі син захопився футболом, і я радію цьому факту. Все, що подобається дитині – подобається мені. Хоча, навіть якщо син буде в подальшому займатися футболом – гештальт з дитиною-актором у мене вже закритий. Моя старша дочка – професійна актриса. Причому я можу сказати, як продюсер, що вона набагато професійніша і краща за мене в цій професії. Я дотримуюся тієї точки зору, що діти повинні самі вибирати свій шлях у професії за своїми відчуттями, а не по тому, що зараз престижно або більш вигідно.
Яка роль далася вам особливо важко?
Не можу сказати, що якісь мої ролі давалися мені важко. Тут буде правильніше сказати, що якісь ролі за емоційним забарвленням складніші, тому викачують з мене багато емоцій. Наприклад, моя роль начальника поліції Маміашвілі (серіал "СуперКопи" на каналі НЛО TV. – Ред.) – це взагалі окремий персонаж, який живе у мене в голові і не має до мене жодного відношення. Як тільки я входжу в цю роль, то цей персонаж витворяє незрозуміло що, і я його не можу контролювати (посміхається).
Тут важливо сказати, що найскладніше для мене грати "ніяку" людину. Тобто таке "сіре ніщо" – ось це найскладніше.
У вас були моменти, коли ви переймали якісь риси свого персонажа і використовували їх вже у позаекранному житті?
Я не переймаю манеру поведінки своїх персонажів – радше навпаки. Якісь мої особисті звички і безглуздий тип спілкування я переношу в акторську роботу.
Вам доводилося "включати" акторський талант в реальному житті?
Це відбувається постійно! Тому немає сенсу розповідати про кожну ситуації конкретно. Акторський стрижень дає можливість у багатьох переговорах повернути все в позитивну сторону. Але і сказати, що я завжди актор в звичайному житті – неправильно. У звичайному житті я намагаюся бути собою, а не актором: максимально відкритрю, чесною і щирою людиною.
Якщо хороший художник повинен бути голодним, то яким має бути актор?
Актор повинен бути хорошим. Переконливим, дисциплінованим і працездатним. Голодним він повинен бути тільки частково.
Нагадаємо, раніше Андрій Бурим розповів про зйомки фільму "Зустріч однокласників", відносини з жінками і поділився шкільними спогадами.
Читайте також:
Головні теми