"Якщо людина так гостро напружується вгору, так підпорядковує строкатість свою лінії Бога, він піддається і відпливам, і занепаду, втомі, – говорив видатний подвижник Сергій Радонезький. – Бог є сила, диявол – слабкість. Бог опукле, диявол – увігнуте. У аскетів , що не знайшли ще міри, за високими підйомами йдуть падіння, туга, відчай. Ослабла уява впадає в увігнутість. Просте, життєво-приємне здається звабливим. Духовний ідеал – недосяжним. Боротьба – безнадійною. Світ, багатство, слава, жінка ... і для втомленого міражі виникають. Відлюдники пройшли через це все. Аскетичний подвиг – вигладжування, випрямлення душі до єдиної веритикали. У такому вигляді вона найлегше та найлюбовніше з'єднується з Першим, ток божественного вільніше біжить по ній".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ