Всім нам доводиться стикатися з життєвими труднощами. Переживаючи їх, ми молимося і, стоячи біля ікони, просимо Господа про допомогу. І нам здається, Бог повинен почути наші прохання. Адже сказано ж у Біблії: "Просіть – і вам буде". Якщо це так, то чому Бог відповідає не всім і не завжди? Може, ми неправильно звертаємося до Всевишнього, не так молимося, і наші молитви залишаються без відповіді? Цього разу ми вирішили поговорити з православним психологом і педагогом християнської етики, яка вже 25 років займається духовним вихованням підлітків і нагороджена Блаженнішим митрополитом Володимиром грамотою та орденом до 1020-річчя Хрещення Русі – Тетяною Корсенко.
- Тетяно Вікторівно, як ви пояснюєте молоді, як треба молитися?
- Молитва – спілкування з Богом – повинна бути не тільки щирою і душевною, а й конкретною. У правильній молитві ми не нав'язуємо свою волю Богу, а навпаки, жадаємо почути Його волю. Тільки так людина отримує благодатну допомогу Святого Духа, який допомагає людині подолати труднощі, хвороби, страждання. Така робота Святого Духа вкрай корисна: людина починає духовно зростати, стає менш егоїстичною і починає працювати над своїми пристрастями і пороками. З'являється здатність бачити провину не тільки інших, але і свою. Приходить покаяння і смирення. Смирення – одна з вищих чеснот, яка дає будь-яку ситуацію приймати з миром. Навіть якщо не все виходить у житті, як нам хочеться.
- Часто буває так, що людина молиться, але нічого не змінюється. Наприклад, чоловік часто випиває, і скільки б дружина не молилася, пияцтво триває. Чому? Прохання за інших не доходять до Бога?
- З одного боку, зі своїми пристрастями людина повинна боротися сама. А щоб це відбувалося, вона повинна мати свою волю. Не можна вимитися або пообідати за іншого – скільки не мийся, інший чистішим не стане. Якщо людина не хоче міняти і виправляти своє життя, ви нічого не зробите. Тому краще просіть Бога торкнутися Своєю благодаттю серця близької людини. Це і буде відповіддю і милістю Божою. З іншого боку, молитися за дітей своїх ми не тільки можемо – це наш святий обов'язок! Батьківська молитва захищає дітей наших від ворогів видимих і невидимих, від усякої скверни і нечистоти. Але просити треба не велосипеди і машини, а про зцілення душі. Можна, звертаючись до Господа вранці і ввечері перед сном, вимовити: "Господи, дай мені і моїм дітям. На все воля Твоя".
- Христос обіцяв усім, що "по вірі і гори можна рухати..."
- Питання тільки в тому, скільки в нас віри! Згадайте ходіння по водах Петра. Віру може виміряти тільки Господь, а не людина. Якщо в вас недостатньо віри, у вас формальний зв'язок з Богом, просіть, щоб Господь укріпив вас у вірі. Якщо людина вірить і покладається на Бога, у нього є досвід спілкування з Ним, така людина менше робить помилок по життю, всього досягає швидше і ефективніше.
- Якщо людина хворіє фізично, молиться, а хвороба не відступає – на те воля Божа, і нічого не можна зробити?
- Господь зла не творить. Людина своєю вільною волею вибирає зло – гріх. Світ лежить у злі. Є й родові причини, які призвели абсолютно безневинну людину до хвороби. Можливо, такі люди несуть відповідальність за все, що накопичив їхній рід. Ще в молитві дітей про покійних батьків говориться: "Схиляюся перед твоєю святою волею. Господи, яко ти є Судіє Світу цього, гріхи й нещастя батьків наказуєш в дітях, онуках і правнуках аж до третього і четвертого роду". Усвідомлення причин хвороб допомагає і полегшує страждання. Причини можуть бути різні. Треба обов'язково молитися і, як це не важко, за все дякувати Господу. Всі випробування йдуть в духовну користь людини. У стражданнях людина очищається. Бог бачить ваше смирення, і ситуація може змінитися.
- Як ви думаєте, чому одні помоляться про матеріальне благо – і Бог дає їм, а іншим доводиться довго чекати або ж зовсім не дочекатися? Чого точно просити не варто?
- З цього приводу є приказка: один аскет, бачачи неправду, що існує в світі, молив Бога і просив відкрити йому причину, по якій праведні і благочестиві люди потрапляють в біди і несправедливо мучаться, в той час як неправедні і грішні збагачуються і живуть спокійно. Незабаром він почув голос: "Не випробовуй того, чого не досягає розум твій і сила знання. Тому надалі не випробовуй долі Божі, бо Той творить їх праведно і як знає, в той час як ти вважаєш їх за неправду. Знай також, що і багато іншого здійснюється в світі по волі Божій, з причини, яку люди не знають... (Псалом 118)". Дуже важливо довіряти Богу. Господь дає кожному хрест по його силах. Можливо, те, про що просить людина, – не його шлях, не його покликання. Ми ж чекаємо від Бога тільки тієї допомоги, яку хочемо отримати. Бог не може зробити те, що суперечить Його сутності. Якщо ви хочете обдурити когось або схитрувати, і просіть, щоб цю вашу хитрість не помітили, в цьому випадку на Бога не розраховуйте.
- Коли чоловік або жінка просить Господа про взаємну любов, але це не відбувається – що людина робить не так?
- Часто люди плутають любов із закоханістю або ж егоїзмом. Потрібно шукати волю Божу. Любов від Бога не може бути не взаємною. Як правило, є тяжіння. Це завжди відчувається по душевній теплоті молодих людей, вони ніби світяться. Це неможливо не помітити. Хоча буває, що люди зустрічаються, будують на майбутнє серйозні стосунки, але вони не пара. Промислом Божим їм уготована інша доля, інша половинка. Але вони цього поки не знають. У них немає досвіду молитви і прохання відкрити це. І навіть іноді надсилаються знаки та попередження – але вони їх не бачать. Тому молитва повинна передувати вибору.
Головні причини , які заважають нам спілкуватися з Богом
"Перша причина, яка заважає нам спілкуватися з Богом, а Йому – відповідати на наші молитви, називається гордістю, – впевнена педагог християнської етики Тетяна Корсенко. – Коли Бог чує наші молитви, Він вправі очікує від нас, що ми маємо честь. Якщо ж у нас уживається дух славолюбства, то Він не може відповісти на наші молитви. Апостол Павло отримав багато дарів Святого Духа, але Бог залишив йому хворобу. Можливо, це було тяжке тілесне страждання, щоб він не був гордим і не величався. Три рази Апостол наполегливо просив Його звільнити від цього тягаря, вилікувати. Коли ж Господь відмовив йому, він смиренно прийняв це і втішився, почувши такі слова: "Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі". Бог дає свою силу людям, коли вони зізнаються, що самі по собі вони – ніщо. А хто пишається і марнославний, той нічого не отримує. Ще причиною може бути наша самовпевненість, зухвалість. Адже самовпевненість – це спотворене відображення віри. Самовпевнено вказувати Богу, коли і як Він повинен виконати наші молитви.
Також може діяти наше небажання прощати. "І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим... А якщо не будете прощати людям гріхи їхні, то й Отець ваш не простить вам гріхів ваших". Інші причини безмовних молитов – це гріх, неправильні мотиви, сумніви, недолік наполегливості, неузгодженість з Божою волею і, нарешті, невизнання своєї повної залежності від Бога. Ми частіше використовуємо молитви прохальні, забуваючи про подячні і покаянні. Але ж саме глибоке покаяння змінює людину і спонукає Бога змінити Своє рішення стосовно того, хто просить. Але якщо навіть цього не відбувається, треба розуміти, що Господь може оберігати нас від неприємностей і випробувань у майбутньому. Треба бути терплячим і довіряти Йому. Іноді Бог випробовує нас, перевіряє. Пам'ятаєте, коли Лазар був хворий і Ісуса просили зцілити його, Він спеціально затримався? Чому? Він хотів випробувати і укріпити віру Своїх послідовників. Цим Він готував ґрунт для вчинення великого чуда. З нашими молитвами часто буває щось подібне. Іноді Бог говорить "Так", іноді "Ні", а часом "Почекай!" Якщо ми нетерплячі або починаємо сумніватися, то нічого не отримаємо".
Головні теми