Катерина Степаненко
редактор В Одеській ОДА оприлюднили перелік об'єктів, які підлягають знесенню в рамках реалізації закону про декомунізацію. Через більш ніж рік боротьби зі спадщиною тоталітарного режиму, ліквідації підлягають ще 104 артефакти. "Сегодня" дізналася, яка доля чекає пам'ятники, і як до змін ставляться місцеві жителі.
У минулі вихідні комунальники Ананьєва демонтували останній пам'ятник комуністичної епохи в районному центрі – Сергію Кірову. Його розпиляли на частини і завантажили у вантажівку. "Пам'ятник знаходиться на території складу міськради. Пізніше його можуть перенести в музей. А на вакантне місце незабаром з'явиться меморіал українському козацтву", – розповіли "Сегодня" в райдержадміністрації. І додали, що в районі такі ініціативи в цілому сприймають позитивно, але є колишні члени компартії, які вважають це марною тратою грошей, а також літні місцеві жителі.
Це стало однією з причин, за якими більше року в області зберігали пам'ятники або інші артефакти епохи тоталітаризму.
ЛЕНІНА ОХОРОНЯЄ ГАЗ. У списку у чиновників ОДА серед об'єктів, що підлягають знесенню, можна знайти бюсти революціонерів Михайла Фрунзе, Сергія Кірова, Миколи Щорса, Василя Чапаєва і ще десятка їхніх однодумців. Але найбільше монументів, мозаїк, пам'ятних табличок присвячені Володимиру Ульянову-Леніну – в області нарахували 57 таких пам'ятних знаків. Наприклад, в Тарутинському районі збереглося дев'ять меморіалів Іллічу. У селі Новохолмське Арцизького району приберуть напис "Побудовано в честь 100-річчя В. І. Леніна", а з нею і табличку "Ударник комуністичної праці". У Великомихайлівському районі подібних пам'ятників залишилося чотири. "Жодних громадських хвилювань немає. Леніна в райцентрі зняли на збереження ще рік тому. Зараз там постамент, на якому висаджують квіти. Складніше ситуація в Слов'яносербському – там нелегко зняти пам'ятник тому, що поруч проходять газова труба, радіо- і телефонні лінії", – розповідає архітектор місцевої РДА Ольга Пуровска. І додає, що серйозним конфліктом загрожує зняття пам'ятника революціонеру Петру Войкову в селі Тростянець: "Там живуть російські старовіри і більшість з них проти такої ініціативи".
Ліквідації підлягають зображення серпа і молота, герба УРСР і навіть поховання. Так, в Ананьївському районі в список об'єктів під знесення потрапила братня могила двох місцевих жителів – Гуцула і Григораша, загиблих в ході колективізації в 1931 році. Експерт у сфері надання ритуальних послуг Микола Пеструєв підкреслює, що просто так ліквідувати могилу не можна: "Якщо там є останки, перепоховати треба згідно з порядком утримання могил". А в Ананьєві кажуть, що перепоховають останки з братської могили на міському кладовищі. "Це зроблять до кінця квітня. На її місці, в центрі міста, скоріш за все, з'явиться клумба", – розповіла "Сегодня" керівник відділу комунікацій місцевої РДА Світлана Байкалова.
ЗАМАЖУТЬ. Ще складніше йдуть справи з зображеннями і барельєфами на фасадах будівель. "На фасаді Будинку культури села Лиманське у нас є барельєф із зображенням прапора, зірки, серпа і молота. Що з ним робити, поки не ясно. Скоріш за все, просто доведеться замазати чимось. Щоб не спотворювати будівлю, ми запросимо архітекторів і порадимося з ними", – пояснила співробітниця Ренійської РДА Юлія.
Експерти кажуть, що труднощі з виконанням закону пов'язані з тим, що закон про декомунізацію багато хто сприймає як "тимчасовий". Політолог Леонід Дузь каже, що кожна нова влада намагається переписати історію, і народ розуміє, що рано чи пізно все повернеться на свої місця. "Люди вважають за необхідне демонтаж радянських пам'ятників тимчасовим явищем і думають, що кошти, витрачені на це, можна було пустити на важливіші цілі". А політтехнолог Ігор Севрюгин зазначає, декомунізація дається важко тому, що представники нової влади прийшли тільки в столиці і обласних центрах: "У районах залишилося багато поплічників старого режиму, які гальмують виконання закону. Там мало реформаторів".
Сергій Кіров. Пам'ятник розпиляли і вивезли на вантажівці на зберігання.
ДЕВ'ЯТЬ МІСЯЦІВ НА НОВУ НАЗВУ
Чимало проблем залишається через перейменувань населених пунктів. В Іллічівську, який перейменували в Чорноморськ, деякі городяни вимагають повернути колишню назву. А жителям селища Червонознам'янка Іванівського району треба було дев'ять місяців, щоб визначитися з новою назвою. На вихідних тут пройшло підсумкове громадське слухання з таємним голосуванням, і після палких дебатів селяни зупинилися на двох названих – історичному Катаржина, в пам'ять про бригадира царської армії Іллі Катаржі, і Знам'янці, яку підтримали 728 жителів з 1031 голосуючого. "У нас навіть проходили акції протесту. Прихильники нової назви виступали проти історичного, тому що воно пов'язане з царською Росією і не виключено, що його довелося б також незабаром міняти", – розповідають співробітники Іванівської РДА. І додають, що інших конфліктних ситуацій в районі немає. А мешканка села Марина Поліщук зізнається, що люди відчувають нестабільність, адже не знають, чого від них можуть вимагати завтра. "Тому такі ініціативи сприймаються з невпевненістю", – пояснює вона.
Головні теми