Знаменитий дендропарк "Перемоги" добре відомий любителям радянського кіно. Адже саме тут знімалося багато сцен для фільму "Пригоди Електроніка". Сам же парк відкрився ще в 1967 році на місці пустиря з болотцями, а в царські часи ці землі належали одеському багатієві, греку Георгі. Двічі, у 1920-х і 1950-му роках, на цьому місці намагалися побудувати зоопарк, але через великі витрати обидва проекти вважали неуспішними і роботи зупинили. Нове життя дендропарк отримав після реконструкції, яка почалася торік.
Шевченко і алея космонавтів
З площі 10-го Квітня в парк веде широка алея, яку, разом з її бічними відгалуженнями, за словами місцевих жителів, десяток років тому висаджували космонавти Валерій Биковський і Георгій Шонін, а також делегації міст-героїв на честь 60-річчя визволення Одеси. "А ще в 1960-х роках тут знаходився мініатюрний будиночок в українському стилі, який ми називали хаткою Тараса Шевченка", — розповів одесит Микола Колодяжний, який живе неподалік. Історики зазначають, що ця зона стала першим у Союзі парком англійського типу, для якого характерні ставки з вільними обрисами берегів, композиції з колон і гаї.
Риби, черепахи і поле хокею
Головна визначна пам'ятка парку — ставок з кількома фонтанами, парою закоханих лебедів, десятками качечок і численними черепахами, яких сюди випускають недбайливі господарі. "Але вже краще так, ніж викидати їх на дорозі", — говорять захисники тварин. Загальна довжина водойми перевищує сімсот метрів, а його обсяг — понад 30 тисяч кубів. "Зону навколо ставка реконструйовано майже повністю, а орендарі розводять у воді рибу. В основному це звичайні карасики", — розповіли нам у КП "Парки Одеси" та застерегли, що любителям риболовлі закидати сюди вудки не можна. А старожили згадують, що раніше, крім карасів, там плавали коропи, товстолобики, вусаті соми і навіть щуки. Над водою піднімаються літні будиночки для пернатих, яких з настанням холодів переводять у розплідники, щоб вони не замерзли. Взимку ставок стає улюбленим місцем для шанувальників активного відпочинку і перетворюється в найбільший у місті і, мабуть, єдиний безкоштовний каток, де дітвора ганяє шайбу і катається на ковзанах.
Одеський Стоунхендж
Якщо пройти вздовж ставу до першого містка і дитячого атракціону з качками-човниками, то праворуч від нього на плиті можна побачити залишки літнього театру: два ряди колон, розташованих півколом, а між ними — невисоку сцену. Зараз ці голі плити нагадують одеситам британські валуни Стоунхенджа, за що вони й отримали в народі однойменну назву. Це місце стало улюбленим майданчиком для проведення екологічних та дитячих фестивалів і міських свят.
Нещодавно блогер Євген Сокільський виявив на аерофотографії Одеси 1944 року на території парку позаду театру котлован, що нагадує контурами Чорне море, навколо якого — городи і болото з жабами.
Русалка, яка відповідає на запитання
Осторонь від театру — фонтан з невеликим водоспадом, на якому, дивлячись у воду, лежить оголена кам'яна жінка, а в деревах загубилися кілька застарілих альтанок і скульптури русалки і жаби. Старожили вірять, що русалка може відповісти на будь-яке запитання. Для цього необхідно подумки його поставити і подивитися на дівчину: якщо здасться, що вона посміхається — відповідь позитивна, а якщо красуня задумлива або байдужа — негативна. А символ удачі, жаба, захований у траві. Через те, що знайти її не так-то просто, у відвідувачів парку з'явилася прикмета: у того, хто з першого разу знайшов скульптуру, обов'язково буде вдалий день. А щоб магія подіяла напевно, квакушу потрібно погладити стільки разів, скільки часу показує годинник.
Не зворушений реконструкцією
На іншому кінці дендропарку, біля високих новобудов, знаходяться витоки головного штучного ставка. Їх обрамляють кілька кам'яних плит-порогів, по яких стікає водоспадик. Через величезну площу парку — майже 50 гектарів — до цього місця галасливі компанії доходять не часто, тому куточок облюбували місцеві романтики. Тут нерідко можна зустріти людей, які читають книжки або підгодовують білок і птахів. Пухнасті руді красуні — часті гості пташиних годівниць, розвішаних на деревах юними натуралістами. До речі, це, мабуть, одна з небагатьох частин парку "Перемоги", якої ще не торкнулася реконструкція і яка залишилася такою ж, як і півстоліття тому. Старожили кажуть, що особливо красиво тут восени, з цієї причини у віддалений куточок частенько заходять молодята заради яскравих фотосесій.
Робінзони і мокрі женихи
Повертаючись до площі 10 Квітня, зверніть увагу на острів — мрію хлопчаків, які прочитали про пригоди Робінзона Крузо. "Пам'ятаю, як у дитинстві мріяв побудувати там хатину і оборонятися від тубільців", — зізнався нам пенсіонер Анатолій Семенов. Біля сусіднього місточка можна взяти на прокат морський велосипед або човен. Особливою популярністю така розвага користується серед закоханих парочок і молодят. Шанувальники народного фольклору сміються: якщо наречений зможе перевезти свою обраницю через ставок, то і в сімейному житті буде капітаном домашнього корабля. Були випадки, коли особливо старанні женихи саджали в човни не тільки наречених, але і тещ зі свитою родичів. Щоправда, за словами відвідувачів парку, така ініціатива не раз закінчувалася трагічно: від старанності весляра і великої кількості пасажирів човни переверталися, що підмочувало не тільки костюмчики гостей, але і репутацію нареченого.
Лісок з пагорбами і фортецями
Праворуч від ставка, якщо стояти до його витоків спиною, розкинулася велика зелена роща, за нею — пагорби і лісок. Серед достатку дерев око знавця знайде не тільки звичні нам сосонки, але і ліванський кедр, тис ягідний, ялівець, граб, барбарис, спирею і загадковий сніжноягідник. У такій красі городяни люблять влаштовувати прогулянки на конях і показувати свою майстерність в управлінні велосипедом.
Трохи далі, майже біля самого бювету, що на вулиці Піонерській, можна знайти романтичні руїни маленької фортеці, побудованої з ракушняка, яка колись виконувала роль дитячого майданчика, і сучасне спортмістечко з вуличними тренажерами, де займаються навіть пізно ввечері. "У майбутньому неподалік повинен з'явитися ще й стадіон для міні-футболу", — кажуть у керівництві парку і зазначають, що якби працівників було більше, реконструкція просувалася б значно швидше.
Головні теми