Унікальну виставку "Мода крізь століття" представили в Музеї західного та східного мистецтва викладачі та вихованці Одеського театрально-художнього училища. На ній зібрані наряди, головні убори і розписні хустки, створені випускниками навчального закладу, якому в цьому році виповнилося 95 років. "Сегодня" побувала на виставці і побачила, що в залах представлені оздоблення як реальних історичних персонажів, так і літературних і навіть казкових – всього 62 костюма, крім капелюшків, гобеленів і ляльок.
За словами куратора експозиції Анни Лагунової, у важкий для країни час виставка повинна прокричати про те, що прекрасне треба зберегти. Костюми Сонця, народні українські вбрання, плаття імператорів – це лише мала частина студентських робіт, але найбільш театральна, видовищна і яскрава. Є на виставці і роботи випускниці училища Людмили Матчина, яка стала відомою завдяки телешоу "Україна має талант". На експозиції представлені створені нею наряди персонажів казки Андерсена "Соловей" – Імператора і механічної ляльки.
На створення одного костюма у студентів йде навчальний семестр – 18 тижнів, або 150 годин. "Студентські роки – час для творчості, де ніщо ніколи не буде стримувати. Потім, в театрах, доведеться працювати в рамках і залежно від задуму режисера та інших умовностей. В училищі таких рамок немає", – зізнається Анна. Проте жоден курс майбутніх дизайнерів не обходиться без наряду англійської королеви Єлизавети. "Улюблених образів у студентів немає. У нас дуже багатогранні діти, але для того, щоб створити один костюм, треба прочитати масу літератури відповідної епохи, поринути в атмосферу", – розповідає майстриня.
Капелюшки, шалі, розписні віяла, наряди імператриць і воїнів – усе створено вручну кропіткими студентами відділення театрально-декоративного мистецтва під керівництвом викладачів. Дивлячись на сукні, пошиті за мотивами казок або "Великого Гетсбі", нелегко повірити, що всього кілька років тому майбутніх майстрів учили пришивати до одягу ґудзики та "змійки". До речі, при виготовленні середньовічного або казкового вбрання нерідко використовуються і технології минулих століть. "У нас немає відпарювачів або іншої сучасної техніки. І якщо тканини училище може надати, то фурнітуру доводиться закуповувати самостійно, а її вартість часом складає до 40% від усього вбрання. А раніше замість фурнітури і намистин використовували макаронні вироби і горох", – розповіла нам дизайнер і педагог. Крім того, в училищі ведеться відчайдушна боротьба з копірами, який так полюбили недбайливі студенти. "Коли копіювальних машин не було, хлопці вручну малювали моделі, що допомагало відточити майстерність. Зараз ми навмисне даємо їм більш складні завдання, щоб художники набивали руку", – зізнається наша співрозмовниця.
Свої роботи студенти нерідко пропонують музеям, але от виставити таку красу у себе чомусь погоджуються не всі. "Літературному музею на Пушкінські дні ми пропонували дуже хороші костюми, але ми, мабуть, не допонялі один одного. А ось деякі роботи зберігаються в музеї Оперного театру. Нехай краще зберігається в музеях, ніж у підсобках училища", – підкреслює Ганна.
Головні теми