Програміст-фрілансер 30-річний Павло Павлюк, мабуть, найвідоміший авантюрист і автостопник Одеси. За 10 років подорожей наш земляк встиг об'їздити кілька континентів і на собі випробувати, як це годувати лисиць в Заполяр'ї, висаджувати разом з китайськими селянами рис і ночувати в монастирях Таїланду. "Сегодня" познайомилася з мандрівником ближче.
"Ще з дитинства батьки привчили мене до гірського туризму, і вже в чотири роки я пішов у похід на Кавказ", – згадує Павло про початок своїх мандрівок.
Вже в студентські роки хлопець записався в туристичний клуб, а 10 років тому вперше спробував їздити автостопом. Щоправда, найперша подорож вийшло не дуже приємною, але запам'яталося йому на все життя. Так, під час чергової подорожі по Кавказьких гір у одесита вкрали всі гроші, а добиратися додому довелося на попутках. "Їхав тиждень", – сміється співрозмовник. І додає, що домовитися з водієм авто про безкоштовний проїзд на відстань до 500 км можна практично в будь-якій країні. Саме так одеський авантюрист об'їздив Малайзію, Кенію, Камбоджу і ще більше десятка країн. Втім, найбільше йому припали до душі Таїланд, Індія, Китай, Судан і Грузія. "Найцінніше, що є в будь-якій країні, – це люди. З ними дуже цікаво спілкуватися, вони – обличчя країни. А в Таїланді мені запам'яталися ще й дуже гарні пляжі з пальмами і вертикальні острови", – ділиться мандрівник.
До речі, подорожуючи по Сіаму, Павло ночував переважно в храмах. "Приходив ввечері до культового спорудження і просився переночувати, і люди, незалежно від релігії, дозволяли", – зізнається автостопщик. А ось на випадок, якщо перекантоваться ніде, в рюкзаку мандрівника завжди лежить намет. "Вона дає свободу. Не подобається тобі щось – пішов і розбив намет на березі річки", – ділиться досвідом Павло і уточнює, як під час одного з мандрів голодні мурашки роз'їли міцне дно його похідного будинку і всю ніч заважали спати, а на ранок частково з'їли одяг, який сушився на мотузці.
РЯТУВАВСЯ ВІД БЕГЕМОТІВ. А от у Китаї Паша три місяці працював інструктором зі скелелазіння та каякінгу (плавання на одномісній довгою човні. – Авт.) і навіть допомагав селянам в провінції Юньнань садити рис. "Грузія для мене – це російськомовний Таїланд, а в Судані – 95% пустелі, але дуже чуйні люди і неймовірно красиві гори червоного кольору", – посміхається авантюрист і згадує, як в Африці йому переходили дорогу жирафи і намагалися перевернути човен бегемоти. Довелось Павлу побувати в Заполяр'ї і попрацювати в Сибіру. "Там ми підгодовували лисицю, а вона потягла нашу тарілку разом з кістками", – сміється автостопщик.
Спільно з Павлом "Сегодня" підготувала корисні поради авантюристам, які захочуть повторити подорожі нашого героя.
НЕ ГОДУЙТЕ МАВП. У тропічних країнах мавп стільки ж, скільки в Україні собак, щоправда, далеко не всі з них люблять туристів. "У Малайзії ми спробували погодувати мавпочку, думали, що вона ласкава. А тварина мало не відкусила палець годувальника", – сміється Павло Цвіля і закликає бути обережними.
ВІД ВЕДМЕДЯ – КРИК. Під час подорожі по Гімалаях Павло з товаришем зустріли буру ведмедицю з малям. "Спробували згадати, як рятуються від клишоногих, але не придумали нічого і просто стали голосно кричати. Ведмедик злякався і кинувся бігти в гори, а його мама, на мить замислившись, побігла слідом за ним", – згадує автостопщик і зазначає, що ведмедиця могла б їх і розірвати.
НЕ ШВАРТУЙТЕСЯ В ШТОРМ. Одного разу наш співрозмовник з друзями своїми руками зробили три човни і вирушили на них в подорож по Чорному морю. "Під час шторму я намагався пришвартуватися до причалу, і сильні хвилі розламали мій каяк (човен) навпіл. На берег його довелося тягнути на баркасі", – говорить Паша.
Головні теми