Олена Волкова
Харків'яни Сергій Чайков і Сергій Скакун придумують і створюють взуття хендмейд, в якому вже ходить півтисячі жителів міста. Кілька років тому хлопці і не здогадувалися, що будуть сидіти за швейною машинкою, а успішну справу їм практично подарує доля.
Як розповіли "Сегодня" молоді люди, дружать вони вже більше 15 років, обидва відучилися в ХАІ та отримали дипломи спеціалістів в області медіакомунікацій. Але замість того, щоб налаштовувати радіообладнання та мобільний зв'язок, Чайков відправився по різних містах і країнах монтувати мотузкові парки, а Скакун подався в торгівлю. Втім, душа до цієї справи у нього не лежала, тому він без вагань прийняв пропозицію знайомого попрацювати в його взуттєвій майстерні.
"Він запропонував навчити мене цій справі з нуля, а я з радістю погодився спробувати щось нове. В Інтернеті тоді інформації про те, як робити взуття, було дуже мало, тому все осягав методом проб і помилок, — згадує 27-річний Сергій Скакун. — Незабаром я підтягнув до цієї справи і друга Серьогу. Але не можна сказати, що тоді ми займалися створенням взуття, швидше, просто збирали його із заготовок. І в один прекрасний момент виникла думка: а чому б не вигадувати свої моделі?".
За словами Сергія Скакуна, тоді було безліч питань: де знайти матеріали і з чого взагалі починати, адже раніше друзі не стикалися з організаційними моментами, а просто шили.
"Я звернувся в центр зайнятості, розписав свою ідею з розвитку бізнесу і отримав частину грошей на її реалізацію. Серьога також вклався, і лише на етапі старту ми витратили близько $1500, які повернулися до нас вже в перший рік", — згадує Скакун.
Для старту хлопці підшукали не нове, але якісне обладнання від брендових виробників: швейну машинку, верстат для обробки підошви і полірування взуття, промисловий фен, всілякі викрутки і молотки. Першою майстернею став батьківський гараж, у ньому друзі пропрацювали рік, після чого переїхали в окреме приміщення.
Незважаючи на те, що обидва Сергії вирішили не витрачатися на рекламу, з ранку до вечора вони завантажені роботою: виготовленням класичних моделей, туфлів із загнутими носками і кросівок. На одну шкіряну пару у хлопців йде максимум два тижні, деколи не тільки денної роботи.
"Одного разу ми взялися за замовлення за технологією, яку ще не пробували раніше, але вона нам не здавалася нездійсненною. У підсумку ми шили, потім зривали і все переробляли. І так чотири рази. Справа затягнулася до пізньої ночі, і нам довелося ночувати в майстерні. Вранці ж робота зайняла близько години, і все вийшло", — згадує 25-річний Сергій Чайков.
Втім, крім бою молотків і звуків швейної машинки в креативній майстерні хлопців можна почути музику, адже тут частенько влаштовують вечірки і крутять фільми на проекторі.
"Робиш пару взуття, в цей час спілкуєшся з гостями і в один момент усвідомлюєш, що все вже готове. Напевно, це вже не робота, а спосіб життя", — зізнається Сергій Скакун.
Хлопці називають свою справу прибутковою: щомісячний дохід дозволяє не тільки жити, але і розвивати бізнес. Але через три роки кропіткої роботи хлопці, які беруться за будь-які цікаві замовлення, чи то спортивне, чи класичне взуття, все ще перебувають у пошуках власного стилю. Харків'янам, які, як і друзі колись, замислюються про створення власного бізнесу, хлопці радять ризикувати.
"Не варто боятися таких речей, як нахабство, і потрібно віддаватися улюбленій справі на сто відсотків", — впевнені молоді підприємці.
"Сегодня" запрошує харків'ян поділитися своїми історіями успіху. Якщо ви молоді, не побоялися в умовах кризи ризикнути і реалізувати свої ідеї в успішний проект, розкажіть про це на сторінках нашої газети. Надсилайте листа на електронну адресу [email protected], в якому вкажіть ПІБ, сферу діяльності та контактний телефон.
Головні теми