Зайцев Василій
У магазинах і на ринках Донецька вже повним ходом приймають оплату російськими рублями, однак ці випадки поодинокі – рублів на руках у населення не так вже й багато. Курс 1 гривня = 2 рублі донеччани вважають грабіжницьким і не поспішають в обмінні пункти. Сегодня.ua пройшлася по торгових точках і подивилася, як діє анонсована бойовиками так званої "ДНР" "бівалютна система".
На одному з центральних ринків Донецька можна знайти подвійні цінники на різні види продуктів. Курс той же – 0,5 гривні за рубль, офіційний курс НБУ – 0,41 гривні. Різниця, на перший погляд, невелика, проте коли йдеться про сотні рублів, то цілком відчутна.
Фото: Соцмережі
"Виставили ціни в рублях, але поки ніхто не розплачувався. Всім же пенсії і зарплати пообіцяли виплачувати в рублях, ось ми і чекаємо, коли народ грошики на ринок понесе", – пояснила жвава продавщиця бакалійного прилавку. До слова, ціни у неї злегка завищені – пройшовши кілька метрів, можна знайти точно такі ж упаковки цукру, гречки, рису, ячної і перлової круп на пару гривень дешевше. Для пенсіонерів це серйозно, вони і так ходять по ринку в передінфарктному стані, нарікаючи на ціни.
"Де це бачено – яйця по 23 гривні або 47 рублів? – обурюється старенька. – Та з такими цінами краще померти, дешевше буде. Я вже мовчу про м'ясо, там взагалі непідйомна ціна. Всі нажитися на нас хочете?"
Продавці м'ясного відділу не ризикнули виставити рублеві цінники. "Сенсу немає, – каже продавець Артур. – У нас все розплачуються гривнями, ніхто навіть не заїкався за рублі. Та їх навіть в обмінниках немає".
Фото: Соцмережі
У цілому ринок зберігає звичну лояльність, торгуючи хоч за гривні, хоч за рублі, хоч за долари і євро. Той факт, що населення, яке стрімко убожіє, скоро забуде, як виглядають вітчизняні гроші, нікого, мабуть не бентежить.
Супермаркет в Калінінському районі також увійшов однією ногою в "бівалютну систему грошових розрахунків ДНР". З одного боку, в торговому залі зяють порожні вітрини, які навіть заповнити нічим, з іншого – подвійні цінники на шоколаді і цукерках, упаковках чаю, побутової хімії не радують. "Віддавати 70 гривень або 140 рублів за плитку шоколаду – все одно дорого, – говорить покупець Сергій. – Дружина пішла в інший ряд вибирати собі лак для волосся – сказала, що балончик коштує 102 гривні або 204 рублі. З глузду з'їхати можна!"
Касири понуро вивчають вміст каси – рублями там і не пахне. До слова, в прилеглому обмінному пункті розводять руками – у них рублів немає і не передбачається. При цьому курс на стелі вказаний. Все той же – 50 гривень за 100 рублів.
Фото: Соцмережі
Невелика торгова точка, яка ввечері перетворюється на віконну "наливайку", вивісила на дверях прайс на популярні найменування продуктів: картопля – 9,50 гривень – 19 рублів, цибуля – 8,40 гривень – 16,80 рублів і так далі. Крупи і соняшникова олія, тим не менш, в рублевий ряд не потрапили: літр пісного так і коштує 40 гривень.
"Ми беремо і гривні, і рублі. Вже розплачувалися вчора ввечері хлопці за спиртне. Але здачу ми видаємо тільки гривнею", – розповіла продавщиця.
На запитання, як вони взагалі бачать систему подібної торгівлі, жінка знизує плечима: "Мені все одно, хай господар вирішує". У господаря є проблеми важливіші: асортимент його торгової точки зменшується з кожним днем, і треба звідкись завозити товар. Судячи по телефонній розмові, привезти товар неможливо ні з Росії, ні з вільних територій України. Пропуски, невикорінна корупція і небезпечні дороги – ось тільки мала частина його насущних проблем.
Головні теми