Він ледь вижив. Дев'ятирічний Кирило з Харцизька страждає на цукровий діабет. Перші симптоми з'явилися з початком бойових дій на Донбасі. Хвороба стрімко розвивалася через раптову смерть рідних йому людей. Одного разу дитина залишилася з єдиною ампулою інсуліну. Його чекала неминуча смерть, якби не прийшла допомога.
Дев'ятирічний Кирило з Харцизька два роки тому був на межі життя і смерті. У рідному місті йшли бойові дії. Дитина від пережитого жаху захворіла на цукровий діабет. В цей же час помер дідусь.
"Тут йшли бойові дії, в Іловайську, дитина отримала стрес", – каже Ксенія Шпак, мати Кирила.
За рік біда прийшла знову – помер батько хлопчика – Євген. Рак головного мозку, лікарі були безсилі.
"Син – це такий біль. Син був дуже хорошим батьком, я ще їх називала сіамські близнюки. Вони весь час разом, вони були всюди разом", – сказала Олена Шпак, бабуся Кирила.
Через постійний стрес хвороба у дитини прогресувала. Ліки закінчувалися, він мало не впав у кому, а в аптеках необхідного інсуліну просто не було.
"Я такий млявий, голова болить", – каже хлопчик.
"У нас залишалася одна шприц-ручка. Дуже страшно залишатися в такому положенні, коли завтра і бойові дії можуть розгорнутися, і інсулін закінчується, і отримати його нізвідки. Страшно просто за життя дитини", – зазначила мама Кирила.
За допомогою Ксенія звернулася в Штаб Ріната Ахметова. Там надали інсулін і тест-смужки.
"Більшість дітей, які проживають на непідконтрольній території, мають захворювання на цукровий діабет, потребують інсуліну імпортного виробництва, якого немає в місцевих аптеках. Тому штаб Ріната Ахметова купує даний препарат і видає дітям. Уже сьогодні 600 дітей отримали інсулін і тест-смужки", – уточнила Юлія Герасименко, фахівець напряму "Адресна допомога" Гуманітарного штабу Ріната Ахметова.
Тепер Кирило приймає ліки чотири рази на день.
"Колю собі в руку або в живіт. Вночі я колю собі в ногу", – сказав хлопчик.
Сім'я отримує і продуктові набори Штабу Ахметова.
"Величезне дякую Вам, Ринат Леонідович. Я дуже вдячна Вам за Вашу допомогу", – зазначила Ксенія Шпак.
"Від бабусі велике дякую, і людське дякую. Якби у нас було більше таких співчуваючих людей, які входять в положення наше, напевно, війни б не було", – сказала в свою чергу Олена Шпак, бабуся.
Хлопчик захоплюється плетінням і збирає конструктори. Але найбільше любить тварин. Зараз сім'я Шпак живе надією на мир і одужання Кирила.
"Хочу, щоб моя дитина одужала. Кажуть, що в перехідному віці бувають такі моменти, коли діти йдуть від інсуліну, організм переросте. Ось цього я хотіла б більше", – зізналася мама Кирила.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События" на каналі "Україна".
Головні теми