Як відпочити в екзотичних країнах безкоштовно: досвід українців, які займаються волонтерством на Борнео

Можна пожити місяць-другий на Гаваях, в Малайзії або Австралії, при цьому подорожувати і ще заробити

Сьогодні завдяки інтернету будь-хто може подорожувати по всьому світу, пожити в країні своєї мрії і навіть трохи заробити на те, що ви хочете привезти додому з такої подорожі. Для цього достатньо мати бажання стати волонтером. Мабуть, найбільш популярні в усьому світі інтернет-ресурси з волонтерськими програмами –  www.workaway.info і www.helpx.net. Тут зібрані різні варіанти: від будівництва шкіл після землетрусу в Непалі до декорування хостела в Малайзії, викладання англійської в Бразилії, вирощування перцю в Таїланді, реконструкції замку у Франції або догляду за тваринами на Гаваях... Викладання "інгліша" та робота в хостелі – найпоширеніші волонтерські програми.

Ще один корисний інтернет-ресурс wwoof.net - портал добровільного агротуризму. Тут можна навчитися пекти банановий хліб, вирощувати папайю, робити добрива для овочів, будувати глиняні хати, доглядати за екзотичними рослинами, брати участь у виробництві сиру і вина. Щоб побачити контакти, потрібна реєстрація: річна коштує від $ 20 до $ 29 для одного і $ 38 – на двох.

"Сегодня" розшукала декількох українців, які вже роками волонтерять по всьому світу.

СМАЖИТИ КАРТОПЛЮ В РАЮ

Наприклад, 28-річна Інна Коломієць з маленького села на Вінниччині вже встигла попрацювати вчителькою англійської мови у В'єтнамі і Китаї, позніматися в ТВ-шоу в Індонезії, а кілька місяців тому в її розпорядженні опинився цілий пустельний пляж на малайзійському острові Борнео.

Інна помоніторила workaway.info і вибрала пропозицію про волонтерство в хостелі Nagapuri Beach Retreat на Борнео, в Малайзії, де громадяни України можуть перебувати місяць без віз. У вересні 2016-го Інна виявилася, як вона сама каже, в раю, а географічна назва цього "шматочка" Борнео – Нагапур. В її обов'язки входило: прибирання пляжу і кімнат до приїзду гостей, допомога на кухні, декорування кімнат, а також спілкування англійською з дітьми кухарки Мері, біженки з Індонезії.

"Загалом, всі дрібниці, які робити не було кому, звалювали на волонтерів, – сміється Інна. – Перші дні було важко. Море викидало на берег купу водоростей, так що я тільки по півдня чистила пляж. Я вже хотіла поїхати, як тут приїжджає новий волонтер – Джонні з Ірландії. Працювати в парі стало веселіше. Я готую – він миє посуд, я згрібаю сміття – він його збирає".

Загалом, з прибуттям міцних робочих ірландських рук волонтерське життя Інни налагодилося. На роботу тепер йшло всього три-чотири години на день. Решту часу вона багато читала, вела блог, купалася, засмагала і навіть почала малювати, хоча раніше цим зовсім не цікавилася. А вечорами волонтери вели нескінченні розмови з гостями хостелу, милувалися заходами і дивилися фільми під чай або пиво. "Де ірландець, там і пиво", – посміхається Інна.

За три тижні волонтерства туристів приїхало небагато: з 10 кімнат завжди була зайнята тільки одна, в інший жила сама Інна. Житло простеньке, каже вона, матрац на підлозі з антикомариною сіткою і зроблені нею ж з камінчиків і черепашок настінні декорації:

"Нічого зайвого, до моря – кілька метрів, щоранку прокидалася від шуму хвиль. Що ще потрібно для щастя?" Ну, припустимо, деяким людям для повного щастя потрібен інтернет, а на території його немає. Та й до найближчого села з магазином, якщо раптом захочеться солоденького, – 5 км. Але ті, хто приїжджає сюди на тижневий відпочинок, каже Інна, не скаржаться.

А влітку хостел взагалі битком набитий: "Дівчаткам-волонтерам доводилося ночувати в наметах або коморі, бо всі кімнати були зайняті".

Перший workaway-досвід у Інни склався досить вдало ще й завдяки господареві хостелу, Максу, ділиться вона: "Йому за 50, але в душі – не більше 30. Життєрадісний, сповнений енергії, розмовляє кількома мовами. Коли є туристи, то Мері готує на всіх, а якщо в хостелі порожньо, то я займалася приготуванням. Хоча це голосно сказано – картоплі насмажила, і всі задоволені". За її словами, Макс не відстежував, скільки годин на день вони працюють, часто повторюючи: "Релакс". "Хоча це був спірний релакс, – посміхається Інна. – Він каже: "Розслабся, час є, тільки ось в кімнаті потрібно черепашки попідклеювати, а ось там – опале листя з пальм зібрати, мій друг з них ліки робить, а потім – каву заварити". в останній тиждень міжсезоння Макс поїхав у відпустку, залишивши цілий хостел на піклування Інни і Джонні. Туристів не було взагалі, море було спокійним, а пляж – на подив чистим. Вся робота зводилася до ігор з дітьми Мері і собаками. Усе. Нудно. І вони роз'їхалися.

Можна будувати школи в Непалі, декорувати хостел в Малайзії або викладати англійську в Бразилії

Інна знайшла новий волонтерський проект на Шрі-Ланці, який виявився куди більш перспективним. "У квітні я буду волонтером в хостелі на узбережжі в якості менеджера. Якщо все складеться вдало, то залишуся там на довгий термін і на інших умовах: з невеликою зарплатою і офіційним працевлаштуванням, так як власники на півроку виїжджають з країни", – ділиться планами вінничанка.

ПЕРШІ КРОКИ І ПОРАДИ 

Волонтеру надається проживання та харчування, а за це він зобов'язується протягом 4-5 годин щодня виконувати якусь дрібну роботу. У вільний час – вивчай культуру і традиції приймаючої країни, спілкуйся з волонтерами з усіх куточків світу, подорожуй по околицях, відкривай нові горизонти. Таким чином деякі мандрують роками, найактивніші, до речі, – випускники шкіл, тому що в ЄС і США після закінчення школи не прийнято бігти галопом до вузу, а практикується взяти рік "на подумати", чим хочеться зайнятися в житті. За цей рік молоді люди волонтерять, заводять друзів з різних країн, набираються знань і досвіду, які при згадці пізніше в резюме надають додаткову вагу в очах західних роботодавців.

Виберіть країну, куди хочете поїхати, перегляньте список хостів. Звертайте увагу на обов'язки волонтера і умови проживання. Як правило, це 5-днювання з 4-5 годинами роботи, але бувають винятки, наприклад, іноді харчування оплачується окремо, або ж проживання в наметі. Пишіть мінімум 7-10 заявок на волонтерство в обраній країні. Часто хости довго не відповідають – наприклад, немає доступу до інтернету. Перед тим як зв'язатися з хостом, прочитайте відгуки, залишені попередніми волонтерами. Іноді недалекоглядні власники хостелів і ферм використовують волонтерські сайти для пошуку безкоштовної робочої сили, і їм немає ніякого діла до "культурних обмінів". Волонтер самостійно займається візою (звичайна туристична) і оплачує переліт.

new_image_384

Ваше бажання може занести навіть в Африку

УКРАЇНА: ЇДУТЬ ІЗ США ЗА БОРЩЕМ

Потрібно бути готовим і до труднощів, особливо на початковому етапі такої подорожі. У кременчужанки Олени Білоус перший досвід волонтерства через workaway вийшов не зовсім вдалим. "Це хостел у В'єтнамі, розташований в провінції Ха Зан. Там чудові гірські пейзажі, – розповідає українка, яка викладає англійську в цій країні. – В описі сказано: потрібно буде кілька годин на день допомагати з туристами на ресепшені і робити чай. Думаю: "Непогано", і ми з подругою поїхали".

Далі, каже Олена, почалося все як в казці "Попелюшка". "О 7 ранку, не встигли ми прокинутися, як біля порога вже стояла менеджер зі списком завдань, – каже Олена. – Ми готували для туристів сніданок, мили посуд, прибирали кімнати... І це тільки перший день! Пам'ятаю, присіли відпочити на хвилинку, як тут же з'явився менеджер з криками: "Хей, ю! Гоу!", Мовляв, ще потрібно зробити те і те. Ми були в шоці!". На другий день "волонтерства" їм вручили список з дев'яти пунктів.

"Менеджер накатала нам 8-годинний робочий день зі словами: "Ви повинні працювати, тому що вам дають кімнату і їжу", яку я, до речі, не їла. Я вегетаріанка і сама собі готувала, – продовжує згадувати Алена. – Розпорядок виявився такий : з 7:00 до 12:00 – ми працюємо, потім до 14:00 – обід, потім знову впрягатися, а ввечері вільні – тільки "посудку помийте". На сайті ж було вказано – робочий день не більше п'яти годин. У відповідь менеджер каже: "Ми ж одна сім'я ?!".

Дівчата були настільки збентежені, що ввечері зібралися і переїхали в інший хостел – не волонтерити, а відпочити. "Якби ми залишилися, то навряд чи у нас була б можливість досліджувати навколишні гори. А так – орендували мотобайк і вперед!" – каже Олена.

new_image2_374

Список помічників. Там, де працюють волонтери, можна нерідко зустріти такий перелік

УКРАЇНА. Є на волонтерських сайтах і хости-українці. Це фермери або звичайні сім'ї, кличуть в гості англомовних мандрівників для мовної практики, або ж ті, кому важливий і цікавий культурний обмін. Американець Джона Джилі в минулому році провів весь серпень в селі на Чернігівщині. "Приголомшливо", "чудово", "прекрасно" – Джона озвучив просто непристойну кількість приємних слів, описуючи "Сегодня" свій волонтерський досвід в нашій країні. Йдеться про екопоселення Обирок під Батурином, яке налічує близько 30 будинків в трьох хуторах. В Обирку творче життя кипить-вирує: там постійно відбуваються фестивалі, майстер-класи, кінопокази...

"Я не можу назвати це типовим волонтерством, до якого я звик, наприклад, в хостелах, де у мене були чіткий розпорядок і обов'язки", – розповідає 21-річний Джона, який, незважаючи на вік, вже встиг попрацювати волонтером у футбольній академії в Гані, в хостелах Ізраїлю і Таїланду, а зараз – на органічній фермі в Камбоджі.

"На хуторі Обирок я відчував себе як в колі сім'ї, мені ніхто не говорив, що треба робити, але я постійно знаходив собі застосування і намагався бути корисним, – продовжує американець. – Стежив за водопостачанням, очищав сухі дерева від кори для багаття, розважав всіх грою на укулеле. Допомагав на кухні. Нам потрібні були овочі, тому я копався в саду або їздив на велосипеді на ринок. О-ох, ринок! Ціла пригода! Місцеві не говорять англійською, і ми з іншими волонтерами вивчили трохи українських слів, щоб торгуватися. Приїжджали українці з різних куточків країни, і в спілкуванні з ними я відкривав для себе Україну і її історію, я зустрів художників, теслярів, кухарів, артистів... І полюбив українців всією душею! І полюбив борщ", – говорить американець.

Йому настільки сподобалося в екопоселенні, що він планує повернутися сюди цього літа.

new_image3_319

До нас з США. Джону Джилі так сподобалося, що він повертається в Україну цього року

ГРЕЦІЯ: ЗАГУБЛЕНИЙ РАЙ НА СТАРОВИННОЇ ВІЛЛІ

"Маленький загублений рай" – так киянка Ксенія Живан охарактеризувала місце свого першого волонтерства, знайдене за допомогою workaway. У жовтні минулого року Ксенія з чоловіком вирішили сховатися від безжального українського холоду в сонячній Греції. У паспорті у них був річний "шенген", а в душі – прагнення до чогось нового. "Все сталося дуже швидко. В середу ми написали хосту, в четвер отримали схвальну відповідь, в той же день взяли квитки, причому дешеві, по 50 євро, а вже через пару днів були на місці. Це виявилося загублене в горах 5-тисячне містечко Мегалополь на півострові Пелопонес", – розповідає Ксенія.

Історія грека, який запросив киян до себе, схожа на кіносюжет. Простий хлопець Алекс жив в Афінах, працював, як всі, іноді подорожував і раптом – бац, йому на голову звалюється спадщина у вигляді старовинної вілли і невеликого готелю десь в гірському містечку. Після столиці жити в провінції Алексу було нудно, тому він почав приймати у себе волонтерів по workaway. Звичайно, так веселіше, та й користі більше, адже куди одному таке господарство вести: двір заріс ожиною, вілла занепала і потребувала ремонту, сад запустілий, в готелі потрібна підмога. Загалом, робота знайдеться кожному.

"Я з самого початку зайнялася будинком, готувала їжу для всіх волонтерів, ходила на ринок, – згадує Ксенія. – Потім допомагала в готелі: стежила за чистотою в лобі, готувала кімнати для нових клієнтів. Хоча постояльців майже не було – готель з 10-ма номерами був заповнений тільки у вихідні і на свята. А чоловік з раннього ранку щільно займався своєю роботою онлайн (техпідтримка інтернет-магазину), а потім допомагав мені в саду або готелі".

Ксенія каже: працювати було зовсім не складно, навпаки, цікаво. Та й компанія підібралася приємна. У різний час на віллі жили від 8 до 14 волонтерів, але місця вистачало всім. "З усіма хлопцями було дуже цікаво – вони приїхали зі Штатів, Бельгії, Великобританії, Швеції, Німеччини, Латвії, Голландії, Мексики, Франції... Загалом, було про що подискутувати! – посміхається українка. – Ми жили, як одна велика сім'я, разом снідали, обідали і вечеряли за величезним столом у дворі, влаштовували вечірки, ходили на пікніки. Зовсім поруч – ліси, поля, гори... Я навчилася готувати грецькі страви, підтягла англійську, знайшла нових друзів".

Правда, на море вдалося вибратися всього один раз за півтора місяці, хоча і знаходиться воно в 45-ти км від Мегалополя. "Я тоді взяла додатковий вихідний серед тижня, тому що волонтери в будні працювали, а у вихідні автобуси не ходили", – пояснює Ксенія. Це хоч і перший волонтерський досвід у подружжя, але подорожують вони давно – рік тому, наприклад, вони об'їздили автостопом дев'ять країн Європи, а зараз живуть на Балі.

new_image5_214

Нові друзі Ксенії з усього світу

Реклама
Найважливіші та найцікавіші новини завжди під рукою
Life Сьогоднi в telegram-каналi Пiдпишись на RSS-канал Life Сьогоднi на Google News
Реклама
Гороскоп
Твій гороскоп на Сьогодні
Читати гороскоп
АКТУАЛОЧКА
Збираєшся на пікнік?
Де найкраще купувати продукти
Хочу дізнатись
Just do it
Корисна порада на Сьогодні
Правильно перекушувати
Чому це важливо?
Лайфхак дня
Джеймі Олівер радить: 17 підказок для смачної їжі
Хакнути
Сольник зірки
МОГИЛЕВСЬКА
14 серпня / 20:00
5 головних концертів серпня
Леді Гага у сукні-накидці від Valentino
Спецпроект
Календар лайфхаків на літо
Серпень
Лайфхаки за календарем
Гороскоп
Твій гороскоп на тиждень
1 - 7 серпня
Читати гороскоп
Найдорожчий спецтопік
Дорожче просто не знайдеш
Оренда VIP-яхти — ₴27 000/година
За що такі гроші?
тест
Чи зможеш відрізнити дизайнерський одяг від речей з ринку?
Спробувати
Останній місяць літа стартував
10 речей, які треба встигнути зробити у серпні
Хочу дізнатися!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти