Процесс, в ходе которого в голове постоянно крутится одна и та же мелодия, получил название "феномен навязчивых мелодий", пишет "Моя планета". Данное явление психолог Лорен Стюарт и ее коллеги связывают с ослаблением в мозге контроля над обработкой воспринимаемой нами звуковой информации.
В английском языке непроизвольное повторение услышанных мелодий получило меткое название "ушной червь". С этим неприятным явлением сталкиваются в равной степени и мужчины, и женщины, однако у последних действие этого феномена продолжается обычно дольше, что не может не раздражать. Интересно, что большую склонность к непроизвольному повторению образов имеют люди более нервные или страдающие психическими расстройствами, например неврозами.
Исследователи утверждают, что они приблизились к разгадке того, где же именно в нашей голове могут "застревать" мелодии. Стюарт и ее коллеги изучили связь между частотой "проигрывания" в голове человека мелодий и размерами областей мозга, связанных с восприятием звуковой информации. Для проведения исследований с помощью томографа были приглашены 44 добровольца обоих полов от 25 до 70 лет. Ни один из них не являлся профессиональным музыкантом. С помощью томографа были установлены частота, продолжительность и появление неприятных ощущений от навязчивых мелодий. При этом исследователи также выяснили, какой образ жизни ведет опрашиваемый, какую музыку слушает, имеет ли любимые музыкальные стили. После томографии испытуемых обследовали с помощью МРТ с целью выявить возможные морфологические различия в структурах мозга.
Отличия действительно нашлись, и, по мнению специалистов, именно они и могут указывать на появление "ушных червей". Оказалось, что у людей, которые часто мучаются от назойливых мелодий, есть "утоньшение" в коре больших полушарий в височной области (в районе извилины Герша). Также тоньше кора и в правой нижней лобной извилине. Обе эти части головного мозга как раз и отвечают за обработку звука. Отметим, что у профессиональных музыкантов в этих местах, наоборот, присутствуют утолщения.
Эти области мозга выполняют "тормозящую" функцию в обработке звуков и, по мнению ученых, способны подавить внезапные проявления активности других областей. Соответственно, чем тоньше кора в этих частях мозга – тем слабее контроль. И, таким образом, музыка в голове снова начинает играть сама по себе.
Процес, в ході якого в голові постійно крутиться одна і та ж мелодія, отримав назву "феномен нав'язливих мелодій", пише "Моя планета". Дане явище психолог Лорен Стюарт і її колеги пов'язують з ослабленням в мозку контролю над обробкою звукової інформації, що сприймається нами.
В англійській мові мимовільне повторення почутих мелодій отримало влучну назву "вушний черв'як". З цим неприємним явищем стикаються в рівній мірі і чоловіки, і жінки, проте у останніх дія цього феномена триває зазвичай довше, що не може не дратувати. Цікаво, що більшу схильність до мимовільного повторення образів мають люди більш нервові або страждають психічними розладами, наприклад неврозами.
Дослідники стверджують, що вони наблизилися до розгадки того, де ж саме в нашій голові можуть "застрявати" мелодії. Стюарт і її колеги вивчили зв'язок між частотою "програвання" в голові людини мелодій і розмірами областей мозку, пов'язаних зі сприйняттям звукової інформації. Для проведення досліджень за допомогою томографа були запрошені 44 добровольці обох статей від 25 до 70 років. Жоден з них не був професійним музикантом. За допомогою томографа були встановлені частота, тривалість і поява неприємних відчуттів від нав'язливих мелодій. При цьому дослідники також з'ясували, який спосіб життя веде опитуваний, яку музику слухає, чи має улюблені музичні стилі. Після томографії випробовуваних обстежували за допомогою МРТ з метою виявити можливі морфологічні відмінності в структурах мозку.
Відмінності дійсно знайшлися, і, на думку фахівців, саме вони і можуть вказувати на появу "вушних черв'яків". Виявилося, що у людей, які часто мучаться від настирливих мелодій, є "потоншеннья" в корі великих півкуль в скроневій області (в районі звивини Герша). Також тонша кора і в правій нижній лобовій звивині. Обидві ці частини головного мозку якраз і відповідають за обробку звуку. Відзначимо, що у професійних музикантів у цих місцях, навпаки, присутні потовщення.
Ці області мозку виконують "гальмуючу" функцію в обробці звуків і, на думку вчених, здатні придушити раптові прояви активності інших областей. Відповідно, чим тонше кора в цих частинах мозку – тим слабкіше контроль. І, таким чином, музика в голові знову починає грати сама по собі.
Головні теми