Світлана Євсєєва
Редактор Life Сьогодні 
День 8 Березня з привітаннями "весни та кохання", квітами та подарунками жінкам – традиція радянська, і слідування їй тепер, під час війни з Росією, у сотень тисяч українців та українок викликає різку критику та заперечення.
Проте сам день 8 Березня, якщо звернутись до української Вікіпедії, з'явився як день солідарності жінок у боротьбі за рівні права та емансипацію ще до появи СРСР. Тож чи варто відмовлятися від святкування 8 Березня і що насправді це означає?
Звідки взялося 8 Березня – історія свята
Президент Української асоціації дослідниць жіночої історії, доктор історичних наук Оксана Кісь у своєму матеріалі, присвяченому історії 8 Березня, пише, що для переважної більшості українців цей день асоціюється лише з весною, красою та вічною жіночністю".
А традиція відзначати 8 Березня виходить із часів періодичних страйків і протестів робітниць текстильних фабрик у США та Європі у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. В результаті 28 лютого 1909 року під керівництвом Соціалістичної партії тисячі американок відзначали Національний день прав жінок у США.
Пропозицію щорічно навесні відзначати День прав жінок на міжнародному рівні належить відомій політичній діячці того часу Кларі Цеткін. Цю ідею вона висловила на Другій Міжнародній конференції жінок-соціалісток у Копенгагені у серпні 1910 року, де понад 100 делегаток із 17 країн одностайно її підтримали.
І вже наступного року 19 березня понад 1 млн жінок по всій Європі вийшли на вуличні акції, щоб озвучити свої вимоги рівноправності у політичній сфері та на ринку праці. У наступні роки святкування Міжнародного дня жінок проходило щорічно, також на території тодішньої Російської імперії, під владою якої на той час перебувала більша частина України.
Як бачите, історія Міжнародного дня прав жінок розпочалася задовго до виникнення більшовизму.
Як 8 Березня стало "днем квітів та жіночності"
Вперше жіночий день був відзначений у радянській Україні 1920 року, а вже 1921-го 8 Березня стало державним святом у СРСР. Відтоді фактично почалися процеси цілеспрямованого "перевизначення" цього свята, внаслідок яких день солідарності жінок у боротьбі з ґендерною дискримінацією перетворився на свято весни та вічної жіночності.
Приблизно у 1930-ті роки минулого століття у суспільній свідомості закріплюється думка, що радянська держава та компартія надали жінкам усі права, а не жінки самі їх здобули у боротьбі, отримали та захистили під час революційних перетворень.
Поворотним моментом у визначенні сенсу та у стилі святкування жіночого дня став 1965 рік, коли 8 Березня набуло статусу державного вихідного дня. З кінця 1960-х можна впевнено говорити про перетворення 8 Березня на свято, яке за своїм змістом наближалося до Дня матері. Саме тоді й з'являється традиція вітати жінок цього дня квітами, дарувати цукерки та приємні дрібнички.
Яка насправді ідея 8 Березня, що святкують?
До кінця 1980-х років у СРСР сформувався дуже специфічний спосіб святкування Міжнародного жіночого дня, сповненого сенсами, атрибутами та ритуалами, які були фактично протилежні споконвічним ідеям, вкладеним у це свято феміністками початку ХХ століття.
За сімдесят років радянської влади 8 Березня було позбавлене свого політичного протестного потенціалу, воно було не тільки отримане, а й одомашнене і перетворилося на свято "весни та вічної жіночності". Форма його святкування зазнала неймовірних трансформацій — від масових політичних вуличних акцій до квітів-цукерок та дитячих концертів для матусь.
Жінок прославляли вже не за їхню суспільну роль чи досягнення, а за їхні "суто жіночі чесноти", і бажали "чисто жіночого щастя". Але в 1970-х роках світом прокотилася так звана друга хвиля фемінізму: жіночі організації активно тиснули на уряди своїх країн та міжнародні структури, вимагаючи на практиці забезпечити жінкам рівні права та можливості.
Наслідком цих масових і цілеспрямованих зусиль були зміни у національних законодавствах країн Європи та Північної Америки. До того ж ООН проголосила 1975-й Роком жінок, щоб привернути увагу до проблем дискримінації жінок, а 1977 року Генеральна Асамблея ООН схвалила резолюцію № 32/142, згідно з якою кожній з країн-учасниць пропонували відзначати Міжнародний день прав жінок.
У 1979 році Генеральна Асамблея ООН схвалила Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок, яку ратифікували 150 країн (серед них і Українська РСР у 1980 році). Отже, країни-учасниці не тільки визнавали наявність фактів дискримінації жінок, а й брали зобов'язання щодо здійснення заходів та зусиль для її ліквідації.
З 1996 року щорічні святкування Міжнародного дня прав жінок під егідою ООН проходять під певним гаслом, у якому відзначається одна з проблем, з якими доводиться стикатися жінкам на шляху рівноправності.
Наприклад, 2000 року темою 8 Березня було: "Жінки об'єднуються заради миру"; гаслом 2013 року – "Обіцянка є обіцянка: настав час діяти, щоб припинити насильство над жінками". Минулого року святкування жіночого дня відбувалося під гаслом "Час настав: міські та сільські активістки змінюють життя жінок".
А що сьогодні, як святкувати 8 Березня?
Підструктура ООН – UN Women – щорічно використовує 8 Березня як нагоду привернути увагу урядів країн світу до конкретних проблем жінок, наприклад до нижчого, ніж у чоловіків, рівня зарплат або небажання чоловіків іти у відпустку з догляду за дітьми. Досі гострою проблемою залишається тема харасменту жінок під час працевлаштування з боку чоловіків-начальників тощо.
Самі активістки різних країн цього дня проводять різноманітні публічні акції, щоб заявити про дискримінацію, озвучити вимоги про забезпечення своїх прав. Але для багатьох українок все ще нелегко відмовитися від рідкісної у цьому нелегкому житті нагоди отримати дещицю уваги та подарунків цього дня.
Упевнена, що незабаром жінкам вдасться зрозуміти, що кожна з нас заслуговує на повагу, рівні можливості та доступ до ресурсів, кохання, турботи, добрих слів і підтримки щодня, постійно, а не як виняток – раз на рік, – пише Оксана Кісь.- І щоб інші бачили в нас рівноцінну та рівноправну людську особистість, поважали нашу людську гідність та поважали наші права, ми самі повинні навчитися сприймати себе насамперед як повноцінних людей, як повноправних громадянок, які мають власні потреби, інтереси, потенціал і усвідомлюють це, а не як таких "жіночок", непомітних помічниць чоловіків у їхніх великих справах, обмежених побутом хранительок вогнища або прикраси чоловічого дозвілля.
Сьогодні тисячі жінок працюють у поліції та служать в армії, захищають нашу країну від нападу військ РФ. Тисячі жінок сьогодні – волонтери, допомагають розселяти біженців, готують їжу, закуповують продукти і передають нашим бійцям на передову.
І для дуже багатьох жінок найкращим подарунком (і не тільки на 8 Березня) стане поділ домашніх обов'язків, допомога з дітьми, змога приділити час собі, а не бути вічним психотерапевтом та вислуховувати скарги всіх родичів.
А взагалі – запитайте вашу дружину, подругу, маму чи дочку, що вона думає про 8 Березня і чого б хотіла цього дня. Адже сьогодні саме завдяки руху жінок у всьому світі та боротьбі за свої права вони мають вибір: робити кар'єру – чи стати мамою, носити сукні – чи джинси. Так буде й надалі, бо війна обов'язково закінчиться нашою перемогою!
Також важливо зберегти своє емоційне здоров'я, читайте: Як отримати допомогу психотерапевта безкоштовно – перелік спеціалістів.
Якщо ви мама-годувальниця, то вам допоможуть поради лікаря: Як зберегти грудне молоко і годувати грудьми, якщо ви в бомбосховищі.
Головні теми