Спочатку співачка Ані Лорак дала велике інтерв'ю, де натякнула, що Костянтин Меладзе пропонував їй інтимні стосунки. Після цього спалахнув скандал з народним артистом України та зіркою фільму "В бій ідуть тільки "старики" Володимиром Талашком, якого звинуватили в сексуальних домаганнях. Але крім галасу в пресі, справи часто закінчуються нічим.
Ми поговорили з психологом Мариною Журбенко і з'ясували, чому наше суспільство замість підтримки жертв насильства, звинувачує їх у "провокаціях", навіть часом захищаючи гвалтівників і як змінити таку ситуацію.
Чому люди з владою частіше за інших помічені в гарасменті
Американський психолог Дачер Келтнер в книзі "Парадокс влади" пише про те, що люди, наділені владою, схильні конвертувати її у збочену сексуальну поведінку:
Абсолютна влада перемикає увагу з інших людей на задоволення власних потреб. Вона руйнує повсякденну етику соціального життя – увага, вдячність, ввічливість і повага.
На його думку, влада призводить до уявлення про винятковість людини, яка нею володіє. І якщо ми говоримо про публічних людей, які потрапили в секс-скандал, то побачимо, що це люди саме з владою, грошима, знайомствами та іншими привілеями.
Серед таких впливових чоловіків, мабуть, найбільш відомий американський кінопродюсер Гарві Вайнштейн. Скандал з його участю викликав великий резонанс у суспільстві, тому що з обвинуваченнями в його бік виступили відомі актриси Анжеліна Джолі, Гвінет Пелтроу, Сальма Хаєк і Ума Турман.
Продюсера засудили до 23 років в'язниці, а його справа створила "ефект Вайнштейна" – коли почалися масові публічні звинувачення знаменитостей в сексуальному насильстві. Та це було у США, а як справи йдуть у нас в Україні?
Чому в Україні від гарасменту не захищають
Гарасмент – форма дискримінації, яка включає в себе будь-яку небажану і настирливу фізичну і словесну поведінку, яке ображає, принижує людину або порушує недоторканність її приватного життя.
В українській судовій і кримінальній практиці рідко кого можна притягнути до відповідальності за сексуальне домагання, а тим паче за психологічне. Саме тому, 4 мільйони дорослих в Україні стали жертвами сексуальних домагань.
Майже половина жертв гарасменту не звертаються за допомогою і не намагаються залучити порушника до відповідальності. Такі дані були отримані з дослідження Національного демократичного інституту.
Як поведінка в родині впливає на дітей та їхнє розуміння "норми"
Здебільшого, перше зіткнення з гарасментом відбувається у дівчаток в ранньому віці, коли вони можуть стати свідками нездорових батьківських відносин. З цього моменту, дитина приймає для себе рішення "що таке любов та як я можу її висловлювати".
Якщо тато поводиться владно, принижуючи маму, водночас мама його виправдовує – у дитини створюється викривлене сприйняття і, вступаючи в перші романтичні стосунки з протилежною статтю, погоджується на те, що було побачене в ранньому віці.
Чому українці не підтримують жертв насильства і як це називається
Наша ментальність, на жаль, багато років програмувались на замовчування про насильство. Про це було страшно, соромно і ганебно говорити. Відповідно, жінки були строго навчені мовчати, а ті, хто наважився заявити про те, що трапилося – був схильний до віктімблеймінгу.
Сам вираз victim blaming значить "звинувачення жертви". Тобто люди, замість того, щоб засуджувати злочинця, намагаються знайти йому виправдання і стверджують, що жертва сама винна в тому, що з нею сталося: спровокувала, не так поводилася, опинилася в непотрібному місці в непотрібний час.
По-перше, гарасери, аб’юзери і насильники мали якось виправдатися, особливо, якщо йшлося про медійних персон. А, по-друге, тут спрацьовує когнітивне спотворення і механізм психологічного захисту: люди вірять у справедливий світ.
Тобто, якщо людина хороша, то з нею нічого поганого не може траплятися, тому що, якщо дотримуватися усіх правил – ти будеш у безпеці. Вчишся на п'ятірки – отримаєш класну роботу. Носиш довгу спідницю – тебе не згвалтують. Не ходиш вночі вулицею – тебе ніхто не пограбує. Підкоряєшся чоловікові – він тебе не б'є. Допомагаєш друзям – вони тебе ніколи не зрадять. Одним словом, кожен отримує те, на що заслуговує.
Психолог Марина Журбенко пояснює, звідки це взялося в нашому суспільстві:
Така віра зростає з релігійних догм, батьківських установок, казок, які ми чуємо в дитинстві. Але глибинна її причина в тому, що вона ніби робить світ не таким страшним і незрозумілим місцем.
Тобто, визнати, що з будь-якою людиною в будь-який момент може статися все, що завгодно і це не піддається жодній логіці – важко і страшно. А тут нібито є прості і зрозумілі правила, і, якщо хтось постраждав, значить, він їх не дотримувався.
Все, справу закрито. Можна не хвилюватися і продовжувати жити в своєму вигаданому безпечному маленькому світі, пояснила психолог.
В Україні немає закону, що захищає від гарасменту
Крім усього іншого, в Україні повністю не відрегульований закон про гарасмент, відповідальність за сексуальні домагання в нашому законодавстві ніби є, але її спритно обходять зухвалі юристи.
Саме тому, жінки багатьох пострадянських країн опиняються в глухому куті.
Як люди самі нормалізують насильство
Важливо розуміти, що віктімблеймінг – саме той термін, який нормалізує насильство. В його основі лежить абсолютно нелюдська ідея про те, що є "неправильні" люди, яких можна грабувати, бити, вбивати і ґвалтувати. Тому що "спровокували, не ту спідницю наділи, не так подивилися, не змогли себе захистити".
Психолог пояснює, що є основні заходи безпеки, але це не має нічого спільного з постулатами віктімблеймінгу:
Я згодна з тим, що заходи безпеки мають бути дотримані, їх багато адекватних, наприклад, не сідати в попутки, не ходити вночі через лісосмугу, не сідати до незнайомця в автомобіль. Але я бачу і багато суперечливих рекомендацій.
Марина Журбенко навела приклад: якщо говорити, що обтислий одяг стає приводом для сексуальних зазіхань, то можна згадати, скільки жінок в чадрі або маленьких дівчаток в дитячих сукенках стають жертвами насильства. Скільки людей вбивають або грабують посеред білого дня. При цьому, ніхто не дає рекомендацій злочинцям "як поводитися, щоб утриматися від насильства", "що робити і куди звертатися, якщо хочеться сексу з підлеглою" тощо.
Отже, одні мусять ховатися, обмежувати своє соціальне життя, здригатися від кожного шереху, а інші можуть поводитися як заманеться, мовляв що з них взяти, вони ж злочинці.
Як можна уникнути гарасменту
Психолог акцентує увагу батьків на навчанні дівчаток з ранніх років відстоювати свої кордони, як фізичні, так і психологічні:
Гарасмент – це не тільки про секс, це про безмежну владу, яку використовує особа, що злетіла з котушок.
Багато років після того, що сталося, жертви шукають собі виправдань, намагаються зрозуміти чому вони не змогли сказати "ні" особі, яка схилила робити щось не з власної волі. Дехто знаходить в собі сили йти далі, створювати успішну кар'єру, родину. Дехто роками ходить до психотерапевта, так і не знайшовши себе. А дехто – пише це на папері, щоб позбутися від мертвого вантажу.
Про наслідки насильства психолог говорить так:
Будь-яке насильство умертвляє частину самості, забирає вміння радіти, стирає посмішку. І єдиний вихід до перевиховання нашого суспільства – не мовчати, а говорити. Голосно говорити. Будь-яка проблема перестає бути сороміцькою, коли ти з нею не залишився наодинці.
Дивіться відео про те, що секс-скандал з народним артистом набирає обертів:
Після звинувачень Володимира Талашка відсторонили від викладання в КНУТКіТ ім. Карпенко-Карого, тому він не зможе вийти на роботу з початку навчального року.
Читайте також:
- Нетверезий пасажир "Укрзалізниці" чіплявся до дівчат у поїзді. Його відмовилися висадити
- Евеліна Бльоданс заявила про домагання з боку відомого режисера: Сказав роздягнутися та взяв мене за груди
- Все про секс-скандал навколо Меладзе та як на продюсера впливає Віра Брежнєва
- Хотів познайомитися через зґвалтування: футболіст погано пожартував і залишився без клубу