Головна Сьогодні
Ексклюзив

Аліна Качоровська: "Наше взуття прикрашає ніжки Джамали, Наді Дорофєєвої, Тіни Кароль"

"Коли ти постійно реінвестуєш в свою справу, іноді здається, що взагалі працюєш без прибутку", – говорить Аліна Качоровська

Рідкісний журналіст після закінчення інтерв'ю не вдається до запитання, чи зміг він розкрити свого співрозмовника і наскільки щирим той був у своїх відповідях. Завершальний штрих у портреті героїні однієї з засновниць бренду взуття Kachorovska відбувся в фіналі, коли диктофон і камери були вже вимкнені.

Після інтерв'ю в кафе при взуттєвій студії мала відбутися лекція про моду, але кількість відвідувачів перевищувала очікуване. Тоді Аліна, навіть не вдаючись до допомоги власних співробітників, стала носити стільці і стежити за тим, щоб усі розмістилися. Можливо такий індивідуальний підхід і є секретом того, що вже кілька років взуттєвий бренд поступово посилює свої лідерські позиції на українському ринку, обігруючи навіть всюдисущий мас-маркет. А про те, як будувати бізнес з рідними людьми і остаточно не посваритися, чому Аліна Качоровська завжди першою носить своє взуття і на що щомісяця витрачає кілька тисяч доларів – далі в ексклюзивному інтерв'ю для Сьогодні.Lifestyle.

Підприємець Аліна Качоровська
Підприємець Аліна Качоровська
Фото: Іван Марчук, Сьогодні

Про переїзд з Житомира до Києва

Я в столиці живу з 16 років, відтоді як вступила до Києво-Могилянської академії. До цього практично кожне літо проводила в Києві у тітки. Тож переїзд не був складним, але, знаєте, все ж маленькі містечка мають свою особливу магію, там ти не витрачаєш час на непотрібні пересування. А в мегаполісі буває так, що живеш в одному районі, працюєш в іншому, а дітей відвозиш в садок взагалі на інший берег, і ці переїзди займають стільки часу, що мимоволі запитуєш себе: "А жити коли?".

Найромантичніша історія, пов'язана з туфлями

Якось одного разу ми сиділи за обіднім столом, і бабуся між іншим розповіла, що саме дідусь пошив їй весільні туфлі. Але, знаєте, для них це було щось само собою зрозуміле, час був такий, все в дефіциті.

Чому близькі не хотіли, щоб Аліна продовжувала сімейну справу

Отримати юридичний ступінь було моїм рішенням, ніхто мені його не нав'язував. Але щойно почала вчитися, я відразу паралельно стала приймати замовлення на пошиття взуття. Мама тоді працювала в маленькій майстерні в Житомирі, передавала мені вироби до Києва, і я після пар доставляла їх замовникам. Уже в 18 років я зрозуміла, що бачу перспективу в цій справі, бачу її розвиток. І так, родичі це рішення тоді не схвалили. Вони аргументували, що це справжня чоловіча робота. Знаєте, коли у тебе мікробізнес, ти переважну кількість роботи змушений робити сам. І в розумінні моїх батьків проміняти чистенький юридичний офіс на майстерню, де багато бруду і пилу під час роботи, було нерозумно.

Ми пишаємося, що живемо і працюємо в Україні, і робимо продукт для нашого споживача

Але я, наче танк, просто йшла своїм шляхом. Тепер нашому бренду 13 років, але власне взуттєвою справою моя родина займається з 60-х років. Я, до речі, думала над іншою назвою, моя подружка наполягла зробити прізвище брендом. Зараз ми пишаємося, що живемо і працюємо в Україні, і робимо продукт для нашого споживача.

Дивіться відеоінтерв'ю з Аліною Качоровською:

Як чоловік Руслан став ще й партнером по бізнесу

"Я ж тобі повірив!" – він мені тоді так сказав (сміється). Коли ми познайомилися, він працював у банку, але я його так запалила своєю справою, що він вирішив разом зі мною будувати вже повноцінний бізнес. А мені з ним не страшно було пробувати нове – він моя величезна підтримка. Та й співвласників у Kachorovska три – я, чоловік Руслан і мама Олена Леонідівна – ми всі відповідаємо за результат нашої роботи. Знаєте, дійсно, один в полі не воїн. Важливо знати, що тобі завжди є з ким порадитися, хоча ми і сперечаємося чимало, і сваримося.

Як не переносити робоче в особисте

Головний лайфхак заключається в тому, що жодних лайфхаків не існує! Потрібно усвідомити, що немає чарівної пігулки. Знаєте, соцмережі так все відполірували: у всіх ніби все ідеально, ніхто ні з ким не лається ... Так, потрібно дістатися балансу, але часто його досягаєш саме через сварки і з'ясування стосунків. Тож лаятися можна, але завжди згадуйте фразу: "Але я зрештою його / її / їх люблю".

Один в полі не воїн. Важливо знати, що тобі завжди є з ким порадитися

Концепт бренду

Ми хочемо задовольняти потреби наших клієнтів, можемо і кросівки пошити. Я навіть не купую взуття інших виробників, все, що потрібно, ми випускаємо самі. Ну добре, хіба що гумові чоботи поки ще не робили.

Один із магазинів Kachorovska
Один із магазинів Kachorovska
Фото: Іван Марчук, Сьогодні

Чому розпочали вкладати гроші в рекламу

Кілька років ми дійсно не вкладали жодної гривні в розкрутку і досить снобістськи ставилися до реклами. Але півроку тому зрозуміли, що власноруч почали обмежувати зростання компанії. Так, органічно ми б продовжували зростати, але цього було б замало. Зараз ми більше впевнені в собі і хочемо, аби більше українців дізналися про нас.

Організаційна структура компанії

Світ змінюється і слід шукати нові моделі управління. У нас чотири команди: працівники онлайн і офлайн магазину, фабрики і кафе. Але, знаєте, я хочу звернутися до підприємців, у яких є власне виробництво: ми всі трохи олені – це смішно, але й сумно. Просто мало хто з нас знайомий з міжнародними стандартами виробництва, мало хто вивчає як це все функціонує і не всі розуміють суть своєї професії. Зараз величезна криза в освітній частині: немає навчальних закладів, які готують цехових майстрів. Більше того, фахівці з однаковою назвою посади на різних фабриках можуть виконувати різні процеси, бо до цього часу немає єдності в розумінні. Тому власникам бізнесів слід починати наводити лад у своїй голові, поки там панує хаос, що вже говорити про роботу, наприклад, звичайного оператора на фабриці.

Аліна Качоровська: Нам імпонує ідея виробляти рівно стільки, скільки необхідно ринку
Аліна Качоровська: Нам імпонує ідея виробляти рівно стільки, скільки необхідно ринку
Фото: Іван Марчук, Сьогодні

Ми самі виросли з маленького бізнесу в середній, і тільки зараз починаємо налагоджувати структуру, щоб не дублювалися функції співробітників, починаємо розробляти стратегії на кілька років, все вимірювати в цифрах. Так легше працювати, відразу вимальовується вектор розвитку. Ми чимало вчимося, але всі рішення продовжуємо ухвалювати крізь призму свого досвіду. Нещодавно пройшли курс з "ощадного виробництва" – нам імпонує ідея виробляти рівно стільки, скільки потрібно ринку, не більше. Кількість продажів і є показником того, наскільки ваш товар потрібен і скільки його потрібно виробляти.

Внутрішня культура компанії

В нас усі рівні, ми не ділимо людей по тому, якої висоти посаду вони займають. Вся різниця лише в досвіді і обсязі знань. Хтось може управляти відразу кількома процесами, а хтось поки одним. Ми також намагаємося відходити від традиційної номенклатури: наприклад, у нас немає "директора роздробу", ми називаємо його "куратором офлайн рітейлу". Уникаємо всіх цих слів "начальник", "директор", у нас це наставник, куратор – це інша позиція. Є, звичайно, у нас один працівник, якого не бояться, але поважають сильно і не прагнуть, щоб він часто підходив до їхнього столу (сміється). У нас є контролер, який оглядає продукцію відповідно до специфікації, перш ніж вона потрапить до клієнтів.

В нас усі рівні, ми не ділимо людей по тому, якої висоти посаду вони займають

Брати співробітників без / з досвідом роботи

Залежить від розміру компанії. Спочатку можна і без досвіду. Зараз ми вже собі такого не дозволимо, у нас дуже висока планка і все менше права на помилку, та й вчити просто немає часу.

Криза зростання

Ми вже пройшли два таких періоди, і, знаєте, криза – це добре, ти стаєш краще, всесвіт тебе так відчуває. Перший трапився після Майдану, коли на хвилі патріотизму виник інтерес до українських товарів. Замовлень було так багато, що ми просто не встигали і тим самим підводили клієнтів. А другий трапився, коли ми зважилися відкриватися в Одесі і наробили там чимало помилок. Ми спочатку орієнтувалися на розмір київського магазину, але так не можна. Якщо ти відкриваєшся в місті, населення якого в чотири рази менше, то і площа магазину теж не повинна бути великою. Ми ж все робили за прикладом столичної локації – і розміри обирали, і команду набирали.

Аліна Качоровська
Аліна Качоровська
Фото: Іван Марчук, Сьогодні

Про формат гібридного рітейлу

Наочно поняття демонструють наші локації. У нас ви не потрапляєте в класичний магазин. Поки готується латте у нашій кав'ярні, ви можете відправитися приміряти туфлі або пошукати сумку, а в цей час ваша дитина грає в дитячому куточку. У цій же точці ви можете забрати вироби, які замовляли онлайн і тут же є міні-ательє, яке працює над кастомізованими замовленнями. Тобто в одній точці зосереджено одразу кілька гілок бізнесу. Тому що звичайні магазини, нехай навіть з люксовими брендами і з парою консультантів, що курсують залою, мені здаються нудними.

Чому бренд готовий витрачати кілька тисяч доларів на програмне забезпечення

Ми два роки тому купили ліцензоване програмне забезпечення CRM і ERP. Знаєте, ми тоді себе відчули слонами, які танцюють на ковзанах. Нам було складно всі процеси впорядкувати, але інакше ми не бачили, як можемо систематизувати такий об'ємний бізнес. Програма просто не видаватиме товар, якщо до цього ти не ввів всієї інформації, якщо, наприклад, десь прострочене замовлення ... Щомісячна ліцензія на дві програми коштує 30 тисяч гривень, а сам продукт коштував близько 20 тисяч доларів. Я нікого не закликаю терміново їх встановлювати, але і вести серйозний бізнес в Excel теж не можна.

Аліна Качоровська
Аліна Качоровська
Фото: Іван Марчук, Сьогодні

Як за допомогою своєї справи можна займатися благодійністю

У нас вже вийшла одна благодійна колаборація з Фондом сім'ї Богдана Гаврилишина. У 2014 році Богдан Гаврилишин створив "Декларацію відповідальності людини", в ній 15 положень, і кожне з них ми нанесли на сумки і ручки до них, які відстібаються. 20% від виручки відправлялися на реалізацію проектів Фонду в сфері молодіжних програм. Незабаром у нас вже стартує друга благодійна колекція, і ми сподіваємося, що повторимо успіх першої.

Про цінову політику

Коли ти постійно реінвестуєш у власну справу, іноді здається, що взагалі працюєш без прибутку. Ми з цим зіткнулися рік тому і плануємо вже цього року вийти на рентабельність.

Коли ти постійно реінвестуєш у власну справу, іноді здається, що взагалі працюєш без прибутку

Як проходить створення нового продукту

У нас є фірмові дні, коли ми з дизайн-бюро збираємося і обговорюємо, що нас надихнуло: фільми, книги, статті, кампейни. Те, що нам відгукнулося, ми переводимо в дизайнерський ескіз і відправляємо на фабрику, там уже конструкторське бюро робить семпл і повертає нам. Ми дивимося вже з точки зору естетики, потім міряємо модель на різні щиколотки, щоб побачити як це виглядатиме на високих або низького зросту дівчатах.

Взуття Kachorovska
Взуття Kachorovska
Фото: Іван Марчук, Сьогодні

Наше завдання – вибрати оптимальний варіант, який полегшить життя кожній нашій клієнтці і прикрасить її ніжки. Іноді ми розглядаємо і по десять варіантів одного взуттєвого зразка. Нам завжди важливо зрозуміти, яку потребу клієнта ми закриваємо цією моделлю. Та й я сама завжди ношу тестову пару, дивлюся чи зручно, як реагує матеріал та на всі інші нюанси. Зрештою, ми дивимося, що потрібно нашому клієнтові, адаптуємо модний тренд і видаємо своє рішення у вигляді моделі взуття.

Я всім раджу обирати те взуття, яке ви не викинете через два місяці – це буде ваш комплімент планеті

Зіркові клієнти

Ми працювали з усіма топовими українськими дизайнерами як бренд-мануфактура. Дизайнер приходить до нас зі своїм баченням і ескізами, і наше завдання – зрозуміти його і зробити замовлення, враховуючи технологічні можливості. Наше взуття прикрашає ніжки Джамали, Наді Дорофєєвої, Тіни Кароль, Каті Осадчої.

Бізнес і екологія

Я всім раджу обирати те взуття, яке ви не викинете через два місяці – це буде ваш комплімент планеті. Але враховуйте, що немає такого поняття як екошкіра – це дурниці і медіаобман. Така шкіра не розпадається і це все одно хімія. Купуйте менше: краще одну річ, але якісну, яка служитиме дуже довго, нехай вона і буде коштувати як кілька інших.

Як бабуся-засновниця реагує на бізнес

Моїй бабусі зараз 80 років. Вона дуже радіє, коли в день народження ми публікуємо її фото в Facebook, і наші клієнти її вітають. Вона продовжує жити в Житомирі і не так переживає за справи нашої компанії, як про те, чи поїли ми. Типова українська бабуся (cміється).


Читайте також:

Всі подробиці в спецтемі Своя справа

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися
Читайте Segodnya.ua у Google News

Новини партнерів

Популярні статті

Новини партнерів

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти