Сновидами народжуються, а не стають, стверджують вчені. Канадські дослідники в ході масштабного дослідження переконалися, що лунатизм (сомнамбулізм) є спадковим захворюванням. Про деталі дослідження повідомляє газета The Los Angeles Times.
Якщо батько або мати дитини схильні незвичайного поводження уві сні, ймовірність, що дитина буде лунатиком, в три рази вище, ніж у дітей звичайних батьків. Якщо ж у парі обоє батьків страждають сомнамбулізмом, то шанси, що їхня дитина успадкує це захворювання, в сім разів вищі.
Лунатизм може проявлятися по-різному: людина може ходити, не прокидаючись, або розмовляти, сидячи в ліжку з закритими очима, одягатися в стані глибокого сну. Найчастіше захворювання зустрічається у дітей і проходить з віком, але деякі люди схильні до нього все життя.
У ході дослідження вчені вивчили дані про 2000 дітей, які народилися в канадській провінції Квебек в 1997 або 1998 році. За ними велися постійні спостереження з двох з половиною до 13 років, до 2011 року. Дослідники регулярно проводили опитування серед матерів, уточнюючи, як часто відбуваються випадки лунатизму у їхніх дітей. Також була зібрана інформація про батьків-лунатиків.
Виявилося, що 29% дітей хоча б раз ходили уві сні. Пік цього захворювання припадає на вік 10 років. Як встановили вчені, 13,4% дітей "влаштовували" нічні екскурсії в рік свого десятиліття. Тенденція зберігається і в підліткові роки: у віці 13 років інциденти лунатизму фіксувалися у 12,8% досліджуваних.
Вивчивши сімейні історії хвороб, дослідники виявили, що з тих дітей, батьки яких не страждали на лунатизм, 22,5% ходили уві сні хоча б один раз. Серед дітей, у яких хоча б один батько був лунатиком, схильних до сомнамбулізму виявилося вдвічі більше: 47,4%. У дітей двох батьків-сновид дивну поведінку у сні діагностувалося ще частіше – у 61,5% досліджуваних.
Також вчені виявили, що нічні кошмари в ранньому віці вдвічі підвищували шанси захворіти на лунатизм після п'яти років. Автори підкреслюють, що мають на увазі не страшні сни, від яких дитина швидко прокидається, а нав'язливі тривалі кошмари, коли дитина може плакати і кричати протягом півгодини, не прокидаючись. Цілком можливо, що лунатизм і нічні страхи насправді є двома різними проявами одного фізіологічного стану, припускають дослідники. Обидва явища виникають на стадії повільного сну, коли люди сплять глибоко, і мозок обробляє нові враження.
Учені поки не знають, який ген відповідає за лунатизм, але впевнені, що інформація про спадковість цього захворювання необхідна і корисна для батьків. Вони радять захистити дітей від факторів, які можуть спровокувати прояви лунатизму, таких як нерегулярний графік сну, недосипання, шум у кімнаті та ін. У крайніх випадках вони радять батькам встановлювати спеціальну сигналізацію, щоб бути впевненими, що діти не покинуть будинок в стані сну.
Головні теми