Світлана Євсєєва
Редактор Life Сьогодні 
В'їзд до Ірландії без візи та навіть за внутрішнім українським паспортом, безкоштовне житло, швидка виплата допомоги та величезна емпатія від ірландців – це умови, які приваблюють сотні українців, які рятуються від війни з Росією.
Я, редактор проєкту "Здорово", вирішила попросити статус тимчасового захисту в Ірландії і ділюся досвідом, чого варто очікувати і які підводні камені чекають тих, хто вирішив тимчасово пожити в країні міцного віскі та дивовижної природи.
Як краще просити захисту в Ірландії
Отже, ви (у моєму випадку – я) прилетіли в аеропорт Дубліна. Я летіла з Будапешта, куди приїхала з Ужгорода. Для українців тут окрема черга, де ви можете пройти паспортний контроль та одразу ж попросити статус тимчасового захисту (temporary protection). Чому я взагалі поїхала?
Тому що, по-перше, як розпоряджатися своїм життям, та ще й за умов війни – особиста справа кожного. По-друге, працюючи в безпечному місці й зберігши свою нервову систему (маю на увазі відсутність стресу від обстрілів та постійного перебування у бомбосховищах), я можу бути корисною не тільки для своєї сім'ї.
По-третє, залишаючись у містах і селах, що обстрілюються, особливо з дітьми, ми не тільки ризикуємо життям, але й ускладнюємо роботу нашим бійцям. Тому звернення глави держави, мера та просто громадських діячів із проханнями виїхати і поки що не повертатися до своїх осель абсолютно виправдане. Ну а декому, на жаль, просто нікуди вже повертатися.
Ще три тижні тому був дуже маленький потік українців, реєстрація проходила швидко й людей селили в комфортні готелі Дубліна. Однак ситуація кардинально змінилася – потік біженців з України зростає.
Тому якщо у вас немає родичів або друзів в Ірландії, у яких ви могли б пожити до набуття статусу тимчасового захисту, то запасіться терпінням. Жити доведеться невизначений час у будівлі школи, спортзалі чи наметовому містечку всередині пожежної частини – мені дісталося останнє.
Важливо! Якщо вам не потрібне житло негайно, є де зупинитися у друзів або родичів, то ви можете запросити статус тимчасового захисту в будь-який час пізніше. Без цього статусу ви залишаєтеся нелегалом, тобто не зможете знайти роботу, винайняти житло та отримати медичну допомогу.
Також перед тим, як просити статус, раджу уважно вивчити адміністративний устрій Ірландії. Для чого? Для того, щоб знати, де ви хочете отримати статус та тимчасове житло, якщо у вас є можливість спочатку прилетіти, пожити у когось і потім просити легалізації у тому окрузі чи графстві, де ви хотіли б жити та шукати роботу. І тоді вас уже не поселять до іншого регіону країни.
Якщо ж ви прилітаєте і на вас ніхто не чекає й вам ніде жити, то відразу в аеропорту просіть тимчасового захисту. Тут вам все розкажуть, одразу оформлять усі необхідні для отримання статусу документи (жовтий лист про тимчасовий захист), дадуть СІМ-картку безплатно з ірландським номером, відвезуть до центру розподілу Сіті-Вест.
У Сіті-Вест відразу шукайте спальники та матраци
У Сіті-Вест є безплатна їжа, ліжка та матраци (готуйтеся до того, що всі вони будуть зайняті), туалети (але немає душових), безкоштовний Wi-Fi, ігровий куточок для дітей. І так ви перебуватимете від доби до двох – в одній великій залі.
Поспати нормально не вийде – навколо діти, собаки, коти та люди, які постійно снують.
Порада – одразу шукайте вільні матраци, спальники, подушки, ходіть і питайте, чи вільно, чи вже поїхали люди, а знайшовши вільне місце – займайте, залишайте речі. Ми із сином просто підписали папірці, що місця зайняті, і залишили на матрацах дрібні речі.
Потім, наступного дня, вас переведуть до іншої зали, де вже безпосередньо заповнять документи, посадять в автобус та відвезуть до місця тимчасового поселення.
Ірландці дуже стараються, роблять навіть більше, ніж можуть, але якщо ви захочете піти погуляти та пропустите свою чергу, то доведеться все починати наново. Тому раджу не залишати своїх місць у Сіті-Вест та уважно стежити за оголошеннями волонтерів.
Куди селять українців в Ірландії спочатку?
Вас згрупують з іншими людьми та відвезуть у місце тимчасового поселення, де доведеться чекати оформлення податкового номера PPSN, це аналог нашого українського ІПН. Куди саме вас направлять – невідомо, я потрапила до графства Міт, у містечко Наван, за 54 км від Дубліна.
І тепер мені дадуть житло саме в цьому графстві, в інший регіон Ірландії відправити вас не мають права, однак і якщо ви самі захочете попроситися ближче до столиці, теж нічого не вийде. Якщо переїхати в інше графство, вже встигнувши запросити статус тимчасового захисту, то ви втрачаєте підтримку держави і всю соцдопомогу, але сам статус залишається.
Знайти та винайти житло самостійно емігранту навіть зі статусом без роботи та фінансових заощаджень – нереально. У середньому орендоване житло в Дубліні, столиці Ірландії, коштуватиме 2000 євро (близько 63 800 грн) на місяць.
Натомість ціни на продукти в супермаркетах подекуди нижчі за київські, у барах – майже такі самі, як у моєму улюбленому "Хвильовому" або Drunken Monkey: пінта ірландського сидру коштує 5 євро (приблизно 159 грн), а в довоєнний час у деяких барах Подолу можна було купити 0,4 пива за 100 грн. Зате вистави тут прямо на вулиці й на кожному розі, а навколо – натовпи туристів і просто роззяв.
Загалом ви можете спокійно перебувати рік в Ірландії після оформлення статусу тимчасового захисту. Якщо за три місяці, на які вам дадуть тимчасове безплатне житло, ви не знайдете роботу, то, звісно ж, вас не викинуть на вулицю. Але переселять на власний розсуд у будь-які умови, які вам можуть бути не до душі.
А що цікавого в Дубліні, столиці Ірландії?
Звичайно, вас ніхто не обмежуватиме в пересуванні. Наприклад, чекаючи на надання податкового номера PPSN я провела вікенд у Дубліні з друзями. Люди тут неймовірно привітні та щирі, у центрі міста численні українські прапори. Але п'ють дуже багато алкоголю – це факт.
Від кількості пабів просто голова обертом, майже в кожному кроці чудові "живі" музиканти. Вулична культура теж дуже розвинена: кругом перформанс, вуличні танці, музики. Місто просто вирує, і у вихідні не проштовхнешся на вулицях. Неймовірно чисте повітря, недаремно самі ірландці жартують, що Ірландія – це європейське село.
Ми потрапили якраз на Великдень, і наше очікування PPSN затяглося – станом на вечір вівторка, 19 квітня, ми все ще живемо у пожежній частині в наметах по 12 осіб і спимо на розкладачках. Як же я, маючи друзів у Дубліні, так "прокололася"? Потрапила під зміну ситуації, адже попередню партію українців селили дуже швидко, саме у Дублін та у більш комфортні умови. Тому я одразу в аеропорту попросила статус, а не вирушила спочатку пожити у друзів.
Чого чекати українцям, які бажають притулку в Ірландії?
Однак я сповнена оптимізму, у будь-якому разі з Навана до Дубліна можна дістатися за годину з гаком автобусом, і ціна питання – 8 євро (приблизно 255 грн) в один бік. Як і в будь-якому місці, тут свої плюси та мінуси.
- Мінуси перебування у пожежній частині: близько 70 людей з дітьми та тваринами, розкладачки замість ліжок, і далеко не всі наші співвітчизники ввічливі одне з одним та акуратні.
- Плюси: дуже смачна безплатна їжа, привітні волонтери, теплий душ і туалет з усім необхідним – мило, шампуні, косметика тощо. Якщо потрібні речі, то озвучте свої потреби, і вам куплять абсолютно нові. Наван – чисте невелике містечко, де ціни в супермаркеті нижчі за київські.
Сьогодні, 20 квітня, нам обіцяють дати PPSN та відвезти вже на місце проживання. На місці прийде представник медичної асоціації, ми зможемо вирішити питання медичного супроводу, розповісти про свої проблеми зі здоров'ям, сходити на пошту й поповнити мобільний зв'язок та інтернет (це теж на три місяці безкоштовно).
Грошова допомога (приблизно 800 євро на дорослого на місяць) виплачується готівкою (206 євро на тиждень на дорослого, або десь 6571 грн) на руки у відділеннях AnPost, і перші виплати обіцяють вже за тиждень-два після надання PPSN.
Куди врешті-решт я потрапила, як влаштувалася на новому місці, де найдешевші продукти та одяг, куди варто ходити в паби і які пам'ятки подивитися, і взагалі, чого не варто очікувати від життя в Ірландії – читайте в наступному моєму матеріалі.
Раніше ми писали про плюси та мінуси еміграції до Польщі.
Головні теми