Міжнародний жіночий день 8 березня: історія свята

Свято 8 Березня має не дуже багату, але насичену історію.

Все почалося з 8 березня 1908, коли на заклик нью-йоркської соціал-демократичної жіночої організації відбувся мітинг з гаслами про рівноправність жінок.

Тоді через все місто маршем пройшли більше 15 000 жінок, вимагаючи скорочення робочого дня і рівних c чоловіками умов оплати праці. Крім того, жінки вимагали надання виборчого права.

Вже через рік, у 1909 році, Соціалістична партія Америки оголосила національний жіночий день, який відзначався аж до 1913 року в останню неділю лютого.

Пізніше, в 1910 році, в Копенгагені відбулася Друга Міжнародна Конференція жінок-соціалісток, де виступала головна комуністка Клара Цеткін.

Саме вона і запропонувала заснувати міжнародний жіночий день. За задумом Цеткін, в цей день жінки будуть влаштовувати мітинги і ходу, а також почнуть залучати громадськість до своїх проблем.

Через 56 років в СРСР Міжнародний жіночий день став не тільки святом, а й неробочим днем. Примітно, що через якийсь час свято повністю втратило політичне забарвлення і прив'язку до боротьби жінок проти дискримінації і стало "днем всіх жінок".

Уже з 1975 року Організація Об'єднаних Націй почала 8 березня проводити Міжнародний жіночий день.

Це свято вважається національним і вихідним у багатьох країнах: в Анголі, Гвінеї-Бісау, Замбії, Камбоджі, Кенії, КНДР, Мадагаскарі, Монголії, Уганді та Еритреї.

При цьому в Лаосі вирішили зробити вихідний день тільки для жінок, а в Китаї передбачений скорочений робочий день, правда, теж, тільки для жінок.

У країнах колишнього СРСР 8 березня відзначають в Україні, Абхазії, Азербайджані, Вірменії, Білорусії, Грузії, Казахстані, Киргизії, Молдавії, Узбекистані, Таджикистані, Південній Осетії і РФ.

При цьому в Таджикистані, за ініціативою президента країни, з 2009 року свято змінило назву і тепер іменується Днем матері.