Як перестати боятися підліткових страхів

Підлітковий вік – непростий час як для самих дітей, так і для їхніх батьків. "Про що вони думають? До чого прагнуть? Чого хочуть?" – Усіма цими питаннями задаються дорослі, намагаючись допомогти тінейджерам. Однак на перше місце батьківських роздумів часто виходить питання страхів. "Важливо розуміти, що страхи не з'являються раптом, вони лише виявляють себе одного разу, – пояснює тренер дитячої майстерні "Академія Комунікації" Наталія Грабовська. – А от щоб зрозуміти, звідки вони беруться, треба згадати про основні інстинкти".

ОСНОВНИЙ ІНСТИНКТ І ДОВІРА

"Не треба боятися того, що ви пропустите підліткові проблеми. Зміни в такому віці завжди в наявності – дитина стає сверхзамкнута або неймовірно агресивна, – пояснює психолог Ольга Задорожна. – Просто будьте уважні до своїх дітей, і ви побачите зміни".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ЗБЕРЕГТИСЯ. "Зазвичай першим про себе заявляє інстинкт самозбереження, який породжує страх смерті, відкидання і неприйняття своїми батьками. Тут важливо розуміти просту істину: за всі невдачі в сім'ї діти завжди звинувачують себе. Якщо проблеми накопичуються і не вирішуються, у дитини міцніє переконання, що він псує всім життя, а значить, його не люблять і він не гідний життя", – пояснює Наталія Грабовська.

ОСНОВНИЙ ІНСТИНКТ. У підлітковому віці ця тема найбільш актуальна, адже малюки ще не стурбовані нею, а дорослі вже вміють справлятися. Головне питання, яке займає підростаюче покоління: "Який я вигляд маю в очах протилежної статі?". Переживаючи про це, тінейджер або закривається, або стає агресивним. Так хлопчики часто перетворюються на так званих "ботанів" або бабіїв, а дівчатка стають "заучками" або, навпаки, вульгарними.

СОЦІУМ. Страх громадської думки зазвичай звучить так: "Наскільки я розумний?" (у хлопчиків) і "Чи достатньо я гарна?" (у дівчаток). Далі список розширюється і в нього входить страх висловити свої почуття, страх осуду, невідповідності нормам і неможливості впоратися із завданнями.

ЩО РОБИТИ? Коли страх загрожує життю і здоров'ю дитини, шукайте допомоги у фахівців. В інших випадках можна допомогти розмовою, в ході якого батьки діляться своїм досвідом. При цьому важливо, щоб дорослі не повчали, а просто розповідали про те, як справлялися зі схожою ситуацією самі".