Мешканка Макіївки: "Курорт в "ДНР" більше схожий на відпочинок строго режиму"

Ось уже третє літо Донецьк знаходиться в окупації, і третє літо донеччани шукають способи відпочити і оздоровити дітей. І якщо відпускний сезон 2014 був схожий на суцільну евакуацію жителів шахтарської столиці на більш-менш спокійний південь, то в минулому і нинішньому році донеччани їдуть конкретно відпочивати, а не перечікувати бойові дії. Сайт Сегодня.ua дізнався у жителів Донецька, чи планують вони цього літа їхати на море, в ліс або гори.

"Поки доїхали – забули, що відпочивали"

"У нас же не війна, а незрозуміло що. Якщо війна – тоді все зрозуміло, кордони закриті, народ по домівках. А так – їдь куди хочеш, були б час і гроші, – зазначив донеччанин Сергій Семенов. – Звичайно, дні поїздки і стояння на блокпостах виб'ють спогад про відпочинок. у нас так було в минулому році: 9 годин стояли на українському КПВВ, потім майже 2 години – на "митниці ДНР". Забули, що два тижні відпочивали на морі".

Цього року затори на контрольно-пропускних пунктах обіцяють донеччанам не менш "веселе" проведення часу. За словами прикордонників, пасажиропотік, і без того немаленький, ще більше збільшився з початку червня. Власники всіх авто готуються ночувати біля закритих шлагбаумів і не вірять в диво – проїзд через лінію розмежування хоча б за добу.

"Не бачу сенсу їхати в Крим – дорого"

Умовно, донеччани діляться на три категорії: одні збираються відпочивати в Крим, інші – на мирну територію, треті вважають за краще поїхати на узбережжя Азовського моря, окуповане бойовиками. Перша категорія відпочинку найбільш витратна, остання – сама бюджетна. Четверта категорія – здається, найчисленніша, – відпочивати в цьому році не поїде. Нема грошей.

"Дружина запропонувала поїхати на кілька днів до Криму. Я сів і порахував: туди їхати автобусом майже добу і 1800 рублів (700 грн) з людини в одну сторону до Сімферополя. Три людини – майже 11 тисяч рублів (4200 грн) туди і назад тільки на проїзд. у Криму зняти кімнату мінімум 300-500 рублів (115-200 грн) в день, тобто 5000 (майже 2000 грн) – за десять днів, і це просто "убиті" кімнатки. Міні-готелі просять від 1000 рублів (382 грн) в день. Продукти в магазинах і на ринках дуже дорогі, фруктів не поїсти, полуниця в Донецьку коштує дешевше, ніж в Криму на 100 рублів. Не бачу сенсу в поїздці взагалі. Ну і, якщо чесно, я не хочу їхати в "російський Крим". От такі в мене принципи", – докладно роз'яснив свою позицію донеччанин Андрій Каменков.

Фото: Соцмережі

Ті, хто вже побував на Кримському узбережжі, повідомляють: продукти дуже дорогі, житло теж, однак власники, дивлячися, не найбільшу завантаженість пляжів, змушені трохи знизити ціни на проживання. Але довга і дорога дорога відлякує багатьох потенційних відпускників.

Бойовики по сусідству і бите скло на пляжі

Відпочинок економ-класу – селище Сєдово, улюблене колись місце відпочинку донеччан нарівні з селищем Мелекіне, що залишилося на підконтрольній Україні території. Деякі підприємства Донецька навіть примудрилися видати кілька путівок своїм співробітникам в Сєдово, от тільки не всі зраділи такій щедрості.

"Нам профспілка запропонував путівку в пансіонат – 4200 рублів (1600 грн) за 12 днів. З цих грошей 1000 рублів гасить профспілка. Мені відразу сказали знаючі люди, що за ці гроші нам дадуть не кімнати, а якісь корівники, – розповіла донеччанка Олена Снігур. – Знайомі з інших підприємств розповіли, що їм принесли путівки за ціною 2300 рублів (880 грн) на добу. Це колосально дорого, ніхто не погодився за такі гроші їхати в Сєдово!"

Ті, хто намагався проїхати з Донецька в Сєдово на власній машині, з жахом згадують розбиту снарядами і часом дорогу. Приватні перевізники беруть за проїзд 250 рублів (95 грн) з людини за годинну поїздку і пару запасних коліс в багажник.

У самому Сєдовому, як розповіли відпочиваючі, працюють від сили два десятки пансіонатів з майже сотні. Багато давно вже зайняті бойовиками т.зв. "ДНР".

Фото: Соцмережі

"Ми на вихідних їздили в Сєдово, тому що не було часу витрачати добу на черзі на блокпостах. Так мало того, що кімнату зняли майже за 1000 рублів, так ще там було повно всяких "ополченців", які те й роблять, що п'ють не просихаючи, вночі горланять під вікнами пісні, а потім влаштувують люту бійку. На пляжі дуже багато битого скла – я такого взагалі не пригадаю в мирний час! Загалом, цей курорт в "ДНР" більше схожий на відпочинок строго режиму, другий раз з дітьми я туди точно не повернуся", – розповіла мешканка Макіївки Людмила Капустіна.

Село Безіменне Новоазовського району, куди раніше теж приїжджали відпочиваючі, вже навіть не розглядається в якості місця для безтурботного проведення часу. Селище наполовину зруйноване, наполовину забите бойовиками, пляжі перетворені в справжні смітники.

Війна вдарила по кишені

На підконтрольній території можна знайти місце для відпочинку на будь-який розмір гаманця. Мінус в тому, що чим ближче до лінії фронту, тим менше бажаючих повалятися на березі моря під азовських сонцем. Наприклад, селище Мелекіне знаходиться всього в 15 хвилинах їзди на автомобілі від прифронтового Маріуполя. Представники курортних комплексів, як і місцеві жителі, які надають послуги та житло туристам, важко зітхають і скаржаться, що близькість лінії фронту відчутно вдарила по кишені. Незважаючи на те, що деякі орендодавці просять за номер на двох менше 150 гривень на добу, багато туристів побоюються відпочивати в такій близькості від фронту.

"Якщо взяти останній період, то до війни у нас набагато відпочивало більше людей, – розповідає господар не великого готелю Петро Кислй. – Приїжджали люди не тільки з сусідніх областей, а й центральної і західної України. Росіяни також були частими гостями. Ніхто не сперечався про політику, все пили пивце, їли шашлик – відпочивали, а тепер – війна. у минулому році народ ледве розгойдався до серпня, а до цього майже половина номерів пустувала. Сподіваюся, що в цьому році буде легше, хоча для заманювання довелося тримати ціни на рівні минулого року, незважаючи на те, що всюди все тільки дорожчає".

Подібна ситуація склалася і в Маріуполі, на узбережжі якого повно різноманітних курортних готелів, баз відпочинку і пансіонатів. Однак в цьому році маріупольські місця відпочинку можуть залишитися порожніми.

"Всі пам'ятають трагедію, що трапилася в січні минулого року, коли східну частину міста обстріляли з реактивної артилерії, десятки людей загинули, багато було поранених. Хто захоче їхати туди, де "ДНР" знову можуть обстріляти? Місцевим, звичайно не треба знімати житло біля моря, вони поруч з ним живуть, а от приїжджі бояться обстрілів і звичайно ж не хочуть відпочивати "як на голках". Ми вже намагаємося домовитися з різними організаціями по Україні, що б вони зі знижкою надсилали до нас своїх співробітників, аби ми ще якийсь час протрималися на плаву і не пішли в мінус. Але поки що всі мовчать", – розповів один з керівників місцевого пансіонату Ігор Понурий.

З "ДНР" їдуть на відпочинок на мирну територію

На узбережжі Азовського моря, яке підконтрольне українській владі і знаходиться на значній відстані від фронту, вже спостерігається наплив туристів. І якщо ціни на житло в курортних районах починали рости до кінця червня, то зараз через попит багато орендодавців, потроху піднімаючи ціни, почали наживатися на відпочиваючих.

Фото: Соцмережі

"У нас кілька квартир в Бердянську, до червня ми їх здавали по 200 гривень на добу, і з середини квітня у нас взагалі не було простою – одні виїжджають, інші відразу ж заселяються. На сайтах дивлюся, наші конкуренти починають потихеньку ціни піднімати – на 50 гривень, вже з 7 червня. А на липень взагалі ставлять серпневу ціну – по 400 гривень на добу за "однушку". І ми теж, чесно зізнатися, почали трохи піднімати ціну. Знайому в магазині зустріла, вона теж орендою займається, каже багато відпочиваючих їдуть з Донецька, Макіївки, Горлівки – у неї розписано все до серпня".

Тож не дивно, що мирні території Азовського узбережжя користується попитом у жителів окупованих територій. Люди, які змушені проживати на території контрольованій т.зв. "ДНР" більш ніж скрупульозно планують поїздку до моря і рахують кожну копійку. Розповідають, що необхідно оздоровитися відпочити, нехай навіть дешево і сердито.

"Звичайно, просто чотири стіни мало хто захоче оплачувати. Як мінімум – кондиціонер і інтернет повинні бути. Все інше – близькість пляжу, магазинів і кафе, відходить на другий план. Ми на відпустку накопичуємо цілий рік, зате потім виїжджаємо на узбережжі і відпочиваємо добре, не шкодуючи дітям солодощів і розваг. За три роки ми зрозуміли, що життя – тендітна штука, і жити треба тут і зараз. Так, ми живемо в окупації, але як і раніше вважаємо себе громадянами України і відпочиваємо як громадяни цієї країни – там, де нам хочеться, а не там, де дозволять", – підкреслив донеччанин Олександр Прядко.