Сміх. Фото: pixabay
1 квітня традиційно вважається днем сміху . Виявляється , сміх має важливе значення для еволюції і навіть виживання людини як біологічного виду . " З точки зору біології , сміх виконує сигнальну функцію . І , як це не парадоксально , він виник як ... реакція на загрозу , – розповідає Експрес-Онлайн Микола Макарчук , професор , завідувач кафедри фізіології людини і тварин ННЦ " Інститут біології і медицини " .
Смотрите: мозг воспринимает любую внешнюю ситуацию как угрозу, однако если на самом деле угрозы нету, мозг вместо команды напрячь одни мышцы дает команду другим. Возникает улыбка, смех. Уже у первобытных людей смех был очень важным сигналом, что угрозы нет.
Крім того , вчений розповів , в який ділянках мозку виникає сміх . Це – мигдалеподібне тіло , префронтальна кора , гіпокамп . " Саме ці ділянки мозку беруть участь в створенні емоцій і обробці інформації . Мигдалеподібне тіло відповідає за реакції і сигнали . Вся інформація спочатку проходить саме через цю структуру , яка визначає полюсність даних – " плюс " або " мінус " .
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Префронтальна кора управляє нашими планами , перспективами , відповідає за стратегію . Там живе " свідоме Я " людини . Це , так би мовити , другий ступінь контролю навколишньої ситуації після мигдалеподібного тіла , де формуються емоції і поведінку .
Гіпокамп – це структура, що відповідає за досвід. Тобто, стикаючись з певною ситуацією, він миттєво аналізує дані і перевіряє, чи переживала вже таке людина. І якщо гіпокапм свідчить, що дані безпечні або "смішні" – людина сміється.
Ще вона структура, яка дає нам можливість сміятися, – поясна звивина мозку. Вона також "запам'ятовує" наш досвід. Якщо, скажімо, ми порізали палець, поясна звивина активізується. І наступного разу, коли у нас хтось ріже палець, наша звивина також активується. Цим, до речі, пояснюється феномен "зараження сміхом" – коли хтось сміється, ми також починаємо сміятися.
У будь-якому випадку, сміх – це сигнал про задоволення. Навіть якщо людина змушує себе посміхатися чи сміятися, чи навіть коли тільки піднімає куточки губ, це сприяє виробленню серотоніну і ендорфіну – речовин, які посилюють відчуття щастя, задоволення життям. І, до речі, активують імунну систему.
Про те, як сміх "фермера, що проковтнув курку" викликав істерику у журналіста, дивіться на відео нижче: