Чому матюкатися корисно під час війни – відповідь психолога

14 червня 2022, 12:10
Про інший бік "Вово, їб*ш їх…" та інші фрази з ненормативною лексикою – в матеріалі

Матюкатися - це корисно. І ось чому / Фото: Колаж: Сьогодні

Під час війни деякі фрази з матюками стали культовими. Ними й дітей не здивуєш: вони лунають у піснях, рекламних роликах та соціальних мережах. Чому українці почали частіше використовувати ненормативну лексику та які її плюси, розповіли в Telegram-каналі "Психологічна підтримка".

Чому матюки – це корисно?

Матюки використовують під час емоційного стану, який виходить за межі нормального. Людям складно підібрати слово зі звичайного лексикону, щоб описати оточенню враження та відчуття. Не плутайте ненормативну лексику зі словами-паразитами.

Реклама

Зовнішнє і внутрішнє спостереження показує: наше ставлення до матюків зараз інакше, ніж було в мирний час. Психологія війни ніби-то про матюки нічого не каже. Але якщо мовознавці дають коментарі щодо правильності написання матюка, що позначає напрямок руху (треба писати разом, бо прислівник), то психологічні коментарі теж потрібні, – пишуть у Telegram-каналі.

Психологи зауважили, що використання матюків захищає від психологічного зриву, коли контролювати емоції складно.

Матюки в період війни використовують частіше – це нормально?

Українці під час війни матюкаються частіше, бо психіка перебуває в постійному напруженому режимі. Ось чому це корисно.

Є таке поняття, як стенічні стани: це злість, гнів, обурення. Астенічні стани послаблюють психіку, стенічні — посилюють її. Так от, емоційне єднання в стенічних станах — корисне для психіки зараз, – пишуть у Telegram-каналі.

Рекомендовано не зловживати матюками щоденно, після перемоги тим паче.

Реклама

У матюччя є своя функція, і від надмірного використання не за призначенням ця функція втрачатиметься, послаблюватиметься. Якщо матюки нормалізувати в повсякденні, вони вже не виконуватимуть роль позначення надзвичайного емоційного стану, – пишуть у Telegram-каналі.

Дізнайтеся: чому українці російськомовні – причини.