- За три роки, які пройшли з вашого останнього візиту в Україну, в нашій країні багато що змінилося. Що змінилося особисто у вашому житті?
Солаль: – Моя борода, яка стає все більш білою (сміється). А якщо серйозно, то і у Франції за ці кілька років відбулися драматичні події, які вплинули на життя кожного. Вони вдарили по нашій країні, по Парижу, по нашій культурі. Нашому способу життя загрожували. І як ніколи, професія артиста стала важлива, щоб внести хоч трохи легкості в складності сьогоднішніх днів.
- Уявіть, що існує в світі людина, яка нічого не знає про Францію – ні про історію, ні про культуру, ні про мову. Назвіть три найбільш яскраві асоціації з Францією, які є особисто у вас?
Солаль: – Париж – це величезний музей під відкритим небом, перетнути Париж – це відкрити книгу з історії. Франція – це так само французька мова, література, представлена такими великими письменниками всіх часів, як Гюго, Вольтер, Золя, Бальзак, Монтеск'є, Пруст. Мої три слова-асоціації, це – сім'я, Король-Сонце, Шампанське.
Сесілія: – Історія і культура Франції неповторні. Я люблю мою країну, хоч і не все знаю про всі регіони, але не припиняю дивуватися, відкриваючи їх і захоплюватися їх красою і різноманітністю. Мої три слова: Людовик XIV, Ейфелева Вежа і багет.
- Ви знаходите відмінності між своїми шанувальниками в різних країнах?
Солаль: – Звичайно. Ось корейці, наприклад, вкрай дисципліновані. Ви ніколи не побачите, як вони фотографують або знімають відео під час вистави, вони повністю поглинені шоу, їм важливі найменші деталі та це досить вражаюче. В Україні глядачі дуже схожі на французьких. Вони дуже тепло приймають нас, і це налаштовує на особливу близькість під час вистави. Ми дуже близькі з нашими українськими шанувальниками ще з 2008 року.
- Якщо у вас подарунки від шанувальників, які особливо дороги?
Солаль: – Я їх всі зберігаю. У мене є спеціальна кімната, присвячена всім подарункам, які я отримав. Я вважаю, що та людина, яка робить подарунок, ділиться частинкою себе, це свідчення прихильності і мене це дуже зворушує, тому я дуже ретельно і дбайливо їх зберігаю
Сесілія: – Усмішки – це найважливіше, що мені дарують. А ще я зберігаю різного роду листи (усміхається).
- Хлопці, розкажіть про проект "Три години в Парижі", який ви вперше представите українським глядачам (7 листопада, Палац "Україна")?
Солаль: – Під час цього концерту глядачі зможуть практично побувати в Парижі і дізнатися його історію через музику. Адже культура країни – це її світова вітрина, і здорово показати її світу через романтичні пісні з найзнаменитіших французьких мюзиклів.
Сесілія: – "Три години в Парижі" – це знахідка не тільки для шанувальників мюзиклів, а й для нас, артистів, які дружать, адже світ французьких мюзиклів не такий великий. Я рада, що зможу попрацювати з друзями. Я щаслива знову співати на одній сцені з Грегорі Баку, адже ми з ним так довго грали в "Ромео і Джульєтті" (він виконував роль Бенволио). З Кьяройді Барі ми разом були частиною трупи вистави IlétaitunefoisJoeDassin, з яким, до речі, виступали і в Україні теж! А з Лораном Баном озвучували фільм "Привид Опери" для французьких екранів.
- Сесілія, які пісні ви виконаєте в цьому проекті?
Сесілія: – Я буду співати Aimer з "Ромео і Джульєтти", кілька паризьких пісень. Все, більше нічого не скажу, нехай це буде сюрприз. Підготовка полягає в читанні текстів, прослуховуванні мелодій. Репетиції з музикантами – найважливіші! Я вже не можу їх дочекатися.
Після прем'єри цього мюзиклу пройшло вже 14 років, і, звичайно, у мене з'явилося більше життєвого досвіду, але я не хочу його передавати своєму персонажу, вона прекрасна у своїй наївності.
- Солаль, а ви такий же строгий батько, як і ваш герой, Леопольд Моцарт?
Солаль: – Леопольд не суворий, він обожнював своїх дітей, але він зобов'язаний був бути строгим в тому, що стосувалося музики, в цьому був його освітній метод, який був визнаний усіма. Він сам був великим музикантом і педагогом, дуже рано виявив величезний талант Вольфганга. Що стосується мене, то я дуже багатоликий батько, бо у мене самого троє дітей, і до кожного з них потрібен свій підхід. Діти для мене понад усе, я дуже близький з ними, мені важливо передати їм свої цінності, гарне виховання, навчити жити, дотримуючись моралі.