Рахунки абакус. Кісточки потрібно рухати, задіюючи обидві руки, а з досвідом обчислення стануть простими.
Сьогодні багато батьків намагаються якомога раніше почати розвивати своїх дітей. Навчальні центри, в свою чергу, стали розробляти курси "в дусі часу" і вибирати методики, які дозволяють дітям по-новому поглянути на навчання і полегшити процедуру отримання знань. До найпопулярніших відносяться робототехніка і курси, що дозволяють однаково добре опанувати точні і гуманітарні премудрості, – ментальна арифметика. Вони, до речі, і одні з найдорожчих курсів з розвитку: абонемент на місяць стартує від 500 грн.
ВЧАТЬ НА РОБОТАХ І ДАТЧИКАХ
Неживі предмети, здатні працювати самостійно, без постійного впливу людини, цікаві не тільки дорослим, але й дітям. Особливо добре, коли якийсь автоматизований процес ще й приносить користь в побуті. Саме такі розробки намагаються пропонувати навчальні центри. "У нас цього року є новинка на курсах робототехніки: викладачі розробили новий конструктор для навчання – "Розумний будинок", – розповів директор столичного навчального центру Лев Кривенко. – Це багатоповерхова будова з окремими квартирами, виконана з нетоксичного матеріалу. Родзинка – те, що будинок здатний виконувати різні дії. Наприклад, в ньому є датчики руху з можливістю підняття/опускання шлагбауму при в'їзді на подвір'я або виїзді з двору, є датчики звуку, їздить ліфт, є можливість реалізації складніших схем в кімнатах завдяки альтернативним джерелам енергії – наприклад, якщо діти хочуть зробити на будинку сонячні батареї. Школярі часто самі пропонують рішення, адже дітям цікаво, коли вони знають, що можуть принести користь зокрема, сконструювати пристосування, яке допомагає людині, наприклад, економити: світло вимикатиметься, коли в приміщенні немає руху, і вмикатиметься, коли хтось до нього заходить".
При цьому практично у всіх центрах, де є робототехніка, вчать створювати роботів, керованих через мобільний телефон або інтернет, і "рулити" ними на землі і в повітрі. "Місяць тому ми модернізували міні-робота, і тепер він може наближатися і віддалятися завдяки дистанційному керуванню", – розповіли в іншому київському дитячому центрі.
ПРАЦЮЄ ВЕСЬ МОЗОК ВІДРАЗУ
Відносно нещодавно в розвиваючих центрах з'явилася така програма для розуму, як ментальна арифметика. "Принцип її в тому, щоб обидві півкулі головного мозку удосконалювалися одночасно. Адже найчастіше домінує якась одна півкуля, і успіхи дитина показує в якійсь певній області, – пояснила тренер одного з київських центрів розвитку Ольга Бурдюк. – Діти спочатку вчаться рахувати на рахунках абакус (японська система обчислень соробан), використовуючи обидві руки, що вже тренують обидві півкулі. Після відпрацювання навику прив'язка учня до рахунків послаблюється. Буквально через кілька занять він вже в силі робити двозначні розрахунки подумки – завдяки своїй уяві він представляє абакус і подумки здійснює рухи кісточками. У підсумку, коли дитині потрібно вирішити задачу, на обчислення вона витрачатиме менше часу, та й логіка підтягнеться". Це легко, корисно і цікаво дитині (з 4 до 16 років, але учасники розбиваються на три вікові групи), тож змушувати чадо, швидше за все, не доведеться".
У центрах з розвитку запевняють, що результат буде відчутний вже через місяць – причому деякі центри готові навіть повернути гроші за місяць, якщо родина не побачить прогресу. На 3-5-му місяці навчання, за твердженням педагогів, дитина зможе виконувати кілька завдань одночасно. "Наприклад, рахувати двозначні приклади, не помиляючись в підрахунках, і читати вірш напам'ять одночасно, не втрачаючи виразності, – розповіли в іншому столичному дитячому центрі, де теж вчать ментальної арифметики -. Програма розрахована на 2-2,5 року (1 раз на тиждень) і домашніх 15-хвилинок щодня".
ОСОБИСТИЙ ДОСВІД. Серед тих, хто вже спробував займатися ментальною арифметикою, є як задоволені, так і ті, кому вона не припала до душі. "Мій син дійсно покращив свою успішність в школі, став уважнішим, запам'ятовує інформацію краще, – розповіла нам мама учня 2-го класу Ярослава Трошнева (м. Київ). – Він уже рахує на абакусі, може уявляти ці рахунки і вирішувати подумки дії на додавання і віднімання". Першокласнику Вові Зубарєву (м. Київ) навчання ефекту не дало. "Особливих зрушень ми не помітили: дисципліна для нас поки що – непосильна праця, і ми не завжди знаходимо 15 хвилин на день на домашнє завдання", – говорить мама Світлана Зубарєва.