На роботі ми, буває, відчуваємо негативні емоції.Чим частіше це відбувається , тим швидше людина вигорає . Наші експерти – Ольга Євланова , травмотерапевт психологічної кризової служби , і Тетяна Майкова , головлікар медмережі " Головний біль " , – розповіли , що робити з офісними емоціями , щоб не перетворитися на вичавлений лимон .
Від головного болю: кусаємо рушник і "качаємо" носки
Злість на когось або через щось підвищує рівень адреналіну в крові. Якщо не випускати пар, то головний біль – питання часу: цей гормон викликає розлад роботи больової системи і криз всіх аналізаторів. Тому, якщо хочеться когось "покусати" – виходьте в туалетну кімнату, звертайте паперовий рушник валиком і прикушуйте його з максимальним зусиллям. Після цього ривком стисніть будь-які групи м'язів, затримайтеся на 10 секунд – і різко розслабтеся. На завершення на вдиху (на рахунок "раз") випніть живіт, на видиху (на "раз-два") – втягніть. Повторіть 3-4 рази.
Від страху перед завданням: 4 плани і дробове харчування
Кожен раз , коли майбутнє завдання викликає приступ паніки , згадуйте , що проблеми – це двигун , і саме завдяки їм все ваше життя не стоїть на місці . Далі продумуйте декілька шляхів вирішення завдання і виходу з неприємної ситуації , якщо завдання її викличе .
Варіантів має бути не менше чотирьох , адже якщо їх два , то вони напевно будуть із серії " лише чорне " або " тільки біле " . Якщо сценаріїв три , людина неусвідомлено впаде в стан Іллі Муромця , коли з'являється страх неминучої помилки , адже так легко заплутатися , " повернувши не туди " . Якщо планів чотири і більше – людина виходить зі стану тунельного мислення і здатна мислити конструктивно і без паніки . І обов'язково харчуйтеся дробово: такий режим харчування підтримає рівень глюкози на одному рівні , а вона – джерело сил для головного мозку .
Від тривоги і нудьги: антикамікадзе і пробачення тих, хто вас образив
Відповідно до закону психотравми , в ситуації , яка з нею пов'язана , людина встає в позицію камікадзе і починає приймати травмуючі саму ж себе рішення , і здійснювати такі ж дії . Тому щоразу задавайте собі питання : " А навіщо мені це потрібно ? " і " Чи немає утиску моїх інтересів ? " . І якщо " не потрібно " і " є " , дійте раціональніше . Тоді зовсім скоро тривозі і тузі не залишиться місця .
Ще нюанс . Офісна психотравма завжди актуалізує " рани " , не пов'язані з роботою . Так , ми часто проектуємо свої проблеми з батьками на начальника . Проаналізуйте , які саме , – і лікуйте їх . Часто будь-яка травматизація душі йде рука об руку з образою . Спробуйте зрозуміти , чим вам була корисна та ситуація , за що ви можете бути вдячні кривдникам , чому ви навчилися , і постарайтеся пробачити тих людей .