Як допомогти людям, які виїхали з окупованих територій
Війна – це найстрашніше, з чим наша психіка могла зіткнутися. Як допомогти тим, хто виїхав з гарячих точок, розповіла координатор психологічної служби Фонду Ріната Ахметова, клінічний психолог, психотерапевт, тренер, яка працювала в зоні АТО у 2014/2015 рр., автор методик кризової психології, конфліктолог, Альона Лук'янчук в інтерв'ю Максиму Сікорі та Марії Скибі під час ефіру на Youtube-каналі "Україна 24".
Наш мозок влаштований так, що він шукає відповіді на питання, особливо щодо свого майбутнього та життя, а коли їх немає, починає вірити у знаки та передбачення. Альона Лук'янчук наголошує, що це абсолютно нормально.
Об'єктивно – це нормально. Це називається магічне мислення. Коли ми не маємо відповіді на запитання, ми намагаємося знайти їх за допомогою чарівних і магічних знаків.
Сперечатися складно, адже те, що переживають люди у Маріуполі, Чернігові та інших окупованих російськими військами точках, страшно уявити – гуманітарна катастрофа, постійний страх смерті та щохвилинна боротьба за життя. У такі хвилини ми можемо повірити у будь-що. Але як ми можемо допомогти тим, хто цього потребує?
Те, що переживають люди в окупованих містах – це називається гострий стресовий розлад, – розповідає психолог. – Насамперед їм потрібна безпека, і перша психологічна допомога. У Запоріжжі було створено Хаб Фондом Ріната Ахметова, де вже сьогодні надаються консультації психологів дорослим та дітям, яким вдалося вибратися з окупованих територій.
Робота з психологом дуже важлива в таких ситуаціях, оскільки гострий стресовий розлад через якийсь час переходить у хронічний, а згодом і у тяжкий психічний стан – ПТСР.
Альона Лук'янчук зазначила, що 20-30% людей, які зіткнулися з війною віч-на-віч, згодом переживають панічні атаки, проблеми зі сном, повертаються хронічні фізіологічні проблеми та захворювання. У дітей починаються проблеми з розвитком, вони припиняють вчитися, замикаються у собі, з'являється агресія. Зовсім маленькі можуть перестати розмовляти чи може з'явитися заїкання тощо.
Варто знати, що наслідки травм війни будуть у всіх. У когось вони виявляться у більш складних процесах, у інших – легких.
Найважливіше, що зараз варто допомогти людям адаптуватися. Українцям, яким вдалося врятуватися та виїхати з гарячих точок, потрібна допомога та розуміння, що робити далі. Страх смерті, жах, втрата майна та близьких... Після пережитого людині важливо знову повернути контроль над своїм життям, знайти мету, куди рухатися далі, почати займатися знову звичайними справами.
Тому важливо, щоб після життєво важливих рішень та моментів люди отримували першу психологічну допомогу.
Люди стикаються з такими емоційними переживаннями, як:
- страх смерті;
- відсутність майбутнього;
- мозок працює на виживання;
- розрив соціальних зв'язків;
- як жити далі – головне питання, особливо у тих, чиє житло зруйноване.
Чи достатньо в Україні фахівців, які здатні допомогти? На жаль, ні. Лук'янчук зазначила, що ще 2014-го ми зіткнулися з нестачею кризових психологів, які б спеціалізувалися на травмах війни. Тоді Фонд Ріната Ахметова запустив проєкт з навчання таких фахівців.
В ініціативі взяли участь 250 психологів, які пройшли тренінги.
Лук'янчук також закликала спеціалістів уже зараз проходити тренінги, вивчати професійну літературу. Адже після війни в Україні найближчі 5-10 років потрібно буде вибудовувати нову систему психологічної допомоги, як, наприклад, це зроблено в Ізраїлі.
Ця система має працювати у трьох напрямах: військові, мирні жителі та діти.
Робота має бути колосальна. Наразі ми навіть не можемо передбачити, скільки людей загине, скільки постраждає, скільки залишиться без домівки. За всіма цифрами та зведеннями криються зруйновані життя людей, поламані долі. Людський мозок намагатиметься задавати питання, на які, по суті, немає відповідей, – каже психолог.
Раніше ми розповідали, як не привернути увагу тим, хто виїжджає з окупованих територій, а також що робити, якщо ви потрапили в полон.