Чому не спрацювало рішення МОН про 25% предметів у ВНЗ на вибір: думки експертів

14 січня 2016, 07:29
ВНЗ просто не розібралися з реформами

До досконалості дуже далеко.

У українській освіті визріла дилема: з одного боку, студенти вузів перевантажені дисциплінами і вчаться цілодобово безперервно, а з іншого – постійно йдуть розмови про низький рівень отримуваних знань. Набув чинності в 2014-му Закон "Про вищу освіту", відповідно до якого ті, хто навчається у вузах, можуть вибирати не менше 25% обсягу освітньої програми, обнадіяв і МОН, і студентів. У міністерстві понадіялися, що студентам стане цікавіше гризти граніт науки, адже вони самі будуть брати участь у формуванні своєї освітньої траєкторії і завдяки цьому намагатися отримувати більш глибокі знання. Студенти ж зраділи, що нарешті не будуть вивчати зайвого. Однак незважаючи на те, що навчальний рік у розпалі і нововведення вже повинні дати перші результати, особливих зрушень поки не видно.

ВУЗИ САМІ НЕ РОЗІБРАЛИСЯ

Реклама

До невтішного висновку дійшли в українському аналітичному центрі CEDOS (займається питаннями освіти), який у рамках співпраці з МОН провів своє розслідування. "Ми під виглядом студентів дзвонили у "виші" і ставили однакові запитання: чи можна самостійно вибирати дисципліни, в якій кількості, з якого курсу, скільки повинно бути студентів у групі, щоб "запустити" дисципліну, чи можна вибирати курси по інших кафедрах і факультетах і чи передбачений по закінченні відповідний сертифікат, – розповів директор аналітцентра Єгор Стадний. – Для моніторингу було обрані чотири найпопулярніші спеціальності: комп'ютерні науки, екологія, філологія і право або їх еквіваленти. Нашою командою був охоплений 191 вуз. І результати виявилися невтішними: в 82 вузах підтвердили можливість вибору предметів (хоча б по одній з спеціальностей), в 81 вузі заявили, що такої практики у них немає, в інші протягом місяця додзвонитися не вдалося".

ПЛУТАНИНА. У ході розслідування не зовсім все прозоро виявилося і в тих вузах, які порадували ствердною відповіддю. Приміром, в 26 інститутах та університетах повідомили, що вибирати дисципліни можна з першого курсу, в 25 – з другого, а решта заплуталися в "свідченнях": вказували, що насправді дають усім вибрати 1-3 предмети на рік або виправдовувалися проблемами у формуванні груп. "Починали пояснювати, що це нова ініціатива, і питань занадто багато, наприклад з наповнюваністю груп. Робота в цьому напрямку тільки ведеться, поки нічого конкретного не відомо, і коли все увійде в норму – неясно", – доповнює слова чиновників особистим досвідом киянка Ольга Токарєва, яка збирається здобувати другу вищу в одному зі столичних вузів. А фахівцям центру CEDOS під час моніторингу в 19 вузах відповіли, що вибір може робити не кожен студент, а тільки ціла навчальна група.

ПІДТВЕРДИТИ КУРС. Проблематичним для студентів виявилося і отримання підтвердження про те, що курс прослуханий. Про те, що його дадуть, повідомили тільки в 7 "вишах" з тих 82, що відзвітували про впровадження нововведення. Решта не дала зрозумілої відповіді. "При цьому в 28 вузах вибирати предмети дозволяється з різних факультетів і кафедр, в 24 – тільки з кафедр, а 30 вузів не змогли відповісти на це питання", – доповнив Єгор Стадний.

Реклама

ВЧЕПИЛИСЯ ЗА СТАРЕ

На зустрічі першого зам міністра МОН Інни Совсун з представниками органів студентського самоврядування з приводу вибору 25% дисциплін був ажіотаж. "Ми прийшли розповісти, що в наших вузах нововведення, якого багато хто так чекав, не запрацювало. І звичайно, цікаво б з'ясувати, як ми можемо відстоювати свої права і стати учасниками реформи", – говорить представник студсамоврядування одеського вузу Уляна Висоцька. Заступник міністра у свою чергу зазначила, що студради – один з найдієвіших важелів, які здатні провести реформу. Причин зволікання у вузах Інна Совсун назвала декілька. "У багатьох не хочуть ламати усталену систему. У деяких вузах починають виправдовуватися, що після вступу закону пройшло дуже мало часу, і якісь зміни можна чекати тільки в 2016-2017 навчальному році. Багато керівників "вишів" не розуміють, що вибіркові дисципліни повинні бути запропоновані як частина навчального навантаження, і починають оскаржувати ймовірність підвищення якості освіти. Вони вважають, що студенти будуть перевантажені або недоучені, оскільки будуть вибирати тільки легкі дисципліни", – говорить вона. Стурбовані "виші" і тим, що багато питань виникне зі складанням розкладів, особливо в тих навчальних закладах, де освітній процес позмінний.

СТАВКИ І КОНКУРЕНЦІЯ. Окремим питанням Інна Совсун виділила такі камені спотикання, як невизначеність системи оплати праці викладачів та їхній навантаження – вузи це дуже тривожить. "Ставки викладачів прив'язані до кількості студентів і начитаним годинах. Так, при введенні вибіркових дисциплін у вузи не вистачить коштів оплатити курс, прочитаний для групи за бажанням. Виникає необхідність валити всю систему повністю, оскільки додатково до вищесказаного викладачі ще й змушені будуть конкурувати між собою за студента. Це не завжди можливо, адже не завжди виходить удосконалювати предмет або актуалізувати зміст дисципліни", – пояснює викладач одного зі столичних вузів Наталія Горова.

Реклама

ПОПИТ. У Міністерстві освіти і науки України вважають, що стимулювати вузи проводити реформи можуть студенти. "Потрібна участь кожного. Студенти можуть контролювати свої навчальні заклади: постійно цікавитися, як ведеться робота в даному напрямку, чим вони можуть допомогти", – кажуть у відомстві.

ДУМКИ ОТРИМАТИ ЛЕГКО

Як же студенти можуть "відвоювати" свої 25% вибіркових дисциплін? У МОН та аналітичному центрі радять взяти внутрішньовузівські анкетування в свої руки. "Серед студентів це зробити не так вже й складно за допомогою електронного запису на вибіркові курси. Буде потрібно кілька людей: розробники, які зможуть запустити електронний запис, і соціологи, які потім проведуть аналіз", – говорить Єгор Стадний.

Крім того, будуть корисні анкетування на регулярній основі, тісний контакт з викладачами, а також зустрічі з потенційними роботодавцями, які змогли б зорієнтувати студентів, які дисципліни вибрати. "Роботодавці, природно, хотіли б бачити нових співробітників з певним набором знань і без важливих прогалин. І у випадку впровадження нововведення вони погодяться порадити потрібні предмети майбутнім співробітникам", – сказали "Сегодня" в Асоціації роботодавців України.