У родині ніхто не застрахований від того, щоб його не застали зненацька. Тому ситуації, коли діти застають батьків за сексом – зовсім не рідкість. Як зробити так, щоб всі в цій ситуації відреагували на те, що відбувається, нормально, знає секс-педагог Юлія Ярмоленко. Раніше ми вже з'ясовували, хто взагалі повинен розмовляти з дітьми про секс .
Що таке статеве виховання і чому воно потрібне у будь-якому віці – дивіться відео:
У своєму Instagram вона пояснює, що головне завдання батьків – зробити все, щоб не викликати у сина або доньки почуття сорому, провини, незручності, страху.
"Думайте в цей момент про дитину, а не про себе. І якщо такий інцидент вже стався, тобто всього дві найприйнятніші реакції: вибачитися і поговорити", – пояснює експерт.
Вона також називає чотири важливих пункти, про які ви повинні подбати.
1. Поставте замок на двері спальні
Щойно дитина починає впевнено ходити, закривайте двері в ті хвилини, коли вам потрібно усамітнитися. Попередження таких ситуацій – кращий захист від сорому, ніяковості і необхідності обговорювати це з дітьми.
2. Не нашкодьте своєю реакцією
Якщо дитина все ж увірвалася до спальні в найінтимніший момент, постарайтеся впоратися зі своїми емоціями, щоб не показати малюкові, що він зробив щось неправильно.
Як реагувати, щоб не травмувати? Те, як це вплине на дитину, багато в чому залежить від її темпераменту, віку і того, що він вже знає про секс.
- 2-3 роки. Малюк може не помітити нічого незвичайного і просто сприйняти без питань те, що побачить. Якщо це сталося вночі, запитайте: "Тобі наснилося щось страшне?", "Ти хочеш пити?", "Хочеш у туалет?".
- 4-5 років. У цьому віці діти знають і розуміють більше, тому обов'язково поговоріть і поясніть дитині все: "Мама і тато обнімаються, тому що кохають один одного".
- 6-8 років. Школяр може задатися питанням з цікавості, або хоче бути впевнений, що мама і тато не б'ються і не роблять боляче один одному.
- 9-12 років. Діти можуть бути дуже збентежені подібною сценою і турбуються, що зробили щось погане, тобто переживають через вашу бурхливу реакцію.
3. Відкладіть розмову на певний час
Якщо є можливість поговорити на цю тему трохи пізніше – здорово. Вашим емоціям потрібно трохи охолонути, радить Ярмоленко.
За її словами, коли будете готові – вибачіться. Потрібно дати дитині зрозуміти, що вона не зробила нічого поганого, увійшовши до кімнати. Далі можна спробувати з'ясувати, яке пояснення їй потрібно. Деякі діти знають, що відбувається, і потребують фактичного визнання, що все нормально: "Це те, що роблять всі мами і тата. І це знак того, що вони люблять один одного".
4. Не перекладайте відповідальність
Є спокуса уникнути розмови, якщо дитина не ставить питань. Але чекати, поки син або донька почнуть розмову – це про перекладання відповідальності на дитячі плечі, говорить експерт.
Педагог рекомендує: "Якщо ви не впевнені, що дитина хоче обговорювати інцидент – делікатно уточніть. Якщо бажання немає, залиште "двері" прочиненими: "Раптом захочеш поговорити про це, я завжди поруч!"".
⠀
Пам'ятайте: нашкодити можна неадекватною реакцією та ігноруванням ситуації. Якщо ж ви готові спокійно обговорювати – епізод не залишить незручності і сорому ані у вас, ані у дітей, запевняє Ярмоленко.
Тим часом ми з'ясували, як поліпшити своє психічне здоров'я : Сім корисних порад.