Наша відповідь Марвелу і DC: комікси по-українськи

У той час як на Заході індустрія коміксів процвітає вже понад півстоліття , в наших широтах їх донедавна вважали дитячою забавкою . Інтерес до коміксів в наших широтах з'явився завдяки кіно: " Месники " , " Людина – павук " , " Залізна людина" , " Люди Ікс " , " Бетмен " , "Місто гріхів " і багато інших популярні фільми засновані саме на графічних романах . Напередодні Дня коміксів в США , який відзначається 25 вересня, ми вирішили дізнатися , яке місце займають комікси в житті українців. Адже у нас вже з'явилися свої оригінальні графічні романи , перші магазини з їх продажу , а з цього року – і свій фестиваль " коміксоманів " .

ЯК ЦЕ РОБЛЯТЬ

Над створенням коміксів іноді працює один художник , а іноді – команда з десятків людей. "Все починається з ідеї: ми просто беремо гелеву ручку і аркуш паперу , сідаємо і придумуємо історії , – розповідає автор графічного роману " Даогопак " Максим Прасолов . – Потім складаємо фабулу , пишемо короткий зміст і сценарій – це скелет оповідання. Потім додаємо діалоги і деталі : де, що і як має відбуватися. Художник малює так званий сторі – борд – кожен кадр промальовується схематично , щоб передати дії героя , характер дії і дуже приблизно композицію . Коли сторі – борд затверджений усіма нами , художник малює вже " в олівці " . Наші автори зазвичай працюють вручну , а комп'ютер використовують на кінцевому етапі".

Найпопулярніші у світі персонажі далеко не завжди належать своєму автору . " Великі видавництва зазвичай забирають права на героя собі , – розповідає співвласник магазину коміксів Андрій Вовк. – І якщо видавці вирішують , що автор більше не справляється із завданням , його відразу усувають і ставлять наступного. Так що комікси про одного і того ж персонажа може писати купа народу. Правда , буває і навпаки: автор залишає права на персонажа собі і ніхто не може використовувати героя без дозволу творця " .

КОЗАКИ І НІНДЗЯ РЯТУЮТЬ СВІТ

" Я з дитинства цікавився коміксами, а паралельно читав карпатські казки і слухав історії дідусі про козаків , – каже засновник видавництва Nebeskey Максим Прасолов . – Якщо ви подивитеся на сучасних героїв поп – культури , то побачите самурая , пірата , ніндзя , лицаря , галла , спартанця , гладіатора ... Не вистачає тільки українського козака . А адже Запорізька Січ славилася далеко за межами Середньовічної України . Я вирішив , що потрібно створити графічну прозу про козаків , щоб потім можна було розвивати цей сюжет в комп'ютерних іграх , мультфільмах , кіно , серіалах . Але коли я задумав " Даогопак " , мені було складно пояснити видавцям , що це таке – ніхто не вірив , що графічна проза буде продаватися в Україні . Довелося створити своє видавництво " .

СЮЖЕТ. " Даогопак " – історія про молодого козака на ім'я Олесь Скоровода . " Основа роману – ідея Запорізької Січі як центру бойових мистецтв і магії , начебто китайського Шаоліня , – розповідає Максим Прасолов . – Олесь повинен стати козаком – характерником , але поки вчиться в січовий бурсі на кафедрі контррозвідки і шпигунства . Світове зло в романі уособлює візир , який своїми підступами схилив миролюбного турецького султана до війни. Радник наклав на султана закляття , і у нього народилося 404 дочки. Лише одна наложниця , яку викрали з України , народила йому сина , і візир прагне його знищити. Олесь стає на захист спадкоємця. У нього є союзник – охоронці сина султана , японська дівчинка – ніндзя Арісан . Відомо , що українські козаки служили при дворі японського імператора охоронцями . Ми ж вчинили інакше : інтегрували японську дівчинку в палацові інтриги султанату . Любов між дівчинкою – ніндзя і українським козаком – один з основних мотивів книги".

На створення графічного роману з трьох частин знадобилося вісім років. Дві книги вже вийшли , а третя готується до видання. " Разом з автором Олегом коловими і художником Олексієм Чебикіним ми працюємо в стилістиці європейського коміксу , – каже Максим Прасолов . – Перший тираж випустили в розрахунку на те , що навіть якщо він не продасться , ми роздамо книги в бібліотеки та дитячі будинки . У підсумку тираж розійшовся – у нас залишилося всього 300 примірників з 5600. Читають як хлопчики , так і дівчатка . І , як сказав один читач : " Думав , купив для сина , виявилося – для себе". Так що ця книга – для дітей від 6 до 96 " .

КОЗАЦЬКИЙ ВЕСТЕРН.Крім двох частин " Даогопака " , у видавництві вийшов комікс Олександра Комьяхова " Чуб " про пригоди козака Чубенка ... в космосі . Герой розсікає простори Всесвіту на кораблі у вигляді тризуба . Всі три книги виходили в Польщі. А художник Ігор Баранько працює над першою українською мангою . " Це буде козацький зомбі – хоррор -вестерн під назвою " Вдовиця " , велика історія на 100 сторінок " , – каже Максим Прасолов .

Ігор Баранько співпрацює з іноземними видавництвами і на Заході більш відомий, ніж у нас. В Україні вийшли лише три його коміксу : " Максим Оса " , " Скеггі Втрачений " і Epsilon .

КОМІК-КОН: ФЕСТИВАЛЬ НА БЕРЕЗІ ЧОРНОГО МОРЯ

Перший Комік – Кон (фестиваль для любителів коміксів ) пройшов в американському місті Сан – Дієго в 1970 році. " Спочатку такі фестивалі замислювалися як збори виключно " коміксоманів " , – розповідає організатор Odessa Comic Con International Костянтин Реус . – Там можна було поспілкуватися , купити нові випуски або обмінятися старими. Надалі тематика Комік – Конів розширювалася : додалися фантастичні фільми , книги і телесеріали , анімація , аніме , манга , відеоігри і багато іншого. На сьогоднішній день проходить більш 20 таких фестивалів по всьому світу".

Комік – Кони стали місцем паломництва любителів фентезі , жахів і всіх різновидів масової культури з елементами чогось нереального . Відвідувачі люблять вбиратися в костюми улюблених персонажів , так що на таких фестивалях можна побачити , як супергерої розходжують під ручку з казковими принцесами , лицарі доглядають за героїнями японських мультфільмів , а черепашки- ніндзя мило розмовляють з вампірами і іншою нечистю . Цей божевільний будинок із задоволенням відвідують письменники , видавці , розробники ігор , актори і режисери. Вони тут спілкуються з фанами , влаштовують автограф – сесії.

МИ НЕ ГІРШЕ. Перший український Комік – Кон пройшов в липні цього року в Одесі. "До того ми три роки організовували аніме -фестиваль , але помітили , що багато хто приходить в костюмах героїв коміксів , ігор , мультфільмів , – каже Костянтин Реус . – Вирішили розширитися і провести дводенний фестиваль в форматі західних Комік – Конів : з великим ярмарком , поділом на зони за тематиками , лекціями , майстер -класами , презентацією . Почали планувати захід задовго до всіх політичних подій , і хоча до літа обстановка загострилася , вирішили його не скасовувати . До нас з'їхалася молодь з усієї України , були люди і старші. Перший день Комік – Кону відвідало близько трьох тисяч осіб , другий – дві з половиною " .

Наступного року організатори обіцяють провести другий Комік – Кон . Все цілком доступно: квиток на один день коштує 60 грн .

ПЕРШОПРОХІДЦІ: ДЕ КУПИТИ КОМІКСИ В УКРАЇНІ

Індустрія коміксів в Україні поки що розвинена слабо – спецмагазинів в країні одиниці. Перша і поки що єдина лавка " у плоті" – On the bus – близько року працює в Одесі , а до цього близько року діяла як інтернет – магазин . "Насправді перший онлайн – магазин коміксів з'явився в Києві , але проіснував недовго і закрився кілька років тому , – розповідає співвласник магазину Андрій Вовк. – Ми з партнером просто захоплювалися коміксами, збирали , читали – раніше ж дістати їх було непросто. Знайомилися з ними в основному за рахунок аматорських перекладів , які можна знайти в Мережі : є велика кількість фан – сайтів , ентузіасти самі скачують з торрентів скани американських коміксів , перекладають і викладають . Деякі комікси можна знайти на книжкових розкладках , але там зазвичай мало цікавого. Тому ми вирішили організувати магазин і почали закуповувати продукцію в Росії та США . Це співпало з початком популяризації коміксів – вийшло багато фільмів за графічними романам и, і народ потягнувся до " книжок з картинками " . Так що ми навіть вийшли на невелику прибутковість . Крім того , чим більше фільми приваблюють людей , тим більше російські видавництва випускають ліцензованиі переклади книг , а без перекладу комікси дуже складно просувати. Після фільмів пішла хвиля перекладних видань: якщо раніше у нас було 80 % англомовних книг та 20 % перекладних , то зараз – 50 на 50. Є також оригінальні вітчизняні комікси " . Тоненькі журнальчики з історіями в картинках коштують близько 40 гривень , великі ж закордонні видання можуть коштувати і 200 , і 600 грн .

МІЛЬЯРДНИЙ БІЗНЕС. В Україні є також інтернет – магазини " Лавка Гобліна " у Запоріжжі і Cosmic Shop в Дніпропетровську. У столиці комікси і сувеніри по темі можна знайти в деяких книжкових супермаркетах . "У Франції , наприклад , альбоми коміксів є мало не в кожному будинку – вони видаються багатотисячними тиражами. Там комікс є частиною культури , – розповідає Максим Прасолов . – Французькі нейрофізіологи довели , що читання графічної прози включає обидві півкулі мозку : у вас працює як логічне , так і образне мислення. Взагалі якщо ви подивіться на культурно і економічно розвинені країни , то там комікс – індустрія являє собою мільярдний бізнес. Наприклад , в Японії в ній зайняті 500 тис . осіб, це креативний клас . Там є величезні супермаркети , де 12 поверхів присвячені тільки коміксами . Величенна індустрія діє в США . В європейських країнах , в тій же сусідній Польщі , за останні 20 років з'явилися десятки магазинів з коміксами , фігурками героїв , настільними іграми . Дуже активно ця сфера розвивається і в Китаї".

ЩО ПОПУЛЯРНО. Україна , як і будь-яка пострадянська країна , поки що серйозно відстає від багатьох країн світу . За словами Прасолова , справжніх любителів коміксів в Україні – від сили дві тисячі осіб . "Наші покупці – люди 18-30 років , – розповідає Андрій Вовк . – В основному, звичайно , чоловіки. Найпопулярніші серії – ті , за якими зняті відомі фільми : " Месники " , " Бетмен " , " Людина – павук " . Японськими коміксами ми не займаємося ; європейські у нас є, але продаються погано. Для асортименту тримаємо дуже багато книг різних жанрів. Є так звані альтернативні комікси . У масовій свідомості комікс – зубодробильний екшен і супергерої в трико. А альтернативний – це, наприклад , про хлопця , від якого пішла дівчина , і він сумує . Так , 60 сторінок сумує , в картинках . Це ближче до літератури : спостереження , роздуми про життя , потік свідомості". Сам Андрій любить твори шотландського автора Гранта Моррісона ( працював над такими серіями , як " Бетмен " , " Супермен " , " Люди Ікс " ) і американця Крейга Томпсона , який прославився графічним романом " Ковдри " про дорослішання і перше кохання підлітка .