Мати велику сім'ю, займатися бізнесом, приділяти час дітям і чоловікові – реально, якщо все відбувається по любові і ви вмієте планувати своє життя. Сьогодні.Lifestyle розпитав відомих жінок, що для них означає материнство і як, незважаючи на всі клопоти, залишатися щасливою мамою.
Які риси зіркові мами помічають в своїх доньках – дивіться відео:
Героїнями нашої спецрубрики Happy mama вже стала відома українська модель і телеведуча Алла Костромічева, авторка квіткової ярмарки Kyiv Flower Market Лєра Ольховська, головна редакторка сайту bestin.ua Поліна Неня та дизайнерка Олена Бурба.
Сьогодні про материнство розповіла Олена Борисова, мама чотирьох дітей і керуюча ресторанами "Сім'ї Діми Борисова".
Олена, як і коли ви зрозуміли, що хочете велику сім'ю і декількох дітей?
Я не можу сказати, що мріяла про велику родину – не було жодних кіношних картинок на цю тему в уяві, не було життєвої мети в стилі "до такого ось віку хочу чотирьох дітей". Все сталося природно і у коханні. Так і має бути. Коли в парі ви на 100% довіряєте один одному і готові один одного підтримати, коли ви чесно проговорюєте свої бажання і погляди на майбутнє, коли ви разом будуєте систему свого життя, так само, як і будуєте систему в бізнесі, то поява кожної дитини стає запланованим дивом, і тільки примножує радість.
Як виходить приділяти час усім дітям й при цьому бути в темі всіх потреб кожної дитини?
Я вже говорила про те, що я людина-система. Це стосується всього – бізнесу, побуту, організації свого власного життя і життя родини.
У кожної дитини своя дієта і свій індивідуальний розклад – виходячи з віку, потреб, захоплень і таке інше.
Щоранку я перевіряю графіки і плани на день для кожного з дітей. Всі в родині – я, Діма, наші помічниці по будинку – користуються цією системою, а, це означає, що у нас немає непорозумінь і дрібних конфліктів.
Час на вихідних ми проводимо всі разом, займаємося спортом і відкриваємо нові місця. У будні дні з кожним з дітей ми проводимо час за індивідуальним графіком: з кимось потрібно просто пограти і почитати книгу, когось потрібно підтримати на виступі в школі і таке інше.
Я на старті вкладаю багато сил, щоб вибудувати цю систему – і вона ж є фундаментом, який дозволяє все встигати потім.
Ще один важливий момент. З самого малечку ми привчаємо дітей до самостійності і режиму дня. До кожної дитини ми ставимося насамперед як до особистості – поважаємо межі і бажання, але при цьому прищеплюємо повагу до правил і нашої системи цінностей. Це постійний діалог, який вимагає чуйності і роботи, в першу чергу над собою, але ці зусилля того варті, якщо ви хочете побудувати щасливу гармонійну сім'ю.
Як ваша кар'єра впливає на материнство і чи допомагають вам професійні якості і навички в батьківстві?
Я не протиставляю кар'єру і материнство – це дві складові мого життя, які перебувають у балансі і гармонії. При цьому і в сімейному житті, і в бізнесі, як я вже говорила, я – людина-система, і ось це вміння все впорядкувати, розкласти по поличках, запланувати результат і отримати його важливо у всіх сферах – і коли йдеться про управління великої компанії, в якій понад 3000 осіб, і коли йдеться про життя багатодітної родини.
Чи виникає у вас почуття провини, яка накриває багатьох працюючих мам у зв'язку з тим, що вони змушені жертвувати часом з дітьми заради кар'єри?
Мені здається, що, коли у жінки виникають подібні думки, найкраще, що вона може зробити – звернутися до кваліфікованого психолога і розібратися, що є їх джерелом.
Провина, жертва – це все не про щастя материнства і не про щастя взагалі.
Справа в тому, що ніхто ж насправді не знає, а скільки саме годин потрібно проводити з дітьми. Хто може порахувати це до хвилини і сказати: "Ось так правильно"? Ніхто. Всі сім'ї різні. Всі діти різні.
Зовнішніх норм не існує. Є тільки те, що робить щасливими матір і дитину, той формат взаємодії, який для них комфортний. І я впевнена, що будь-яка мама інтуїтивно знає, як краще.
А спроби відповідати чужим очікуванням ще нікого не робили щасливими. Крім того, важливі не тільки кількість, але й якість проведеного разом часу. У щасливої, люблячої себе, впевненої у собі жінки є набагато більше ресурсу, в тому числі емоційного, який вона може віддати дитині, ніж у жінки, яка все своє життя намагається бути ідеальною, відповідати якомусь нереалістичним образу того, як треба.
Чи вважаєте ви, що робота – це один із способів відновлення материнських ресурсів?
Я не мислю такими категоріями. Я не намагаюся втекти "в роботу" від материнства або навпаки. Це дві сфери життя, рівноцінні для мене. Ми взагалі з Дімою не звикли ділити – ось цей час для життя, а ось цей час для роботи. Ні, наш бізнес – це нас образ життя, відображення наших цінностей і амбіцій. Діти – це самостійні особистості, які були народжені в коханні. Ми не реалізовуємо за їх рахунок наші амбіції – ми просто намагаємося створити всі умови для того, щоб вони виросли самостійними і гармонійними.
Ви вважаєте себе щасливою мамою і як досягти цього стану тим, у кого сталося "вигорання"?
В першу чергу, я вважаю себе щасливою жінкою. Материнство – це важлива, радісна, але не обов'язкова і не єдина сфера життя. Якщо у жінки немає дітей, це не означає, що вона не може бути щасливою. Дітей потрібно народжувати не тому, що так треба, а тому, що є любов, усвідомлене бажання і ресурси.
Питання, пов'язані з вигоранням теж найкраще відразу ж вирішувати з психологом, а не намагатися перетерпіти, переламати себе. Від таких жертв ніхто не буде щасливий в підсумку. У "вигорання" тисячі причин – від збою з гормонами до неправильної розстановки пріоритетів в житті і невміння слухати свої бажання і потреби. Важливо не боятися просити про допомогу і розбиратися в собі.
Дітей потрібно народжувати не тому, що так треба, а тому що є любов, усвідомлене бажання і ресурси
Звичайно, коли дитина тільки з'являється на світ, він вимагає від батьків максимум уваги і сил. Ситуації різні – тут можуть бути і безсонні ночі, і накопичена втома. Але, по-перше, це не повинно тривати вічно. Діти дорослішають, повинно ставати легше.
По-друге, багато чого залежить від того, наскільки у людей довірчі стосунки в парі, як вони підтримують один одного і розподіляють обов'язки, чи вміють раціонально організовувати побут і свій час. Якщо все зробити правильно, по любові, прислухаючись до своїх потреб і бажань, якщо вибудувати комфортну для себе і близьких систему життя, то ризик вигоряння буде невеликим.
Головне, пам'ятати: на першому місці у жінки має бути вона сама. Потім – коханий чоловік, потім діти, батьки і друзі.
Якщо спробувати побудувати все своє життя навколо дітей і піднести це як величезний подвиг, то від такої жертви ніхто в родині не буде щасливим. Кожен в нашій родині на першу місце ставить себе, але всі ми живемо в любові і повазі один до одного.
Читайте також інтерв'ю з Лерою Бородіної про принципи виховання, гендерну нерівність і свої улюблені книги.