Гарантії уникнути зараження туберкульозом немає ні в кого
Напередодні Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом, який відзначається 24 березня, ми вирішили дізнатися про труднощі, пов'язані з лікуванням цього захворювання в Україні, у тих, хто знає про нього не з чуток.
Основна причина бід – брак частини препаратів, які потрібні для лікування стійкого до антибіотиків (а значить, небезпечного) туберкульозу. Така несприйнятливість до ліків може вироблятися у тих, хто захворює не перший раз або лікувався неправильно.
КОЛИ ПАЛИЧКА СИЛЬНІША. "У нашій країні туберкульоз лікують безкоштовно, – каже інфекціоніст, медичний директор фонду медичної допомоги при соціально небезпечних хворобах AHF Ярослава Лопатіна. – Але з тими, у кого спостерігається множинна лікарська стійкість, питання досі не вирішене". Вона з'являється у випадках, коли хвороботворна паличка Коха ніяк не реагує на протитуберкульозні препарати. Причина розвитку стійкості – неправильне лікування туберкульозу (неналежне використання препаратів, застосування неефективних лікарських форм, а також передчасне припинення лікування). Хворим з множинною лікарською стійкістю пропонують стати в чергу довжиною близько місяця або поправляти здоров'я за свій рахунок. Ліки для такої форми дуже дорогі (пацієнтові знадобиться витратити мінімум 60 тис. грн за піврічний курс лікування); держава поки не може забезпечити ними пацієнтів, тому для багатьох ситуація стає безвихідною.
СИГНАЛ SOS. Важливо пам'ятати, що ТБ легенів – найпоширеніша форма туберкульозу, при якій паличка може передаватися при кашлі, чханні і навіть розмові. Тому гарантії уникнути зараження немає ні в кого. Пам'ятайте, що розвиватися захворювання починає тільки при ослабленні імунітету. Тому кожному треба піклуватися про стан свого здоров'я, підвищувати опірність організму і намагатися уникати місць скупчення людей. Для ефективного лікування важливо своєчасне виявлення захворювання, тому, помітивши у себе хоч один із симптомів туберкульозу, зверніться до терапевта і пройдіть обстеження, яке зазвичай починається з огляду і флюорограми.
ОСОБИСТИЙ ДОСВІД
"Перший раз туберкульозом я захворіла в 2006 році, – розповідає свою історію киянка Ліля (прізвище дівчина просила не вказувати). – Тоді я благополучно вилікувалася і жила, не згадуючи про перенесений недуг чотири роки. Але в 2010 році я перехворіла пневмонією, і на її тлі стався рецидив туберкульозу. Я знову потрапила до лікарні, після лікування в якій у мене з'явилася стійкість до ліків; це означало, що повністю перемогти хворобу мені не вдалося. З того часу я проходила лікування кілька разів і в стаціонарі, і амбулаторно.
Другий варіант для мене кращий, оскільки за час свого лікування в лікарнях надивилася всякого: образи, зневага, приниження там – звичайна справа, але найнеприємніше – підміна ліків. Це коли хворому пропонують купити і принести в лікарню дорогі ліки, а потім замість них лікують дешевими, мотивуючи такий крок тим, що доктор поміняв призначення, бо несподівано з'ясувалося: дешеві ліки більш ефективніші. При амбулаторному лікуванні такі "сюрпризи" не відбуваються, адже там є можливість віддати флакон медсестрі в руки безпосередньо перед процедурою, а не заздалегідь, як годиться в стаціонарі. Тим не менш, незважаючи на таке лікування, в 2013 році аналізи показали позитивну динаміку. Але потім – знову рецидив. Оскільки тепер у мене вже є стійкість до препаратів другого ряду, то вихід тільки один – застосовувати ліки третього ряду. Зараз із семи необхідних для лікування препаратів в Україні можна знайти тільки п'ять. І навіть ці п'ять купувати самій нереально – вони дуже дорогі. Мене поставили в лист очікування, призначили аналізи, зібрали консиліум лікарів, які повинні розписати мені схему лікування. На даний момент я чекаю їх вирішення і своєї черги".