Тільки на маївку у нас з'явиться можливість з'їсти нетепличну зелену цибулю і салат-латук. А до нового врожаю полуниці, черешні, кавунів, огірків і перців чекати і того більше! Як тут не страждати від весняного авітамінозу? Але виявляється, масштаби нестачі сезонних вітамінів перебільшені. А деякі чинники, далекі від гастрономії, можуть дійсно викликати дефіцит корисностей в організмі.
Отже, які твердження про весняний авітаміноз помилкові і чому? На ці питання нам відповіли експерти: Наталія Гордієнко, гастроентеролог, терапевт вищої категорії клініки Doctor Sam, і Борис Скачко, дієтолог, фітотерапевт, медичний блогер.
Миф 1: мізер фруктів – провокатор дефіциту
Вважається, що джерелом корисних речовин є свіжі сезонні овочі та фрукти, а їх ми не їли толком вже півроку, тому гіповітаміноз до весни практично гарантований. На ділі ж, щоб забезпечити організм, наприклад, вітаміном А, досить однієї великої моркви в день, вітаміну С – одного-двох яблук або склянки міцного відвару шипшини. Тому винятковість літніх овочів і фруктів перебільшена.
Крім того, "вітамінки" з грядки нерідко поступаються по спектру корисностей продуктам тваринного походження.
Так, овочі і фрукти бідні на цинк і мідь, що викликає стани, які обиватель приписує весняному авітамінозу. А саме: дефіцит цинку провокує випадання волосся, сухість шкіри, ламкість нігтів і проблеми у статевій сфері, міді – веде до порушень кровотворення, через що людина стає блідою і швидше втомлюється.
А скажімо, залізо, що міститься у фруктах і овочах, засвоюється нашим організмом не більше ніж на 7% – в той час як цей же мінерал в м'ясі, яйцях і рибі – не менше ніж на 70%.
Миф 2: Бідніють запаси всіх вітамінів
До весни істотно зменшується надходження всього трьох вітамінів: фолієвої кислоти (чемпіони по її змісту – листові овочі, а їх взимку ми практично не їмо); вітаміну С (він не накопичується в організмі в будь-який час року, а взимку через простуди до того ж витрачається швидше, беручи участь у виробленні інтерферонів) і вітаміну D (70% його виробляється нашою шкірою під дією ультрафіолетових променів, а сонячних днів в осінньо-зимовий період, на жаль, лише 3-4 на місяць).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Миф 3: Втома – вірна ознака авітамінозу
Брак сил навесні виникає з іншої причини: нам довго не вистачало сонячного світла. Дефіцит освітленості і ультрафіолету погіршує роботу відразу трьох головних систем: центральної нервової (звідси хандра і втрата працездатності), імунної (що робить нас вразливішими перед застудами, на боротьбу з якими організм витрачає ресурси), гормональної (сповільнюється регенерація клітин, різко знижується вироблення серотоніну, як наслідок – псується настрій, і мелатоніну, через що погіршується якість сну, і ми відчуваємо розбитість).
Миф 4: Термообробка їжі посилює проблему
Висока температура не впливає на мінерали, а структура вітамінів порушується лише частково. Навіть нестійка до зовнішніх умов молекула аскорбінової кислоти починає руйнуватися лише при 50°С і вище. Тому часточка лимона в чаї буде не менш корисною, ніж без неї.
Більш того, лікарі навіть рекомендують щодня частину фруктів і овочів вживати в пареному, тушкованому або вареному вигляді: після термообробки збільшується їх біодоступність, а значить, організм засвоює більшу кількість корисних речовин. Так що необов'язково мучити себе сирою капустою, якщо в такому вигляді вона вам не подобається.
Миф 5: Врятують вітаміни з аптеки
Дефіцит і надлишок корисностей можуть мати одну і ту ж симптоматику. Скажімо, як при нестачі вітаміну А, так і при його передозуванні шкіра починає лущитися. Без аналізу крові ви не можете знати, якої саме речовини не вистачає вашому організму, а тому легко можете заробити гіпервітаміноз, застосовуючи вітамінно-мінеральні комплекси: доза корисних речовин в них – на верхніх межах норми. А надлишок вітамінів і мінералів може навіть призвести до аутоімунних реакцій.
Миф 6: Проблему попередить здорове харчування
Якщо ви не знаєте, що таке фастфуд, а харчуєтеся різноманітними і здоровими продуктами, це ще не означає, що авітаміноз вам не загрожує: весь спектр корисних речей з їжі може отримати тільки абсолютно здоровий шлунково-кишковий тракт. В іншому випадку засвоєння організмом поживних речовин з продуктів значно знижується.
При цьому навесні ШКТ може відмовити у кожного з нас: кілька місяців поспіль ми майже не бачили сонця (що погіршує функції ендокринної системи, частиною якої є підшлункова залоза), а наш раціон був бідний на клітковину (що погіршує очищення кишечника і додає роботи печінки по виведенню токсинів).
Тому якщо хоча б іноді у вас виникає здуття живота, запор або діарея, нетравлення, дискомфорт в області шлунка або кишечника, ви обов'язково повинні відвідати гастроентеролога.