Художниця Ліліт Саркісян / Фото: Олександр Рибка, Сьогодні
"Якби я знала, як це буде важко, то ніколи навіть не починала б власний бізнес, мені б просто не вистачило сміливості," – чесно зізнається художниця і підприємець Ліліт Саркісян перед інтерв'ю. Зараз ми застали її в розпал змін. Кілька років вона працювала безкоштовно, потім відкрила свою справу і, досягнувши успіху, вирішила все змінити, нехай і ціною закриття декількох магазинів. Чому вона зважилася на це, як досягла успіху без художньої освіти і чому невдачі її мотивують – Ліліт Саркісян ексклюзивно для Сьогодні.Lifestyle.
Про перші soft skills
Я поступила на філологію, провчилася шість років і зовсім про це не шкодую. Мені допомогла моя освіта. Я завжди кажу, що якщо не знаєте, куди вступати – йдіть на мій факультет. Філологія – це загальноосвітня дисципліна, яка виховує в тобі soft skills – вихідні навички, що дозволяють будувати будь-яку кар'єру. Речі, яким мене навчали давно в університеті, настільки актуальні, що я навіть намагаюся навчити цьому своїх дітей.
Дивитися відео-інтерв'ю з Ліліт Саркісян:
Успіх – це тільки 20% творчості
Знаєте, так я взагалі б ніколи не подумала, що моє улюблене заняття потім стане і моєю основною професією. Хоча іноді мені здається, що краще б малювання так і залишалося моїм хобі. Багато хто думає, що я живу в атмосфері романтики, малюю собі, завжди в ейфорії. Не без цього, звичайно, але в основному моя робота нічим не відрізняється від вашої: мені теж потрібно дотримуватися жорстких дедлайнів, володіти винятковими навичками самодисципліни, стежити відразу за декількома процесами.
У будь-якій креативній професії творчість займає тільки 20%, все інше – це досить рутинні моменти: вміння комунікувати з клієнтом, вести бухгалтерію, розробляти стратегії розвитку. Професія художника – це повноцінний бізнес, і працює він за правилами будь-якої іншої компанії.
Яким би геніальним не був працівник, але якщо він підводить команду, то з ним потрібно прощатися.
Всі обмеження – в голові
Коли я тільки починала, то безкоштовно малювала ілюстрації буквально всім: друзям, дизайнерам, компаніям ... У мене ж не було ніякого художньої освіти, і я не була впевнена, що можу брати гроші за свою роботу, хоча всі межі у нас в голові. Багато приділяти часу освіті в цій сфері я не могла, тому що працювала і вчилася, щоправда, іншій спеціальності. Все змінилося, коли я зрозуміла, що у мене вже є повноцінне портфоліо і значна кількість замовлень від відомих фірм. Тепер я зможу сама взятися за будь-яке замовлення.
Зараз у мене два напрямки діяльності: робота з клієнтом для створення картин, розписи на стінах, ілюстрації і монобутик, де представлені тільки мої різні вироби і аксесуари.
Чим "грішать" люди творчих професій
До відкриття власної справи я працювала головним редактором самвидаву і сама багато співпрацювала з журналістами, художниками, фотографами. Знаєте, в певний момент я зрозуміла, що яким би не був геніальним працівник, але якщо він зриває дедлайн, підводить команду, то з ним потрібно прощатися. З таким ставленням до роботи нічого путнього не вийде.
Чи можна працювати без натхнення
Є різниця між просто "художником" і "комерційним художником". Коли моєї роботи чекає клієнт, то я не дозволяю собі просто сидіти і мріяти, коли ж то до мене прийдуть ентузіазм і бажання творити. Натхнення не з'явиться, поки просто не почнеш працювати. Дедлайн – це рамки і дисципліна, отже просто сідаєш і робиш. Причому, враховуючи всі побажання клієнта.
Натхнення не з'явиться, поки просто не почнеш працювати.
Я люблю порівнювати себе зі швачкою. До неї приходять з певними вимогами, і коли забирають нехай навіть неймовірної краси сукню, але зроблену зовсім не так, як хотів клієнт спочатку, – це брак. Художник може творити без оглядки на громадську думку, працювати, коли хоче і чекати міфічного натхнення. Якщо ж ти зробив зі свого хобі професію, то будь добрий, виконуй побажання замовника, але старайся залишатися вірним собі, своєму стилю і смаку. Мені важливо, щоб кінцевий результат подобався і мені теж.
Ось що мене точно надихає і стимулює – це невдачі. Я сама собі часто створюю перешкоди і проблеми. Навіть зараз, коли я повністю міняю модель свого бізнесу, закриваю точки продажів, розстаюся з деякими членами команди – це дуже складний процес. Але мої уявлення про продукт за ці три роки змінилися, і мені потрібен новий етап. Зміни – це страшно, але добре. Пам'ятаю, коли я розповіла про це, одним з перших мене привітав і підтримав Гарік Корогодський. Навіть успішний бізнес через деякий період потребує трансформації.
Як пережити невдачі
У мене було дуже багато різних невдач (посміхається). Раніше я багато чого не знала, не розбиралася в авторському праві, не вміла сформувати ціну. Пам'ятаю, як кілька днів майже цілодобово робила макет новорічних листівок для однієї великої компанії. Я тоді не працювала в фотошопі і будь-яка зміна – будь то колір чи деталь – перемальовувала вручну, потім сканувала і відправляла їм. Зрештою вони прийняли мало не початковий варіант. Але мені завжди важливо довести справу до переможного кінця, я сприйняла це як виклик, як це вони можуть мою роботу не прийняти? Ну ні!
У мене все стало виходити, коли я позбулася страху помилитися.
А одного разу мені сказали підписати договір про нерозголошення і про повну передачу авторського права за створені принти для бренду. Я ж тоді просто не знала, що в таких випадках потрібно і за роботу вимагати гонорар набагато вищий. Зараз я не починаю роботи без укладення договору і раджу всім ілюстраторам проконсультуватися з юристом, щоб убезпечити себе.
У мене ж все почало виходити, коли я позбулася страху помилитися і припинила спиратися на громадську думку.
Клієнт знайде тебе сам
Спочатку кар'єри я бралася за будь-які, навіть найабсурдніші замовлення, і все заради того, щоб отримати нехай навіть методом спроб і помилок, досвіду, якого бракувало мені. Зараз до мене вже є рівень довіри, і я можу сама обирати, з ким хочу співпрацювати. Я вірю, що люди притягують собі подібних, і мої клієнти ніколи не підуть до іншого художника. У мене є свій впізнаваний стиль, з моїми роботами легко ознайомитися.
Відсутність страху дуже розкріпачує, та й у мене немає мети заробити всі гроші світу. Отже тим, хто вже вийшов на професійний рівень, раджу не шукати клієнта, він знайде тебе сам. Продовжуйте вдосконалюватися і користуйтеся відповідними для вашої справи інструментами просування, наприклад, тими ж соцмережами.
Як працювати перфекціоністу
Перфекціоніст – це людина, яка постійно бореться з недосконалістю. Ось він зробив роботу, і вона йому вже здається недостатньо хорошою. Тут потрібно розуміти, що процес роботи над художнім об'єктом може бути нескінченним. Слід вчасно зупинитися і прийняти те, що робота вже зроблена.
Навіщо слід брати участь в колабораціях
Три роки тому вони були ключовою складовою мого бізнесу. Я тоді прописала в своєму бізнес-плані, що чотири рази на рік ми повинні робити колаборації з іншими брендами. Так я змогла популяризувати свій бренд і показати своє візуальне уявлення і світогляд більшій кількості людей. Я вірю, що загальні знання і досвід допомагають робити класний продукт.
Чому важливо купувати предмети мистецтва
Це нормально виробляти речі, які потрібні не всім, а тільки певній аудиторії. Мистецтво жити гарно полягає в тому, щоб бачити красу там, де її не помічають інші, нехай і за допомогою невеликих деталей. Можна ж купити просто стілець, а можна в незвичайному дизайні з нетипових матеріалів.
Незалежно від твого заробітку, навіть одна деталь може змінити життєвий настрій. Наприклад, коли дівчина одягнена в простий одяг, але вона нафарбувала губи соковитою червоною помадою, її настрій відразу ж покращився, вона стала відчувати себе інакше, а коли ти міняєш ставлення до себе самої, то ж оточення робить те ж саме.
Моя місія – прилучати естетику в щоденний побут за допомогою своїх робіт, не прив'язуючись до свят і нагод.
Читайте також:
- інтерв'ю із засновницею спортхабів Fizmat Яриною Присяжнюк : "Я знаходжу своїх людей, на яких мені не потрібно кричати";
- інтерв'ю з засновницею бренду Zv'yazani Ольгою Каретниковою-Котягіною і Наталією Осауленко: "Люди не сприймають того, що за українські килими потрібно платити;
- інтерв'ю з нутриціологом Софією Рожко: "Люди припинили перебувати в контакті з їжею".