Жінки навіть в найбільш напружені роки історії завжди хотіли бути красивими і стильними. Експерт моди Оксана Новицька та історик Олександр Кузнєцов розповіли нам, як війна вплинула на стиль радянських жінок і що воєнний час подарував модницям 1940-х років.
"Моделі сезону". У 1942-му в СРСР вийшло кілька номерів.
ГЛАМУР В ОКОПАХ: НОВИЙ ФАСОН
З початком війни вся легка промисловість перепрофілювалася на військові потреби. Але навіть в ті роки в СРСР кілька разів виходили модні журнали. В архівах бібліотек, наприклад, можна знайти радянський журнал "Моделі сезону", підписаний в друк у вересні 1942 року з накладом 100 тис. примірників. На ті часи це було небагато – для порівняння, тираж "Правди" доходив до 60 млн. прим.
Дівчатам на фронті (медсестрам, зв'язковий і т. д.) було не до краси. Перший час для них навіть не шили білизну і форму – їм просто давали чоловічу. У вільний час пані викручувалися як могли: шили з парашутної тканини білизну і нашивали білі комірці на форму. Повертаючись додому, вони продовжували носити військовий одяг. І не з хвастощів – просто інших речей не було.
На окупованих територіях все було по-іншому. Багато земель були зайняті німцями по два роки, і люди волею-неволею контактували із загарбниками, частково переймаючи їхній стиль життя. У кінотеатрах німці транслювали пропагандистські фільми, і місцеві жінки намагалися копіювати наряди, макіяж і зачіски акторок.
А в тилу жінки дізнавалися про нові тенденції завдяки гуманітарній допомозі, яку передавав Червоний Хрест. Хоча слідували їм далеко не всі: в тилу дівчата працювали на заводах, рили окопи, чергували в госпіталях, і тому замість блуз і легким сукням мали кирзові чоботи, тілогрійки і теплі штани. Крім того, багато хто свідомо одягався гірше, щоб їх не прийняли за "фіфочок", які продаються за помаду і панчохи.
Намагались слідкувати за собою.
Орлова – символ краси.
ЗАЧІСКИ І КАПЕЛЮХИ-МАСКУВАЛЬНИКИ
В умовах дефіциту модниці воєнних років робили капелюхи з клеєних газет, а з фіранок – косинки і шарфи. Головний убір був дуже важливий в той час: з його допомогою приховували брудне волосся – мило і гаряча вода в тилу були далеко не скрізь. Через це володарки довгих кіс часто зістригали їх, щоб рідше мити голову. Найпопулярніша зачіска тих часів – загладжене зверху волосся (так легше приколоти пілотку), яке ставало пишнішим донизу. Для укладання використовували настоянку лляного насіння або воду з цукром.
Гладенький верх і пишний низ.
ТРОФЕЙНА МОДА: В НІЧНІЙ СОРОЧЦІ В ТЕАТР
Солдати, повертаючись додому, часто привозили з собою трофеї з Європи. Серед них були і одяг, модні журнали, прикраси. Зголоднілі по всьому красивому радянські жінки з жадібністю вдивлялися в дивовижні моделі і намагалися їх копіювати. Багато з них вперше бачили журнали мод; з вирізками звідти вони йшли в ательє і просили зробити щось максимально схоже на вподобаний одяг.
Трофейний одяг настільки відрізнявся від того, до якого звикли прості радянські люди, що справа часто закінчувалося конфузом. Жінки не могли уявити, що білизну можуть робити з шовку з дорогою вишивкою, і тому могли прийти в театр в нічній сорочці, думаючи, що це вечірнє вбрання. До слова, одягти трофейне соромітним не вважалося: актриси навіть фотографувалися в такому одязі для своїх портретів.
Крім того, повоєнний час подарував популярність прикрасам з гранатами, маленьким наручним годинникам і хутряним виробам.
Хутро було популярним.
ЗА КОРДОНОМ
У багатьох країнах Європи під час війни прийняли спеціальну програму, за якою заборонялося використовувати в легпромі будь-яку сталь. Майстрам взуття довелося викручуватися, і вони придумали заповнювати простір між підошвою і каблуком корковим деревом. Вийшло не тільки симпатично, але і зручно. Також з'явилося поняття сумок з соломи і рукавичок з тканини – шкіра теж йшла на військові потреби. Стає популярною яскрава пластикова біжутерія.