З подарунками і гостинцями житомирські волонтери поїхали провідати родину військовослужбовця 30-ї бригади, який пропав без вісті. Солдат Олександр Фурман воював на Луганщині. Останній раз його бачили в травні 2014 го в бою під Рубіжним. З тих пір родина не отримувала про нього ніяких новин, – йдеться в сюжеті zhitomir.info.
"Про нього нічого так і не відомо. Єдине – недавно мене викликали в міліцію, завели кримінальну справу про те, що його утримують в неволі. Сказали, що це були старі відомості, а про те, що з ним зараз, ніхто не знає і розслідування ніхто не веде", – розповідає дружина бійця Ольга Фурман.
Вдома на тата чекають 5-річна Марина, дворічна Олександра і однорічний Максим. Він народився вже після того, як боєць зник. Велика родина тісниться в двох кімнатах старої сільської хати. Але і цей будинок належить родичам – власного житла у багатодітної мами немає.
За аналізом ДНК серед невідомих загиблих Олександра Фурмана не знайшли. Ольга і діти виживають за зарплату бійця, але в травні виплати припиняться. Пільг від держави родина не отримує, на квартирну чергу їх також не ставлять.
"Нам сказали, що треба подавати в суд, щоб його визнали безвісно зниклим, судовим рішенням, що він загинув, а тільки тоді я сама зможу зібрати і подати всі документи, щоб стати в чергу", – каже Ольга.
Ходити по кабінетах чиновників з трьома маленькими дітьми Ольга не може. А ще каже – морально важко прийняти рішення і звернутися до суду, тому що в сім'ї впевнені – Олександр не загинув.
"Я не відчуваю, що його немає. Я знаю, що він живий. Що йому теж важко, як і нам сьогодні без нього, без господаря, який був у нас один на весь будинок", – говорить мама зниклого військовослужбовця Раїса Балюк.
Поки жінки розповідають, волонтери уважно слухають і відразу ж записують всі їхні потреби.
"Через три місяці я сюди приїду з німцями, вони привезуть матеріальну допомогу, по-друге, бачу рюкзак є, а в школу треба готуватися, тобто в школу треба все зібрати. Тут потрібна допомога від влади. По-перше, щоб сюди голова сільради хоча б раз на місяць приходив, запитував, як справи з колодязем, як справи з дровами. У дворі – як на фронті бруд – його треба асфальтувати", – відразу зазначає волонтер Олег Бойко.
Щоб отримати відповіді, чому молода мама сама залишилася з проблемами, волонтери разом з дружиною бійця їдуть до голови облдержадміністрації. Він обіцяє розібратися, чому не працюють чиновники на місцях, і приєднатися до пошуків чоловіка.
"Наскільки я розумію, сьогодні він в статусі полоненого, з ваших слів, але це не підтверджена інформація. Тому для того, щоб ми почали якийсь рух, мені потрібно офіційне звернення від вас з описом ситуації. Поїду до Кабінету Міністрів, зустрінемося з міністром оборони, з ним переговоримо і поставимо, що потрібно з'ясувати, де і що з вашим чоловіком зараз реально відбувається", – говорить голова Житомирської ОДА Сергій Машковський.
Після цієї розмови у Ольги знову з'являється надія, що її справа таки зрушить з місця. "Може дійсно допоможуть в пошуках мого чоловіка. В якому він стані не був, аби вдома", – говорить вона.
Нагадаємо, понад 2600 українських військовослужбовців загинули і понад 9000 отримали поранення з початку агресії Російської Федерації в лютому 2014 року, заявляють у Міністерстві закордонних справ України.