Ми порахували, скільки булок хліба можна купити на одну зарплату.
Особливості природних умов, різноманітність культур і традицій привели до того, що на землі існує безліч варіацій хліба: в одних куточках земної кулі обожнюють кукурудзяні коржі, в інших – парові пампушки, по-третє – буханки-торти. Якими б не були смакові пристрасті, хліб є одним із головних показників рівня життя.
"Сегодня" зіставили середню зарплату в великих містах і вартість звичайної буханки в супермаркетах і з'ясувала, що найкраще йдуть справи в Австралії: тут середньостатистичний житель може купити на зарплату майже 2000 буханок в місяць! Трошки відстає в цьому плані Японія: на ніс доводиться 1900 "хлібів". В успішних Америці, Європі, Скандинавії цей показник становить в середньому 1500 буханок. Україна, на жаль, знаходиться в "хвості поїзда": через обвал національної валюти на середню зарплату ми можемо купити всього 600 буханок. Приблизно так само йдуть справи в Узбекистані, Ірані, Ямайці та Болівії. Але, на щастя, нам дуже далеко до Ефіопії і Танзанії, де зарплати вистачає всього на 40-50 буханок.
ВПОДОБАННЯ. Аналітичне агентство Mintel наводить цікаві факти про світовий ринок хлібобулочних виробів за останні кілька років. Перш за все, спостерігається мода на продукцію, виготовлену за азіатськими рецептами. Наприклад, такі види хліба, як наан і піта, купує кожен третій житель Великобританії. Також в Європі у великій пошані хлібобулочна продукція, яка позиціонується як екологічна, про що свідчать написи на упаковках: "Без добавок і консервантів".
Далі за популярністю йдуть хліби гіпоалергенні, цільнозернові, без глютену. У нашій країні структура споживання хліба (за даними Аграрного інформаційного агентства Agravery) має такий вигляд: хліб пшеничний – 39% від загального обсягу ринку, пшенично-житній – 30,3%, булочні вироби – 21%, здоба – 5%, вироби сухі або тривалого зберігання – 2,5%, пироги, пиріжки, пончики – близько 2%. До речі, за останні 25 років виробництво хліба в Україні знизилося в 5,6 разу.
З одного боку, українці частіше стали замінювати хліб на більш здорові продукти і оригінальну випічку. З іншого – через кризу, подорожчання енергоносіїв і сировини, зниження купівельної спроможності закрилося безліч пекарських підприємств.