Джазмен Хербі Хенкок: "Якщо не веселишся на сцені – тобі там не місце"

14 липня 2015, 12:30
Легендарний джазмен розповів, як сміється над собою і чим його заманив Львів

Хенкок. Кожен виступ рясно наповнює динамічними імпровізаціями. / Фото: Сергiй Ревера

Представляючи Хербі Хенкока, досить сказати, що це – жива легенда: 14 "Греммі" і "Оскар" за кращу музику до кінофільму "Близько опівночі" (1986). А ще – записи з найвідомішими джазменами світу, наприклад, Майлзом Девісом і Вейном Шортером. Цього року Хенкок відзначив своє 75-річчя, але коли бачиш його на сцені, повірити в це важко – настільки живо і пристрасно він виконує свої композиції і імпровізує. "Сегодня" вдалося поспілкуватися з Хенкоком на ювілейному Alfa Jazz Fest у Львові.

"Джаз – це не тільки музиканти, але й ті, хто слухають його"

ОСОБИСТА СПРАВА. Музика Хенкока викликає різні емоції: одні в захваті від його своєрідною еклектики на клавішних, для інших його композиції місцями різкі. Одне відомо точно – байдужим не залишається ніхто, особливо якщо чують його наживо. Його композиції важко віднести до одного жанру: вони поєднують в собі елементи року і соулу поряд з вільними елементами джазу. А його імпровізації, без яких не обходиться жоден виступ, включають унікальну суміш джазу, блюзу і сучасної класичної музики.
Музичний талант у Хербі проявився дуже рано, адже він був вундеркіндом: у сім років відправився вчитися грати на піаніно, а в 11 років років вже грав Концерт для фортепіано № 5 Моцарта з Чикаго симфонічним оркестром. До слова, юний Хенкок відчував пристрасть не тільки до музики, але й до науки, особливо електроніці. Він отримав дві освіти: в галузі музики та електротехніки в коледжі Grinnell.

Реклама

Попрацювавши в 60-х в групі Майлза Девіса, Хенкок визначився з тим, якою він бачить роль джазової ритм-групи, і став одним з перших "скульпторів" жанру пост-бібоп. Він був серед джазменів-піонерів, які почали поєднувати, здавалося б, непоєднуване – синтезатори і фанк. При цьому, незважаючи на всю експериментальність, його музика мелодійна і доступна для масового слухача, завдяки чому в США і Європі джазмен став популярний не лише серед завзятих любителів джазу, а й серед поп-меломанів. Найвідоміші соло-роботи Хенкока – Watermelon Man, Maiden Voyage і Chameleon, а також сингли I Thought It Was You і Rockit.

В УКРАЇНІ КОМФОРТНО. З головного фестивального майданчика Alfa Jazz зазвичай не дуже говіркий під час виступів Хенкок, все ж подякував публіці за жаркий прийом і зізнався, що вперше у Львові і просто зачарований ім. І хоча спочатку на фестивалі було обумовлено, що політичні теми артисти обговорювати не будуть, Хенкок перед концертом відзначив, що Україна дуже потрібен джаз – і саме зараз. "Джаз – це музика, несуча надію. А те, чого потребує кожен з нас – це надія і сподівання. З часів свого виникнення джаз виконує дипломатичну функцію. Він існує для того, щоб ріднити і зближувати людей", – сказав Хенкок. Забавно, але на питання про те, чому ж його все-таки заманили в Україну, музикант мовчки поліз у кишеню, дістав доларову купюру і показав її. "Ось цим, а чим же ще!", – І посміхнувся у відповідь.

Виявилося, що Хенкок, незважаючи на свою значну положення в світі музики і серйозний зовнішній вигляд, вміє над собою посміятися. "Музиканти, яких ви бачите на сцені – не просто артисти. Ми такі ж люди, як і ви. І частина нашого життя полягає в тому, що нам доводиться частенько сміятися над собою. А інакше ніяк! Якщо ти не веселишся на сцені, значить, тобі там не місце", – підсумував Хенкок.