Ідеальний костюм, краватка, білосніжна, як перший сніг сорочка, дорогий годинник на руці... У такому вигляді на майстер-класі "Стратегія бізнесу як стратегія в шахах" перед киянами з'явився 51-річний чемпіон світу з шахів Гаррі Каспаров. Людина, яка займає 25-е місце в сотні геніїв, зараз консультує таких монстрів, як Google, IBM, GE. У Києві він не грав у шахи, а багато говорив про політику та бізнес (зустріч тривала близько двох годин). Однак слухачі, які прийшли до Каспарова за еліксиром від усіх проблем (заплативши при цьому за квитки від 1 до 3-х тис. грн), були розчаровані, мовляв, чекали від генія практичних порад по бізнесу, але нічого конкретного так не почули. Більш того, на пряме запитання про те, як зробити бізнес успішним, Каспаров відповів: "Ніяких секретів у мене немає! І сам я бізнесом не займаюся". "Сегодня" побувала на закритій зустрічі і послухала, про що говорив Каспаров з українцями.
Про Україну
"Коли робиш щось нове, шанси завжди невеликі. Ніхто удачі не гарантує. Але коли опускаються руки, згадайте, які шанси були у Колумба доплисти до того місця, яке навіть і на карті не позначено. Коли думаєте про ступінь ризику, уявіть, що приходить до вас Фернандо Магеллан і просить грошей на експедицію. Які шанси у нього отримати 5 гривень? Ви ж проводите початкові дослідження, питаєте, чи є карта, він говорить, що ні. На питання: "Куди пливете?" – Відповідає: "Не знаю, є думка, що Земля кругла" ... Зрозуміло, що Колумб і Магеллан успіху добилися, але потрібно так само пам'ятати і про неповерненців, які зазнали невдачі. Нове вимагає жертв, і якщо ми позиціонуємо себе, як людство, то повинні цей ризик на себе брати. В Україні зараз є необхідні інгредієнти, щоб побудувати дієздатну політичну систему".
Про Путіна
"Я б порівняв політику Путіна з покером. У цій грі не так важлива якість карт, які ви викидаєте, – набагато важливіше психологія. Для Путіна сьогодні зовнішня агресія стає способом політичного виживання. Історія розвивається по спіралі, і сьогодні ми знаходимося в точці, яка перегукується з 30-ми або 60-ми роками. Для Путіна спроба зібрати російські землі з метою відновлення імперії – не зовнішньополітичні акції, а спроба виправдати власне нескінченне перебування при владі. Він контролює всі телеканали, всі струмочки пропаганди, але не контролює цифри в обміннику. Це незалежна величина, яка владі не підпорядковується. І для того, щоб компенсувати економічні негаразди, з якими стикається країна, потрібна зовнішня агресія".
Про політичний прогноз
"Перше, що мені очевидно, – путінський режим не може еволюціонувати. Вибори є фікцією, і в їх результаті нічого не змінюється. Це приводить нас до думки, що режим може впасти тільки в результаті якихось насильницьких дій. Питання тільки в обсязі цих дій і наслідки, які будуть після них. У Росії одні й ті ж гравці на політичній арені – Жириновський, Чубайс, Зюганов. Скільки вони років вже там, двадцять? Стагнація на вищому рівні підтримується в суспільстві, ні в кого немає корпоративного інтересу щось змінювати. Але режим перестав адекватно реагувати на виклики часу. Успішний диктатор тому й успішний, що з роками скорочує коло людей, які мають до нього доступ. На сьогоднішній день стійкість путінського режиму пов'язана з тим, що основна частина російського істеблішменту і раніше боїться хаосу в післяпутінській Росії, ніж самого Путіна. Європейські та американські бюрократи дуже не хочуть вступати в зіткнення з Путіним, але поступово приходять до думки, що він своїми діями руйнує світовий порядок. І це набагато небезпечніше, ніж конфронтація з російським президентом. Однак, на жаль, чіткого меседжу із Заходу про те, що збереження Путіна при владі абсолютно неприйнятне і буде вести країну до катастрофи, російській еліті поки не послідувало. Я не знаю, яким буде точний сценарій краху режиму. Але можна говорити з 100%-ою впевненістю, що Путін помре в Кремлі. А от коли і як це станеться... Тут, як в анекдоті, є хороша новина і погана. Погана в тому, що ми цього не знаємо, а хороша – що він теж цього не знає. Світ повинен пам'ятати Гітлера, а Путін – те, що з Гітлером сталося. Головна небезпека в тому, що російська пропаганда вже перейшла в режим пропаганди 30-х років: "Путін – Росія, Росія – Путін, і без Путіна Росії не буде". Страшно, що це сидить у свідомості вождя, у якого палець на ядерній кнопці. Але як природний оптиміст я вірю, що скоро настане момент, коли оточення Путіна зрозуміє, що краще його позбавити можливості дотягнутися до цієї кнопки".
Про Крим
"Те, що зараз відбувається в Москві, – це розплата. Психологія, що "Крим наш" – це психологія халяви. Без єдиного пострілу забрали, так чому не забрати? Але люди повинні усвідомлювати, що політичної халяви не буває. Німці це зрозуміли в 1945 році. Хотілося б, щоб урок, який отримає за цю халяву Росія, не був би таким же хворобливим, як для німців".
Про шахи
"Мене часто запитують, чи граєте ви в азартні ігри. Ні, всю удачу я розтратив за шахівницею. Торкатися до ігор, в яких потрібно удача, мені не можна – вона залишилася там, в матчах з Карповим.
Активно в шахи не граю вже 10 років. Я живу в зовсім іншому ритмі і зіграти серйозну 6-7-годинну партію вже неможливо – не буде потрібного рівня концентрації. Я можу зіграти бліц, можу в швидкі шахи. Коли грав турніри і матчі, для мене це був безперервний робочий цикл, який міг тривати кілька тижнів. А зараз, коли даю сеанс одночасної гри, – це дві-три години, намагаюся навіть чай або каву не пити, щоб не відволікатися, адже потім дуже важко втягуватися назад в процес. Якщо доводите до автоматизму якусь дію, то краще в ньому перебувати. Але інтересу до гри я не втратив – я популяризую шахи, працюю з молодими хлопцями. І навички ігрові не розгубив, хоча зрозуміло, що це вже не та творчість. Будь-яка людина втомлюється: мені ж не 25 років, а вже 51, але при цьому я вважаю, що якщо тримати себе в тонусі, то можна легко перемикатися між роботою і відпочинком. У мене немає проблеми вільного часу, завжди можна знайти спосіб чимось себе зайняти і дізнатися щось нове. Тим більше коли є діти і стільки джерел інформації, які з ними потрібно подивитися і прочитати. "Володар кілець" і "Хоббіта" – це у нас сімейне. Моїй доньці 8 років, вона знає англійську, і все це вивчила напам'ять".
Про бізнес
"Чому на початку 90-х я не став бізнесменом, хоча міг би, наприклад, все прорахувати? У кожного в житті є своє призначення. І кожна людина розуміє ліміт своїх можливостей. Бізнес вимагає інших якостей, яких у мене немає. Займатися бізнесом у мене вийшло б набагато гірше, ніж грати в шахи".
Про питання і відповіді
"Набагато важливіше задати нове питання, ніж знайти нову відповідь. Нам завжди здається, що важливо дати правильну відповідь. Але історія починається з питання. Правильна постановка питання визначає все інше. Геніальна цитата Пабло Пікассо звучить так: "Машини марні, тому що вони дають тільки відповіді". Ви не можете нескінченно збирати інформацію: в якийсь момент інтуїція повинна сказати вам "стоп", і ви повинні прийняти рішення. Нам здається, чим більше інформації ми зберемо, тим правильніше буде відповідь. Це помилка, тому що для того, щоб стати успішним і просунутися вперед, потрібно зробити щось нове".
Майстер-клас Гаррі Каспарова "Стpaтeгія бізнесa як cтpатегія в шахматаx" пройшов у Києві на майданчику FEDORIV Hub