Фігура батька - одна з найважливіших
Відносини з батьками в дитинстві – той фундамент, на якому дорослі потім будують своє життя і спілкування з навколишнім світом. Дуже часто зв'язок з батьками – це клубок різноманітних почуттів, де зліплені разом і хороше, і погане. Розділяти ці почуття і вирішувати особистісні проблеми дорослих дітей доводиться вже психотерапевтів. Три тижні тому ми говорили про образи на маму, а сьогодні торкнемося батьківського варіанту цього почуття. Розібратися з ним допомагали процесуальний психолог Лілія Чиж і фахівець з феноменології Юлія Кеня.
УКОЛ ОБРАЗИ
Важливо знати, що образа на батька може виникнути не тільки в тому випадку, якщо він був відверто асоціальною типом і цілеспрямовано знущався над дитиною, але і в досить благополучних на вигляд ситуаціях. Дуже часто психотерапевти стикаються з такими випадками: тато не пив, не гуляв, заробляв гроші, але одного разу щось сталося, і дитина не отримала від батька очікуваного. Це може бути абсолютно банальна ситуація – тато не зміг купити іграшку (не вистачило грошей) або не зводив в обіцяне кіно. І ось – образа готова. Більш яскравий і наочний приклад: тато хлопчика довго не живе з ним, дитина чекає, переживає, в день зустрічі біжить до нього, розкривши обійми, а тато при цьому залишається холодним (не обійняв, наприклад, тому що втомився). В результаті дитина замість очікуваного отримала травму відкидання. А з нею причепом і масу почуттів – від відчуття власної неповноцінності (адже дитина думає так: "Батько не хоче зі мною гратися, тому що я поганий") до відчуття небезпеки і ворожості світу.
РАПТОВИЙ ПРОЯВ. Відбиток таких образ залишається на все життя. При цьому такі складні і неприємні відчуття зазвичай витісняються і капсулюються: дитина не йде розбиратися, чому тато так вчинив. Йому легше заховати образу подалі, не думати про неї кожну секунду і як би забути. Для нього так легше, і це логічно. Однак непрожита і незрозуміла образа нікуди не дівається: у неї є властивість даватися взнаки в якійсь непередбачуваній ситуації. При цьому усвідомлюватися це почуття не буде, просто в якійсь ситуації людина буде вести себе певним чином, не розуміючи, чому діє саме так.
СИТУАЦІЯ-ЛАКМУС
Розписати, як кожна ситуація вплине на подальше життя, неможливо, адже варіантів мільярди. Однак є життєві "лакмусові папірці" (ситуації), за якими можна зрозуміти, що такі неприємні почуття, як образа, ненависть, злість, були і досі заважають жити.
НЕЛЮБОВ І КОНКУРЕНЦІЯ. У житті жінок індикатором поганих відносин з татом будуть невдалі стосунки з чоловіками. У житті чоловіків образа на батька вилізе на-гора невмінням дружити з представниками сильної статі. Зазвичай такі чоловіки будують своє життя так, щоб якомога рідше перетинатися з людьми своєї статі або ж конкурують з ними.
ПАСТКИ ПОЧУТТІВ
Зрозуміло, що для зміни ситуації одного розуміння, що образа була і до сих пір живе всередині, недостатньо. Мало того, зізнатися собі в цьому може далеко не кожен, адже таких почуттів прийнято соромитися і уникати. Таким чином людина потрапляє в пастку: в душі повно неприємних відчуттів, в яких вона не може зізнатися навіть самій собі, тому що саме це визнання також неприємно. У підсумку почуття ховаються глибше, але при цьому б'ють по голові ще болючіше.
Я ВЖЕ. Ще одна пастка може полягати в тому, що людина усвідомила проблему і начебто пропрацювала її, але насправді закопала подалі. Тому, працюючи з образою, намагайтеся не тільки йти вглиб, перериваючи тіні минулого, а й будьте уважні до свого життя. І якщо ви бачите, що ситуація не змінюється, шукайте інший шлях.
ЩО РОБИТИ
Добре, що діти виростають. Тому що кожна доросла людина, якщо хоче, може впоратися з ситуацією, при цьому не загнавши її зусиллям волі глибоко під лід, а визнавши почуття (образу, ненависть, злість) і проживши їх. І тоді вони ніби розчиняються самі собою. Оскільки почуття в момент появи запам'ятовуються тілом і потім живуть в ньому все життя, то і найбільш ефективними практиками при роботі з тілом будуть тілесні. З їх допомогою можна відчути образу, буквально побачити її образ (той, який сам приходить на розум), місце дислокації, визнати, що вона була і що ви її вже пережили. Робити це краще з психологом.
САМОДОПОМОГА. Є для роботи з образою і способи екстреної допомоги. Вони не вирішать проблему, але допоможуть усвідомити негативні почуття і не закопати їх ще глибше. У такій швидкій терапії вам теж допоможе власне тіло. Як тільки відчуваєте злість/образу і вже ось-ось будете готові зірватися, скажіть собі (краще вголос): "Як же я злюся!". Відчуйте, в якому місці у вас клекоче, а також зверніть увагу, дихайте ви в цей момент чи ні. Останній пункт важливий, тому що зазвичай під час шоку людина затримує дихання. Якщо не дихайте, командуйте собі: "Вдих/видих". Завдяки цим трьом діям (усвідомлення, знаходження місця в тілі і дихання) ви хоча б частково пропрацюєте проблему, послабити її клешні, а не просто відреагуєте емоцію звичним способом – тарілкою об підлогу. Метод биття теж допомагає, але постійне його використання призводить до того, що над образою виростає ще один рівень захисту, а сама вона нікуди не дівається.
БАТЬКО НЕ БОГ. "Для дітей дорослі – завжди величезні фігури, – каже Юлія Кеня. – Вони старші, досвідченіші, і, поки ми маленькі, більше нас і фізично. Всі ці складові створюють в дитячому уявленні образ батьків у вигляді богів. Саме тому образи на них настільки сильні, адже неприйняття з боку Бога практично дорівнює смерті. Фразу "Мене не любить Бог" або "Бог хоче мене знищити" навіть вимовити страшно, адже зрозуміло, що будь-який намір Бога виповниться, оскільки він може все. Тому дорослому легше впоратися зі своєю дитячою образою, адже він вже може усвідомити, що його батьки – люди, які знали страх, образи, хвороби, безгрошів'я, страждання так само, як і всі інші. І коли раптом розумієш, що іграшку тато не купив не тому, що хотів образити, а просто тому, що не зміг знайти грошей на неї, а не обійняв, тому що був, наприклад, на підпитку і не хотів дихати на дитину алкоголем, то і образи пройдуть самі собою.