Дитячий психолог: чому він потрібен дитині і коли варто звертатися за допомогою

7 листопада 2019, 11:37
Основні кризи дитини припадають на один рік, три, шість, одинадцять-тринадцять років

/ Фото: Pexels

Дитинство завжди асоціюється з безтурботним періодом, коли немає ніяких робочих стресів, побутових обов'язків і сірих буднів. Але насправді, дитинство – час не тільки для веселощів та ігор, але і важливий період становлення психіки і формування особистості, в якому батькам часто не просто розібратися без допомоги фахівця. Хто такий дитячий психолог і чому він потрібен дитині, розповіла Ірина Левицька, керівник центру "Дитинологія особливого розвитку" медичної мережі "Добробут".

Віра Брежнєва зізналася, що ходила до психолога опрацьовувати дитячі проблеми – дивіться відео:

Реклама

Як дорослішає дитина

Дитина з моменту народження – це чистий аркуш, який наповнюється фарбами через взаємодію з зовнішнім середовищем. Голоси батьків, дослідження предметів на дотик, колір, форму, розмір, спілкування з дорослими і однолітками впливають на формування особистості дитини більше, ніж ми, дорослі, іноді думаємо.

Важливі етапи розвитку дитини виначаються віковими кризами. Це переломні моменти, коли батькам здається, що вони не розуміють власну дитину.

Реклама

Основні кризи припадають на один рік, три, шість, одинадцять-тринадцять років.

За перший рік життя дитина проходить період сенсорної інтеграції: вчиться сприймати світ через органи чуття і починає з ним взаємодіяти. Кризу цього віку пов'язують із першими кроками або словами дитини.

У три роки малюк починає активно спілкуватися і ставити батькам дуже багато запитань. Дитина переживає умовний період сепарації, який може відображатися неслухняною, з погляду батьків, поведінкою.

У шість-сім років на дитину чекає важливий крок – початок навчання в школі. Різка зміна середовища і новий рівень вимог провокують великий стрес у дитини.

Реклама

В одинадцять-тринадцять років із початком пубертатного періоду на підлітка чекають нові емоції і настрої, які супроводжують статеве дозрівання.

Читайте також:

"Під час кризи дитина переживає як внутрішній конфлікт, так і конфлікт із навколишнім світом. Але це – нормальна і невід'ємна частина розвитку. Батькам у цей період не просто, але не варто звинувачувати малюка. Щоб спростити собі і дитині цей період, краще звернутися до фахівця – психолога", – радить Ірина.

Варто також враховувати ще один важливий аспект. Дитина може пропустити або не здолати якийсь із етапів розвитку, не отримати необхідні навички: через середовище або власні особливості. У такому випадку їй буде складно розвиватися далі. Такі прояви можуть бути викликані розладами аутистичного спектру, синдромом дефіциту уваги, затримками розвитку або іншими станами у дитини. Вони піддаються корекції, але її ефективність безпосередньо залежить від того, наскільки рано почати працювати з дитиною.

Тому якщо ви бачите, що малюк не може почати говорити, не спілкується з вами або з однолітками – варто якнайшвидше звернутися до фахівця.

Як проходить сеанс у дитячого психолога

Для маленької дитини діагностична консультація триває близько 45 хвилин. На першій зустрічі психолог знайомиться з дитиною і батьками разом, а потім займається з дитиною. Заняття починається в легкій ігровій формі: фахівець із дитиною грають і знайомляться, спілкуються про те, як пройшов день, що хорошого або що не дуже трапилося.

Протягом заняття психолог використовує різні підходи ігрової і арт-терапії, засновані на наукових методах психодіагностики, щоб краще зрозуміти дитину і налаштувати її на співпрацю.

За допомогою проективних методів – наприклад, малювання, психолог може дізнатися про несвідомі страхи та переживання дитини, щоб підібрати правильний підхід до психокорекції та розробити рекомендації для батьків.

"Для дітей із розладами аутистичного спектру і іншими особливостями розвитку заняття проводяться в сенсорній кімнаті або кабінетах зі спеціальним обладнанням. Завдяки їй дитина в грі розвиває координацію рухів, вчиться фокусувати увагу, спілкуватися, обслуговувати себе – одягатися, користуватися посудом. Для малюка такі заняття не набридають і не шкідливі, але вони дуже допомагають розвитку", – пояснює Левицька.

Після заняття психолог спілкується з батьками, розповідає про успіхи дитини і ставить уточнюючі питання, якщо вони виникли. Після кожних трьох-п'яти дитячих консультацій прийнято робити одну консультацію з батьками – адже від них в першу чергу залежить психологічний стан і розвиток дитини.

Робота дитячого психолога – це і робота з батьками теж.

Дещо відрізняється робота з підлітками. На першій сесії або двох психолог також спілкується з дитиною і батьками, знайомиться. Але в подальшому важливо, щоб підліток виявляв бажання і готовність працювати з фахівцем. Наводити його на сесії під примусом – не корисно і навіть шкідливо.

Робота з психологом – це не разовий похід в лікарню, як до стоматолога чи на щеплення. Така співпраця – це тривалий процес, до якого залучені і дитина, і фахівець, і батьки, а слідувати рекомендаціям потрібно не тільки в кабінеті у психолога, а і вдома.

Коли слід звернутися до психолога

"Я раджу звертатися до дитячого психолога в профілактичному порядку. Батьки самостійно і навіть лікар-педіатр далеко не завжди можуть оцінити, чи правильно відбувається розвиток дитини, чи має вона достатні навички в своєму віці. Тому важливо консультуватися у дитячого психолога з маленькими дітьми", – радить Ірина.

За її словами, періодичні консультації позитивно впливають на взаємодію батьків з дитиною і допомагають краще розуміти один одного.

Бувають випадки, коли допомога дитячого психолога необхідна: дитина погано адаптується в садку, досить складно знайти спільну мову в родині, різко починає поводитися нехарактерно для себе або агресивно.

Читайте також:

Важливо звернутися за допомогою, якщо дитина пережила травмуючу подію: різка зміна оточення, смерть когось із родини, тяжку хворобу з перебуванням в лікарні. Батькам може здатися, що малюк нормально адаптується до змін, і дуже часто на дитячій сесії батьки навіть забувають сказати психологу, що сім'я недавно переїхала або батьки розлучилися. Для дорослих це може пройти спокійно, але сильно вплине на психологічний стан дитини.

Ще одна тривожна ознака: якщо дитина часто хворіє. Психіка маленьких дітей не може перетравити всі стреси і емоції, тому часто вони соматизують.

"Ми не можемо вберегти свою дитину від усіх негативних емоцій, травмуючих подій або несподіваних новин, але ми завжди можемо вчасно звернути увагу на тривожні зміни і звернутися за допомогою. Дитячий психолог допоможе вам краще розуміти свою дитину, а дитині – спокійно розвиватися, відповідно до віку, формуючи свою особистість", – підсумувала Ірина Левицька.

Тим часом ми з'ясували, як навчитися домовлятися з дитиною: П'ять ефективних способів.