Програмісти легко можуть працювати віддалено. Фото: AFP
Бути програмістом – престижно. Але, як отримати гарну профільну освіту і, як потім знайти собі роботу в Україні і за кордоном, розбирався сайт Сегодня.ua.
"Мій чоловік – тестувальник. Це означає, що багато мені заздрять. Наприклад, коли на вихідних мені ліньки готувати, я можу поснідати в кафе, приїхавши туди на таксі. Але ще це означає, що я майже не бачу його будинку, а всі побутові питання краще обговорювати в скайпі, навіть якщо чоловік знаходиться в сусідній кімнаті", – зазначає Юлія Максимейко.
За її словами, це також означає, що жоден відпустку він не проведе без комп'ютера, а перед сном буде читати не легкий детективний роман, а допомогу по Python або введення Latex.
"А ще це іноді означає, що замовник з іншого континенту жадає особистого спілкування, і сьогодні ти дізнаєшся, що післязавтра чоловік летить в США. Летить на тиждень, але залишається на місяць, тому що за тиждень всі питання не наважилися. Звідти абсолютно раптово доводиться летіти в Індію, де інша частина команди теж ніяк не в силах розібратися без нього", – розповідає про подробиці роботи свого чоловіка Юлія.
При цьому вона додає, що іноді такі переїзди чоловіка можуть вилитися і у великій переїзд всієї родини: "А трохи пізніше може статися, що в рідному місті просто більше немає вакансій, якіі відповідають досвіду і амбіціям, і тоді доведеться шукати проект в місті побільше і всім караван-сараєм переїжджати туди".
В Україні, за різними підрахунками, 74 000 – 100 000 айтішників. Вважається, що це одна з найбільш високооплачуваних професій в країні. Ми поговорили з двома десятками програмістів і з'ясували, як вони прийшли в професію і так чи легко бути українцем в IT.
"Коли в резюме я бачу: "суші-кухар", а наступним пунктом "тестувальник", я розумію, що людина прийшла виключно заради грошей. Мені хочеться бачити в майбутнє співробітника інтерес і захопленість своєю справою", – Олексій, тім-лід, 9 років у IT.
Зарплата програміста, як правило, виражається в доларовому еквіваленті і може перевищувати сотню тисяч гривень. Але стартова цифра не така вже й висока: наприклад, зарплата джуніора в Харкові становить 300-600 доларів в місяць, ті ж гроші можна одержувати, працюючи таксистом або навіть кур'єром.
Куди піти вчитися?
Стати Джуніором найпростіше, отримавши IT-спеціальність у ВНЗ. Програмістів готують майже всі українські університети, включаючи педагогічні. Але виш не дає практично нічого з того, що знадобиться для роботи в майбутньому. Зате дає занадто багато того, що не знадобиться ніколи.
Скажений темп розвитку технологій вимагає, головним чином, постійного самовдосконалення, межі якого не існує. Далеко не всі українські айтішники навчалися своїй спеціальності у ВНЗ, але все без винятку використовують в роботі те, що вивчили самі. Для деяких мови програмування, вивчені самостійно – вдома, після роботи – стали основними.
"Доучуватися доводиться постійно, щохвилини". Ігор, програміст, єдиний співробітник у власному офісі, 12 років в IT.
Більшість успішних айтішників стверджує, що вміння програмувати – це особливий алгоритмічний склад мислення, який або дан природою, чи ні. Як правило, виявляється він ще в дитинстві, тоді ж і починаються перші кроки в цій сфері. Це означає, що шлях до роботи своєї мрії теж починається ще в дитинстві. Тому якщо дитина дійсно захоплений програмуванням, є сенс організувати його позашкільний професійне навчання. Відповідний курс може коштувати близько 3 000 грн в місяць, але світле майбутнє того варто.
"Прислів'я "Насильно мил не будешь" справедливе і для програмування: якщо тобі не подобається те, що ти робиш, то як би тебе не заставлялі- продуктивність твоя буде недостатня", – Андрій, програміст, 5 років в IT.
Крім технічних знань, так званих hard skills, є ще ряд знань, якими потрібно володіти для успішного розвитку в IT. Soft skills програмістів включає в себе знання англійської, високу вмотивованість, стессоустойчівость, посидючість, вміння працювати в команді і безперервно самонавчатися.
"Стелі в знаннях досягти неможливо. Найвищий дзен – зрозуміти, що ще багато чого не знаєш", – Іван, готовий був заплатити гроші, щоб піти з торгівлі в армію, але потрапив в IT і працює ось уже 8 років.
Хороші айтішники, здається, не перестають працювати ніколи. Коли вони приходять додому, може раптом виявитися, що по дорозі з роботи вони зрозуміли, як виправити якийсь "баг" або їм терміново потрібно відповісти на лист клієнта, що вимагає звіту. Іноді потрібно поговорити з клієнтом або командою в іншій країні, яка в іншому часовому поясі, і значить, потрібно лягти пізніше або встати раніше. А ще вирішити проблему може прийти уві сні, і тоді доведеться схоплюватися серед ночі і перевіряти його працездатність.
Куди піти працювати?
У структурі українського IT продовжує лідирувати аутсорс (основні замовники – США і Європа), на другому місці – продуктові компанії, на третьому – стартапи.
При цьому кількість продуктових компаній зростає паралельно зі зменшенням частки аутсорсингових компаній. Крім того, розвиваються компанії, які не просто виконують поставлені перед ними завдання, а й повністю беруть на себе планування, підбір оптимальних способів досягнення мети і власне розробку проекту, що прийнято називати терміном R&D (Research and Development).
Продуктові компанії працюють в різних напрямках (цифрові медіа, електроніка, охорона здоров'я, фінанси, роздрібна торгівля телекомунікації, автомобільна, енергетична і авіаційні галузі), займаючись як аутсорсингом, так і розробкою програмних продуктів з нуля.
Одним із істотних переваг роботи в IT часто відносять можливість працювати з будь-якої точки світу. Дійсно, часом програміст прив'язаний лише до свого комп'ютера. Але найчастіше необхідно і його присутність в конкретному місці, так як це робить взаємодію з командою більш ефективним. Все залежить від специфіки проекту, так що розраховувати на те, що сьогодні влаштувавшись на роботу, завтра будеш сидіти на Балі, попиваючи кокосове молоко, не доводиться.
Втім, в деяких випадках зміна географічного положення неминуча. З початком конфлікту на сході України, багато IT-компанії країни зрушили західніше. Деякі проекти пішли зі східного регіону в інші міста, інші емігрували з України, релоціровав і співробітників. Витік мізків привела до того, що іноді команди не починають роботу лише тому, що не можуть знайти тім-ліда, який їх очолить. Але складності були і до початку сумних подій. Наприклад, час від часу IT-компанії відвідували "маски-шоу", на день-другий паралізуючи роботу.
Як допомогти країні?
Невеликі палиці, що вставляються в колеса IT-компаніям власною державою, не заважають українським айтішникам вважатися висококваліфікованими і мати гарну репутацію на ринку. Втім, просування по кар'єрних сходах у нас відбувається набагато швидше, ніж на заході: наприклад, в США джуніор – це людина з досвідом до 5 років, миддл – від 5 до 10 років досвіду, а у нас з п'ятьма роками досвіду можна вважатися архітектором (architect). Це негативно позначається на глибині і якості знань.
Якщо ж подивитися на сферу IT глобально, то у неї є величезний потенціал, щоб стати трампліном для розвитку країни. У 2015 році IT принесло країні 3% ВВП – майже стільки ж, скільки енергетика, а до 2020 року внесок галузі в ВВП країни може досягти 5,7%. Разом з тим, на внутрішньому ринку IT спостерігається стагнація, так як зарплати цього сектора не витримують конкуренції з аутсорсинговими.
Натомість українські стартапи не перестають радувати. Ось тільки кілька винаходів, розроблених в Україні: смарт-кулон "SenStone", який переводить голос в друкований текст; мікрокомп'ютер "SparkFun Blynk Board" (спільно з великим американським виробником електроніки "SparkFun"); "Petcube" – лазерна іграшка, що дозволяє взаємодіяти з тваринами на відстані; "Розумний" браслет від "Платформи 20К", що вміє робити електрокардіограму; система "Лідсканер", що підбирає в соціальних мережах можливих клієнтів для будь-якої послуги; "Ecoisme" – помічник в економії електроенергії; "LaMetric" – програмовані настільний годинник, які містять інформацію з різних джерел в інтернеті.
Крім того, "Google" викупив український стартап з розпізнавання осіб "Viewdle", а "Snapchat" (компанія-розробник мобільного застосування для обміну повідомленнями з прикріпленими фото і відео, що оцінюється в 10-20 мільярдів доларів) викупив одеський стартап "Looksery".
"Програмування – чисто інтелектуальний процес. Це не обробка природного ресурсу і ненадання послуги – це процес творення з чистого аркуша. Це заворожує", – Олександр, в IT, скільки себе пам'ятає.