Чим небезпечні перепади настрою

31 жовтня 2016, 04:41
Лікарі пояснили, до чого можуть призвести різкі емоційні зміни

"Стрибки" настрою небезпечні для здоров'я

Різкі перепади настрою, агресивність і запальність можуть стати причиною серйозних хвороб людини. Чим довше ми сердимося, тим вищий ризик проникнення в організм інфекцій, а також розвитку хвороб серця, пише healthyliving.com.ua.

Близько 12% всіх людей на нашій планеті не можуть контролювати спалахи злості та агресії, як показують соціологічні дослідження. Близько 28% постійно турбуються про те, що їхній настрій різко змінюється, а майже у кожного третього є близький друг або родич, який важко контролює власний темперамент.

Реклама

Гнів є натуральною емоцією, яка необхідна для виживання і мотивує до вирішення проблем. Але коли гнів виходить з-під контролю, а його спалахи стають все більш частими та інтенсивними, заважаючи нам думати і відчувати, негативно впливаючи на поведінку та стосунки з людьми, то його вплив на людину стає вкрай негативним. Раніше в цьому місяці канадські вчені повідомили, що часті вибухи гніву більш ніж удвічі збільшують ризик інфаркту протягом години.

Це може пояснюватися тим, що екстремальні негативні емоції надають схожий фізичний вплив на організм, як і інтенсивні фізичні навантаження. Вони збільшують артеріальний тиск і серцебиття, змінюючи приплив крові через кровоносні судини і позбавляючи серце достатньої кількості цієї цілющої рідини. Якщо ж артерії і без того звужені через жирові відкладення холестерину, це і викликає інфаркти.

У 2014 році дослідники встановили, що навіть одиничний спалах гніву підвищує імовірність інфаркту майже в 5 разів, а ризик інсульту утричі. Причому ця небезпека зберігається протягом двох годин після того, як людина вже заспокоїлася. Неконтрольований гнів також пов'язаний з проблемами травної системи і подразненнями шкіри, головними болями, інфекціями, застудою і грипом, виснаженням і передчасною смертю. Все це показує, що емоції і організм не є окремими системами. Вони постійно взаємодіють, хоча точний механізм цих взаємодій досі залишається невідомим науці.