Брати Шумахери. Фото: прес-служба "Кварталу 95"
Напередодні свого концерту в Києві хлопці розповіли "Сегодня" про те, як утворився їх дует, хто отримує більше зарплати, як виникають ідеї номерів, і про реакцію зіркових героїв на пародії на себе.
- Хлопці, в День сміху ви виступите в столичному Жовтневому палаці з великим сольним концертом "100 хвилин гумору". Чого чекати глядачам?
Сергій Цвіловський: Концерт представляє якийсь симбіоз різноманітних номерів. Ми постаралися вибудувати все таким чином, щоб дивитися було цікаво максимально різній аудиторії – і дітям, і дорослим. Концерт сам по собі – живий організм, тому будемо намагатися зі свого боку зробити так, щоб він пройшов на найвищому рівні. Плануємо багато спілкуватися з залом, розповімо багато байок з життя.
- Як ви подружилися і вирішили працювати разом?
Юрій Великий: Воля випадку! Познайомилися ми в 1997 році, коли була утворена команда КВН водного інституту. Людей, які брали участь в команді, було багато, і всі хотіли жартувати. Через 2,5 року ми зіграли одиночний номер, після якого зрозуміли, що однаково мислимо, що нам подобається в цьому стилі придумувати і писати.
- А як ви зазвичай пишете номери?
Сергій: Вночі бувають якісь осяяння, записуємо, щоб не забути. Але, як і у всіх звичайних людей, у нас це відбувається частіше в робочий час. Ми збираємося і починаємо думати. Чи можемо іноді просидіти цілий день, нічого не роблячи, а до кінця дня зловити ідею і за годину накидати половину номера. Робимо це колективно, але часто хтось один приносить ідею.
Юрій: Я можу їхати на роботу в машині, і мені прийде думка. Я беру відразу телефон або диктофон, включаю і наговорюю її, щоб не забути формулювання. Приїжджаю і кажу: "До мене ідея прийшла!" І розповідаю. Якщо Сергій посміхається і каже: "Так, класно!" – розумію, що ідея дійсно хороша, і відразу починаємо її розвивати.
- Пане Юрію, вас багато запам'ятали по пародії на Андрія Парубія. Як вона з'явилася?
- Ідея не з'являється нізвідки. Якісь є сприяючі чинники, щоб вона спливла на поверхню. Завдяки зовнішній подібності ти розумієш, що в тебе є великий пласт, щоб номер мав успіх. Потрібно лише придумати ідею номера і зробити так, щоб це було не образливо для об'єкта твоєї пародії. І я вважаю, що у нас ідеально вийшло – тонко і, на наш погляд, не образливо, адже через призму якихось речей, пов'язаних з однією людиною, ми показуємо проблеми країни. А у Андрія Володимировича й справді є проблеми з дикцією. Головне, коли ти когось пародіюєш, не перейти грань. Не знаю, чи сподобався номер Андрію Володимировичу. Сподіваємося, що сподобався! Реакції від нього не було. Але все дуже тонко було, і тому людям номер дуже сподобався і запам'ятався.
- Над дикцією Парубія довго працювали?
- З цим мені допомогла мама. Вона у мене не актриса, а всього лише інженер-технолог на пенсії. Так ось коли мама мені почала показувати, як краще говорити, у неї вийшло набагато краще, ніж у мене! Так що я не Парубія пародіював, а свою маму, яка пародіювала Парубія (сміється).
Сергій: А взагалі образ Парубія – набагато складніше Януковича. Останній – це чолов'яга, про якого можна будувати цілі серіали, цілий канал про Віктора Федоровича! І всі будуть показувати.
- До речі, а реакція Жванецького на пародію на нього самого вам відома?
- Так, одного разу у нас були концерти в один день в Києві, після якого мені друзі подзвонили і сказали, що сидять зараз в ресторані, де вечеряє сам Михайло Михайлович. Я приїхав, без всяких хвилювань зайшов в кімнатку, де він сидів з великою компанією, і кажу: "Привіт! Мені сказали, що тут присутні одесити, причому знамениті. Я теж одесит, і мені дуже приємно прийти і потиснути руку одеситу". У цій же компанії виявилася сімейна пара, яка була у нас на концерті, ось вони і розповіли Жванецькому, що ми робили пародію на нього. І тут вони штовхають Жванецького і кажуть: "До речі, ось він і прийшов!" І Жванецький каже: "Я чув про вашу пародію, хотілося б почути її вживу". І я по пам'яті, як зміг, видав йому суть номера. Жванецькому сподобалося.
- Хто у вашому дуеті лідер?
Юрій: У нас все є обопільним! Ми ніколи не рахуємо, хто придумав більше, а хто менше жартів, хто краще або гірше зіграв. Навіщо нам витрачати на це час?
Сергій: Ми навіть зарплату завжди отримуємо порівну.